Рішення

від 04.02.2013 по справі 5013/1748/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5013/1748/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1748/12

за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю "СМПК", м. Кіровоград

про стягнення 1489223,44 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Давидова Т.О., довіреність №14/20-37-13 від 14.01.2013р.;

від відповідача - директор Коноваленко-Аулін В.І.;

в судовому засіданні брав участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області - Олаг О.С. (посвідчення №010545).

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СМПК" заборгованості за договором повторного лізингу (бюджетні кошти) №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. в сумі 1489223,44 грн., з них 276177,66 грн. основного боргу, 15723,27 грн. пені, 51,48 грн. індексації, 3478,57 грн. 3% річних, 1193792,46 грн. збитків, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позивач заявлені заступником прокурора Кіровоградської області позовні вимоги підтримав у повному обсязі про що подав письмові пояснення від 08.01.2013р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погодився із заявленими позовними вимогами в частині стягнення збитків в сумі 1193792,46 грн., оскільки, на думку відповідача, ні пунктом 7.4. договору повторного лізингу, на який посилається прокурор в позовній заяві, ні іншими пунктами вказаного договору не передбачено формули або методики, яка визначає порядок розрахунку збитків саме як різницю між залишковою та експертною (ринковою) вартістю предмета лізингу.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу. Вказаним Порядком визначено механізм використання коштів, передбачених Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" у загальному та спеціальному фондах державного бюджету для забезпечення сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу та фізичних осіб - членів особистих селянських господарств технікою і обладнанням вітчизняного виробництва на умовах фінансового лізингу, що здійснюється на підставі договорів, укладених між компанією і лізингоодержувачами. Джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів за операціями фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами.

02.12.2011р. між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (надалі - лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СМПК" (надалі - лізингоодержувач) укладено договір повторного лізингу (бюджетні кошти) №11-11-21 плб/743 (надалі - договір повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р., а.с. 17-22, 89-91), за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904, що знаходився в користуванні у СТОВ "Джерело" на умовах договору фінансового лізингу №9-10-291 бфл/445 від 22.07.2010р., ПП "Мить" на умовах договору фінансового лізингу №11-04-906 фл від 14.07.2004р., ТОВ АФ "Земля" на умовах договору фінансового лізингу №18-04-258 від 26.02.2004р. і його було повернуто лізингодавцю.

Згідно п. 3.4.3. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. лізингоодержувач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. з моменту підписання Акта передачі одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Черговість сплати лізингових платежів кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта передачі. Перший лізинговий платіж здійснюється через 3 місяці з дати підписання Акта передачі, подальші платежі - через кожні 3 місяці.

Пунктом 4.2. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. сторони погодили, що розмір лізингових платежів, а також їх складових частин встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

У разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки, у тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу, недоїмки, пені, штрафи, що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору - п. 7.4. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р.

Додатком №1 до договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. сторонами погоджено кількість, ціну, вартість предмета лізингу: комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісним обладнанням, вартістю 689496,95 грн.; комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісним обладнанням вартістю 962144,27 грн.; пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6 вартістю 23625,00 грн. Загальна вартість предмета лізингу становить 1675266,22 грн. (а. с. 19).

В графіках сплати лізингових платежів, які є додатками №2, №4, №6 до договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р., сторонами погоджено строки сплати лізингових платежів (а. с. 20, 21, 22).

Згідно акта приймання-передачі від 18.01.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений договором предмет лізингу (а. с. 50).

Однак, лізингові платежі в строки, визначені вищезазначеними графіками, а саме: в строк до 18.04.2012 р. та до 18.07.2012 р., відповідач не сплатив.

У зв'язку з чим 17.08.2012р. позивач, користуючись своїм правом на дострокове припинення дії договору за несплату лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингових платежів, визначеним пунктом 8.3. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р., звернувся до відповідача з листом №14/1916, в якому повідомив про відмову від договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. та виклав вимогу в тижневий строк повернути позивачу предмет лізингу (а. с. 23). Відповідач отримав вищевказаний лист 27.08.2012р. (а. с. 24).

На вимогу позивача товариство з обмеженою відповідальністю "СМПК" повернуло предмет лізингу лізингодавцю згідно актів приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 30.08.2012 р. (а.с.51, 53).

Отже фактично відповідач використовував предмет лізингу в період з 18.01.2012р. по 30.08.2012 р., але лізингових платежів позивачу не сплачував.

Досліджуючи питання наявності основної заборгованості відповідача перед позивачем, враховуючи умови п. 8.5 договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р., господарський суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був сплатити позивачу за період з 18.04.2012р. по 30.08.2012р. - 276177,66 грн. лізингових платежів, в тому числі: згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2) - 113667,61 грн.; згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №4) - 158615,22 грн. та згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №6) - 3894,73 грн.

Зазначена сума заборгованості не оспорюється відповідачем та підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами звірки розрахунків до договору від 02.12.2011р. №11-11-21 плб/743 (а.с.52, 54).

Відповідно до вимог ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем 276177,66 грн. лізингових платежів сторонами суду не подано.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, 276177,66 грн. основного боргу підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Право позивача на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних визначено частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 19.04.2012р. по 19.11.2012р. становить 3478,57 грн., а індекс інфляції за період з вересня 2012р. по жовтень 2012 р. складає 51,48 грн.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім заявлено до стягнення 3% річних за період з 19.04.2012р. по 19.11.2012р. в сумі 1998,27 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до договору), за період з 19.07.2012р. по 19.11.2012р. в сумі 1137,55 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №4 до договору), за період з 31.08.2012р. по 19.11.2012р. в сумі 342,75 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №6 до договору).

Проте, позивачем при обрахунку 3% річних за період з 31.08.2012р. по 19.11.2012р. не було враховано положення пункту 8.5. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р., згідно якого лізингоодержувач в разі одержання письмової пропозиції лізингодавця про дострокове припинення дії договору зобов'язаний протягом 7 календарних днів повернути лізингодавцю предмет лізингу і сплатити чергові лізингові платежі та не враховано того, що відповідач отримав пропозицію позивача про відмову від договору повторного лізингу 27.08.2012р. А тому останній лізинговий платіж за користування предметом лізингу по дату фактичного повернення повинен був сплатити в термін до 03.09.2012 р.

Враховуючи те, що відповідач отримав пропозицію про відмову від договору 27.08.2012р., строк нарахування 3% річних повинен здійснюватись з 04.09.2012р., тобто після спливу 7 денного строку з дня отримання повідомлення.

За розрахунком суду 3% річних за період з 04.09.2012р. по 19.11.2012р. становить 324,93 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 51,48 грн. індексу інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 3478,57 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 3460,75 грн.

Прокурор також просить стягнути з відповідача на користь позивача 15723,27 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за період з 19.04.2012р. по 19.11.2012р.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як то встановлено ст. 610 Цивільного кодексу України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, визначені статтею 611 названого Кодексу, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Господарський суд враховує, що сторонами в п. 7.1. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, сума пені за період з 19.04.2012р. по 15.10.2012р. склала 8342,00 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до договору), за період з 19.07.2012р. по 19.11.2012р. склала 5672,22 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №4 до договору), за період з 31.08.2012р. по 19.11.2012р. - 1709,05 грн. згідно графіку сплати лізингових платежів (Додаток №6 до договору).

Загальна заявлена до стягнення сума пені становить 15723,27 грн.

Господарський суд враховує, що позивачем при обрахуванні пені за період з 31.08.2012р. по 19.11.2012р. не враховано п. 8.5. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. та дату отримання відповідачем пропозиції позивача про відмову від договору - 27.08.2012р.

За розрахунком господарського суду сума пені за період з 04.09.2012р. по 19.11.2012р. становить 1624,65 грн.

З огляду на викладене, позовна вимога заступника прокурора Кіровоградської області про стягнення з відповідача 15723,27 грн. пені підлягає частковому задоволенню на суму 15638,87 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СМПК" 1193792,46 грн. збитків господарський суд враховує наступні обставини.

Відповідно до акту прийому-передачі від 18.01.2012 р. відповідачем отримано предмет лізингу, в тому числі комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісн. обл. (завод. №00836092) вартістю 689496,95 грн. та комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісн. обл. (завод. №00836038) вартістю 962144,27 грн.

Як вже зазначалось судом, відповідача використовував предмет лізингу в період з 18.01.2012р. по 30.08.2012 р.

Згідно з пунктом 3.4.2 цього договору лізингоодержувач зобов'язаний належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством та інструкціями виробника.

Крім того, лізингоодержувач зобов'язався забезпечувати збереження предмету лізингу та нести повну матеріальну відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження (п.3.4.8. договору).

Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 5.2 та 5.3 договору договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. встановлено, що предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця, з дати підписання акта передачі ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача.

Пунктом 8.7. договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. сторонами погоджено, що за несплату протягом 30 календарних днів лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень договору лізингоодержуваем останній за власний рахунок, в строк не більше 7 календарних днів, повертає лізингодавцю предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок лізингоодержувача. При поверненні предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний підписати акт звірки взаємних розрахунків, акт приймання-передачі, надати видаткову та податкову накладні.

Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з невідповідністю нормальному ступеню спрацювання (некомплектності) двох комбайнів, які є предметом лізингу, лізингодавцем було проведено їх експертну оцінку.

Так, згідно звіту про визначення ринкової вартості КТЗ №92/7 ринкова вартість комбайну КЗС-11 "Дніпро-350", реєстраційний номер ЗАВ №00836038 станом на 29.08.2012р. складає 150527,50 грн. з урахуванням 20% ПДВ (а.с. 25-36), звітом про визначення ринкової вартості КТЗ №93/7 ринкова вартість комбайну КЗС-11 "Дніпро-350", реєстраційний номер ЗАВ №00836092 станом на 29.08.2012р. складає 103559,00 грн. з урахуванням 20% ПДВ (а.с.37-49).

Відповідно до акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 30.08.2012р. (а.с. 51) відповідач повернув позивачу по експертній вартості комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісним обладнанням, вартістю 103559,00 грн. та комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісним обладнанням вартістю 150527,50 грн.

Згідно акта звірки розрахунків від 30.08.2012р. до договору від 02.12.2011р. №11-11-21 плб/743 залишкова вартість комбайнів зернозбиральних КЗС-11 з навісним обладнанням у кількості двох одиниць складає 1447878,96 грн., ринкова вартість становить 254086,50 грн., а сума збитків складає 1193792,46 грн. (а. с. 54).

Відповідно до пунку 7 частини 2 статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Згідно п. 6. ч. 1 цього ж Закону, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Господарським судом враховуються положення статті 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п.7.4 договору повторного лізингу №11-11-21 плб/743 від 02.12.2011р. у разі дострокового припинення дії договору відповідач відшкодовує позивачеві збитки, у тому числі, спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу.

В силу вимог статей 216, 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема, як відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно приписів статей 224, 225 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок довести належним та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вказаних вище правових норм господарсько-правова відповідальність виникає в разі доведеності збитків, протиправності дій, безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями та виною.

Господарський суд виходить з того, що прокурором та позивачем доведено, як того вимагають визначені вище процесуальні норми, склад цивільного правопорушення як підстави для настання відповідальності та відшкодування збитків відповідачем, а також їх розмір - 1193792,46 грн., який підтверджено матеріалами справи, в тому числі підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 30.08.2012р. до договору від 02.12.2011р. №11-11-21 плб/743 (а.с.54).

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги заступника прокурора Кіровоградської області підлягають частковому задоволенню на суму 1489121,22 грн., з яких: 276177,66 грн. основний борг, 15638,87 грн. пеня, 51,48 грн. індекс інфляції, 3460,75 грн. 3% річних та 1193792,46 грн. збитки.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 29782,42 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СМПК" (м. Кіровоград, вул. Кримська, 97, ідентифікаційний код 36514153) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84, ідентифікаційний код 24717375) - 1489121,22 грн. заборгованості, з яких: 276177,66 грн. основного боргу, 15638,87 грн. пені, 51,48 грн. індексу інфляції, 3460,75 грн. 3% річних та 1193792,46 грн. збитків.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СМПК" (м. Кіровоград, вул. Кримська, 97, ідентифікаційний код 36514153) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 29782,42 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 11.02.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук