Рішення

від 06.02.2013 по справі 5013/1591/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2013 р.Справа № 5013/1591/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1591/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Коммерс", м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр", Кіровоградська область, м. Новоукраїнка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Касала Любов Федорівни, м. Харків

про стягнення 118 461,03 грн.

Представники сторін:

від позивача - Портік В.О., довіреність № 1 від 06.01.2012р., юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Коммерс" подано позовну заявою з вимогою стягнути з публічного акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр" заборгованість в сумі 118 461,03 грн., з якої: 112 982,17 грн. сума основного боргу, 5 478,86 грн. пеня.

В обґрунтування позову позивач послався на невиконання відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару та/або повернення суми позики.

Відповідач позов заперечив, вказавши на те, що зобов'язання за договорами позики припинились внаслідок їх заміни новим зобов'язанням - поставка товару, тоді як строк поставки товару за договором поставки від 21.06.2012 р. №ДГ-21/06 не настав.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу Касала Любов Федорівну.

Третя особа згідно наданого до суду письмового пояснення від 29.12.2012р. підтримала викладені у позові обставини та заявлені позовні вимоги; просить розглядати справу за відсутності третьої особи (а.с. 53).

В судовому засіданні 06.02.2013 р. представником позивача позовні вимоги на підставах, викладених у позові, підтримано повністю; представник відповідача в засідання суду не з'явився.

Господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки відповідачем подано відзив на позов та представник відповідача приймав участь в засіданні суду, що відбулося у даній справі 24.01.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як повідомляє позивач та що підтверджено матеріалами справи і третьою особою, 02.12.2011 р. та 12.12.2011 р. між фізичною особою Касала Любов Федорівною (Позикодавець) і відкритим акціонерним товариством "Новоукраїнський кар'єр" (Позичальник) укладено договори безпроцентної позики, за якими Касала Л.Ф. передала у власність відповідачеві грошові кошти в загальному розмірі 251 000,00 грн. (а.с. 11-18).

Умовами зазначених договорів позики обумовлено, що позика підлягає поверненню у грошовій сумі в строк до 01.03.2012 р. або борг має бути погашено шляхом передачі Позичальником своєї продукції по ціні, погодженій із Позикодавцем (п.п. .1.1., 1.2. договорів).

Договори позики укладено в письмовій формі; передання грошей оформлено квитанціями та Актами про отримання грошових коштів (а.с. 13, 14. 17, 18).

Стаття 1046 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з приписами статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Разом з цим, 10.01.2012р. Касала Любов Федорівна (Цедент) укладає з товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Коммерс" (Цесіонарій) договір відступлення права вимоги (цесії) № 1 за договорами позики (а.с. 19-20).

За умовами п. 1 договору цесії, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договорами займу (б/н) від 02.12.2011р. та від 12.12.2011р., між Цедентом і ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" (надалі іменується - Боржник).

Відповідно до п. 2 та п.п. 2.1. Договору Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов'язків щодо повернення заборгованості у загальній сумі 251 000,00 грн. До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення договорів займу від 02.12.2011р. та 12.12.2011р.

На виконання пункту 8 договору цесії Касала Любов Федорівна надіслала ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" письмове повідомлення про відступлення права вимоги (а.с. 21).

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, виходячи із положень зазначених норм та умов укладеного договору відступлення права вимоги № 1 від 10.01.2012р., до нового кредитора - ТОВ фірма "Коммерс", позивача у справі, перейшли всі права первісного кредитора - Касала Любов Федорівни за договорами позики від 02.12.2011 р. та від 12.12.2011 р.

У відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" відкритим товариством з обмеженою відповідальністю "Новоукраїнський кар'єр" змінено найменування з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство "Новоукраїнський кар'єр". Згідно перехідних положень названого Закону зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

01.06.2012 р. позивач ТОВ фірма "Коммерс" укладає з ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" додаткову угоду № 1 до договорів безпроцентної позики від 02.12.2011р. від 12.12.2011р. та до договору відступлення права вимоги від 10.01.2012 р., у відповідності з яким сторони дійшли згоди щодо наступного:

"ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" приймає на себе наступні зобов'язання перед ТОВ Фірма "Коммерс" в рахунок погашення боргу перерахувати на поточний рахунок ТОВ Фірма "Коммерс" кошти в розмірі 251 000,00 грн.

1. В рахунок погашення боргу ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" 27.04.2012р. перерахував на поточний рахунок ТОВ Фірма "Коммерс" 80 000,00 грн.

2. Решту заборгованості у сумі 171 000,00 грн. зобов'язаний погасити передачею ТОВ Фірма "Коммерс" своєї продукції - щебенями по цінам згідно специфікації.

Строк повернення заборгованості до 30.07.2012р." (а.с. 22).

Згідно вказаної додаткової угоди ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" 27.04.2012р. перераховано позивачеві грошові коштів в сумі 80 000,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано виписку банку від 27.04.2012р. (а.с. 23).

На іншу частину суми боргу в розмірі 171 000,00 грн. сторони укладають 21.06.2012 р. договір поставки №ДГ-21/06, за яким ПАТ "Новоукраїнський кар'єр", як Постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність ТОВ фірма "Коммерс" (Покупець) товар на умовах, визначених названими вище договорами позики, відступлення права вимоги, додаткової угоди (а.с. 24-26).

Сторони підписують специфікацію до названого договору поставки №ДГ-21/06 від 21.06.2012 р., в якій узгоджують найменування товару (щебінь, відсів), що підлягає поставці, його кількість та ціну на загальну суму 1 550 000,00 грн., що є більшою від зазначеної у пункті 1.4. договору ціни - 171 000,00 грн. (а.с.27).

Відповідач виставив позивачеві рахунок №СФ-0000081 від 18.06.2012 р. на оплату щебеня в сумі 29 258,21 грн. (а.с. 44), який оплачено позивачем згідно платіжних доручень №185 від 21.06.2012 р. та №221 від 12.07.2012 р. (а.с. 28,29). Натомість, відповідач поставляє позивачеві товар - щебінь гранітний на загальну суму 67 276,04 грн. згідно видаткових накладних від 24.06.2012 р., 28.07.2012 р. (а.с. 31-33) та повертає позивачеві 18.07.2012 р. суму позики в розмірі 20 000,00 грн. (а.с. 30).

Статті 6, 627 Цивільного кодексу України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що за укладеними договорами позики від 02.12.2011р., від 12.12.2011р., договору відступлення права вимоги (цесії) від 10.01.2012р. у ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" виникло зобов'язання перед позивачевем - ТОВ фірма "Коммерс" повернути у строк до 01 березня 2012 р. суму позики в загальному розмірі 251 000,00 грн. або передати продукцію по узгодженій ціні.

Додатковою угодою від 01.06.2012 р. сторони передбачають повернення відповідачем суми позики в розмірі 80 000,00 грн. 27.04.2012 р., яка в цей же день і сплачена відповідачем, та встановлюють, що на решту суми позики в розмірі 171 000,00 грн. відповідач здійснює поставку продукції - щебеня. Строк повернення заборгованості сторони встановлюють до 30.07.2012 р.

Договором поставки №ДГ-21/06 від 21.06.2012 р. сторони узгодили поставку товару на залишок неповернутої відповідачем суми позики в розмірі 171 000,00 грн. та підписують специфікацію до вказаного договору, в якій передбачають поставку товару на суму 1 550 000,00 грн.

Стаття 539 Цивільного кодексу України наводить визначення альтернативного зобов'язання, під яким розуміється зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач суму позики повністю не повернув, товар на отриману суму позики не поставив. Враховуючи всі здійснені оплати, повернення сум і поставки товару, залишок суми, яка не повернута відповідачем та на яку не здійснено поставку товару становить 112 982,17 грн.

Відповідач розрахунок позивача та повідомлені ним відомості щодо здійснених оплат і поставок товару не заперечив В актах взаємозвірки, проведеної між сторонами станом на 16.08.2012 р. та на 01.11.2012 р. відображено всі зазначені позивачем господарські операції (а.с. 34, 72). Проте, відповідач згідно поданого відзиву вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки строк поставки товару за договором поставки №ДГ-21/06 від 21.06.2012 р. не настав, тоді як зобов'язання з повернення суми позики припинено за статтею 604 Цивільного кодексу України (новація) (а.с. 66-67)

Господарський суд вважає таке твердження відповідача помилковим, оскільки додатковою угодою від 01.06.2012 р., якою у т.ч. передбачено погашення заборгованості в сумі 171 000,00 грн. передачею продукції, встановлено строк повернення заборгованості - до 30.07.2012 р.

Крім того, 01.11.2012 р. ТОВ фірма "Коммерс" звернулась до ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" з претензією, в якій виклав вимогу поставити товар або повернути суму заборгованості в розмірі 112 982,17 грн. (а.с. 36-37).

Вказана претензія визнана відповідачем та останній у наданій відповіді від 05.11.2012р. зобов'язався повернути заборгованість в сумі 112 982,17 грн. до 15 листопада 2012 р. (а.с. 38).

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем не надано доказів повернення позивачеві грошової суми в розмірі 112982,17 грн. або поставки товару на вказану суму.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ТОВ фірма "Коммерс" про стягнення з ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" 112 982,17 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Водночас, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 478,86 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, нарахування пені передбачено за порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання з повернення грошових коштів. Вказане відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з яким платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За вимогами статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивач згідно поданого позову просить стягнути пеню, посилаючись на пункт 7.3. договору поставки №ДГ-21/06 від 21.06.2012 р.

Пунктом 7.3. договору поставки встановлено, що у випадку порушення Постачальником строку поставки партії товару, встановленого цим договором, Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми передплати за кожний календарний день прострочення. Тобто, вказаний пункт договору встановлює відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки товару, що не є грошовим зобов'язанням. Крім того, за змістом пункту 7.3. договору поставки відповідальність настає у разі порушення строків поставки товару, визначеного саме вказаним договором, тоді як вимога і розрахунок позивача обґрунтовані порушенням строку, встановленого додатковою угодою від 01.06.2012 р. - до 30.07.2012 р.

Отже, стягнення пені на підставі пункту 7.3. договору поставки, тобто за порушення строку поставки, суперечить положенням ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки стягнення пені можливо лише за порушення грошових зобов'язань.

У відповідності з положеннями Господарського процесуального кодексу України господарський суд розглядає справу в межах підстав та предмету поданого позову.

На підставі викладеного, господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з ПАТ "Новоукраїнський кар'єр" пені в розмірі 5 478,86 грн.

Судовий збір у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Панаса Мирного, 1, ідентифікаційний код 01372867, р/р 26007962508013 в ПАТ "ПУМБ" в м. Донецьк, МФО 334851) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Коммерс" (61146, м. Харків, вул. Блюхера, 21, ідентифікаційний код 14096860, р/р 26006000066829 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) заборгованість в сумі 112 982,17 грн., а також судовий збір в сумі 2 259,64 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірники рішення направити публічному акціонерному товариству "Новоукраїнський кар'єр" за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Панаса Мирного, 1 та Касала Любов Федорівні за адресою: 61054, м. Харків, пров. Червоношляховий,10, оскільки їх представники не були присутні в судовому засіданні.

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська