Рішення

від 04.02.2013 по справі 5013/1551/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5013/1551/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Солдатової К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1551/12

за позовом: Прокурора Вільшанського району в інтересах держави в особі:

І - Вільшанської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт. Вільшанка

ІІ - Вільшанської селищної ради, Кіровоградська область, смт. Вільшанка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр", Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати

Представники сторін:

від прокуратури - Боруш А.О., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Кіровограда, наказ № 694 к від 23.10.2012 р.;

від позивача І, ІІ - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Прокурором Вільшанського району подано позов в інтересах держави в особі Вільшанської районної державної адміністрації та Вільшанської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" з вимогами: розірвати договір оренди землі площею 23 га від 11.03.2004 р., укладений між Вільшанською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр"; повернути земельну ділянку розміром 16 га у власність держави в особі Вільшанської районної державної адміністрації; стягнути з відповідача на користь держави в особі Вільшанської селищної ради заборгованість по орендній платі в розмірі 69000 грн.

В обґрунтування підстав позову прокурор послався на істотне порушення відповідачем умов договору оренди, що полягає у систематичній несплаті орендної плати.

Заявою від 07.12.2012 р. №02-2252 вих-12 прокурор як на підставу позову вказав про не використання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням та просив повернути земельну ділянку у власність держави в особі Вільшанської селищної ради (а.с. 34-36)

Заявою від 08.01.2013 р. №02-42 вих. - 13 прокурором зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати до 883,42 грн. та в доповнення підстав позову вказано на те, що частина земельної ділянки, яка отримана відповідачем в оренду за договором від 11.03.2004 р., викуплена відповідачем у власність, а тому договір оренди має бути припинений (а.с.64-66). Згідно вказаної заяви прокурор просить: припинити договір оренди землі площею 23 га від 11.03.2004 р., укладений між Вільшанською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр", шляхом його розірвання; зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку розміром 16 га, розташованої на території Вільшанської селищної ради, у власність держави в особі Вільшанської селищної ради; стягнути з відповідача на користь держави в особі Вільшанської селищної ради заборгованість по орендній платі в розмірі 883,42 грн.

Відповідно до ст. ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор вправі зменшити розмір позовних вимог, змінити підстави або предмет позову.

При цьому, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Водночас, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права

У відповідності до наведеного, господарський суд розглядає позовні вимоги в редакції, викладеній в заяві прокурора від 08.01.013 р., та згідно підстав, викладених у позові і у названих вище заявах від 07.12.2012 р. і від 08.01.2013 р.

Вільшанською районною державною адміністрацією (позивач І) позовні вимоги прокурора підтримано повністю, про що подано відповідне пояснення, за заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника РДА (а.с. 67, 91).

Вільшанська селищна рада (позивач ІІ) листом від 05.12.2012 р. повідомила про підтримання позовних вимог прокурора та просить розглядати справу за відсутності представника селищної ради (а.с. 28).

Відповідач в засідання суду, що призначались у даній справі, не з'являвся; процесуальні документи, які надсилались відповідачеві, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою "За зазначеною адресою не проживає".

У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Аналогічні положення застосовують при надсиланні сторонам інших процесуальних документів, зокрема, ухвал про відкладення розгляду справи (ст. 87 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилались відповідачеві за повідомленою прокурором адресою: Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове, вул. Зарічна 1А. Саме за такою адресою відповідач зареєстрований в ЄДРПОУ (а.с. 16-17). Відомості щодо іншої адреси відповідача у господарського суду відсутні.

Таким чином, враховуючи, що всі процесуальні документи у справі було надіслано відповідачеві за належною адресою, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 04.02.2013 р. представником прокуратури позовні вимоги в редакції заяви від 08.01.2013 р. підтримано повністю; представники позивачів і відповідача в засідання суду не з'явились.

Враховуючи наведені вище обставини, а також граничний строк вирішення спору, господарський суд розглядає справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, які наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2004 р. між Вільшанською районною державною адміністрацією (далі - Вільшанська РДА) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" (далі - ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр") укладено договір оренди земельної ділянки, за яким Вільшанська РДА передала, а ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" отримав в оренду для потреб промисловості земельну ділянку загальною площею 23,00 га, яка знаходиться на території Вільшанської селищної ради та розташування і межі якої визначено на Плані земельної ділянки, що є додатком договору (а.с. 8-9).

Вказаний договір пройшов державну реєстрацію 14.05.2004 р. та згідно акта від 11.03.2004 р. здійснено фактичну передачу відповідачеві земельної ділянки (а.с. 10).

Закон України "Про оренду землі" встановлює, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Земельна ділянка, згідно визначення, наведеного в статті 79 Земельного кодексу України, - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1).

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. У відповідності з частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає строк договору як час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Укладеним між Вільшанською РДА та ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" договором оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р. встановлено строк оренди 25 років.

Поряд з цим, як повідомляється прокурором та підтверджується матеріалами справи, 04.09.2004 р. між Вільшанською РДА та ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким відповідач придбав у власність земельну ділянку площею 70000 кв.м., що розташована на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області на північ від межі с. Калмазове за поштовою адресою: с. Калмазове, вул. Зарічна, 1-а, на якій розміщено будівлі контори та підсобні приміщення відповідача (а.с. 11-14)

26.04.2007 р. ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 70000,00 кв.м. серії КР №029248, який пройшов відповідну державну реєстрацію (а.с. 15).

Як зазначено прокурором, підтримано позивачами та що слідує із плану меж земельних ділянок, доданих до договору оренди землі і державного акту, земельна ділянка розміром 70000,00 кв.м., на яку зареєстровано право власності відповідача, є частиною земельної ділянки, що передавалась позивачеві в оренду згідно договору від 11.03.2004 р. (а.с. 15 на звороті, 19, 83, 100, 103)

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 4.2. договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р. передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами цього договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до підпункту в) пункту 4.3. договору, його дія припиняється у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Враховуючи наведені норми права та з огляду на те, що відповідач є власником земельної ділянки розміром 70000,00 кв. м., яка передавалась йому в оренду за договором від 11.03.2004 р., вказаний договір оренди землі підлягає припиненню шляхом його розірвання у відповідності зі статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі". Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р. зазначені прокурором обставини щодо невикористання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням. На підтвердження вказаного прокурором надано довідку відділу Держкомзему у Вільшанському районі від 07.12.2012 р., в якій зазначено, що договір оренди землі від 04.09.2004 р. є чинним, однак земельна ділянка ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" не використовується (а. с. 37).

Стаття 141 Земельного кодексу України (пункт ґ) встановлює підставу припинення права користування земельною ділянкою - використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, за наведеною нормою підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку є виключно факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а не факт її невикористання. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію - використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Крім вказаного, прокурор в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р. посилається також на несплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Земельний кодекс України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачає систематичну несплату земельного податку або орендної плати (п.п. д), ч. 1 ст. 141).

Однак, матеріалами справи не підтверджується систематичність несплати відповідачем орендної плати за договором від 11.03.2004 р., що слідує з наступного.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди (ст. 15 Закону).

Сторонами в пункті 2.3. договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004р. передбачено сплату відповідачем орендної плати на рахунок Вільшанської селищної ради щоквартально рівними частинами з розрахунку 6900,00 грн. на рік. Своєчасна сплата орендної плати згідно з пунктом 3.2.2. договору визначена обов'язком відповідача як орендаря.

Разом з цим, з 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, до регулювання якого віднесено питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

У зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, Законом України від 02.12.2010 р. N2756-VI внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі" та передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крій фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

З наданих до справи податкових декларацій слідує, що платником плати за землю - відповідачем ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" самостійно обчислено річну суму орендної плати за землю за договором оренди від 11.03.2004 р. на 2011 рік - 8652,60 грн. з розбивкою на місяць - 721,05 грн., та на 2012 рік - 15510,55 грн., з розбивкою на місяць - 1292,55 грн. (а.с. 75-79).

Згідно відомостей Вільшанського відділення Новоукраїнської МДПІ Кіровоградської області від 04.10.2013 р. №3 заборгованість відповідача згідно поданої декларації по строку сплати 02.01.2013 р. становить 883,42 грн. (а. с. 51, 63)

Якщо слідувати з наявної у справі податкової декларації за 2012 рік, то вказана сума - 883,42 грн. є залишком платежу за грудень 2012 р. Саме про таку суму боргу вказує прокурор у заяві від 08.01.2013 р. (а. с. 64-66).

Отже, відповідач, не дивлячись на те, що орендодавець - Вільшанська РДА з вимогою про внесення змін до договору оренди землі щодо збільшення розміру орендної плати не зверталась, протягом 2011-2012 років самостійно обчислював орендну плату у більшому ніж в договорі розмірі, виходячи з вимог Податкового кодексу України, та сплачував її.

Систематичність несплати орендної плати та порушення умов договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р. матеріалами справи не підтверджується, а тому вказане не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р.

Разом з цим, господарський суд враховує, що за вимогами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, податкове зобов'язання зі сплати за землю ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр за грудень 2012 р. у сумі 883,42 грн. підлягає сплаті протягом тридцяти календарних днів, що настали за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (у даному випадку - грудня), але не пізніше 30.01.2013 року.

Оскільки строк сплати названої суми на час прийняття рішення у даній справі настав, господарський суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора про стягнення з ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" 883,42 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Проте, вказана сума підлягає стягненню не в дохід держави в особі Вільшанської селищної ради, як просить прокурор, а до місцевого бюджету Вільшанської селищної ради, як передбачено статтею 290 Податкового кодексу України ("Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю").

Стаття 34 Закону України "Про оренду землі" встановлює наслідки розірвання договору оренди землі - це повернення орендарем земельної ділянки орендодавцеві. За наведеною нормою, орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За договором оренди земельної ділянки від 11.03.2004 р., що розірвано у даній справі, орендодавцем виступила Вільшанська РДА.

У відповідності до положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на час укладення зазначеного договору, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками визначались в залежності від того чи проведено на відповідній території розмежування земель державної і комунальної власності та, у разі відсутності такого розмежування, - залежно від місця розташування відповідної земельної ділянки (п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Як слідує з наданих відділом Держземагенства у Вільшанському районі відомостей, земельна ділянка під Вільшанським гранітним кар'єром загальною площею 23,0 га згідно затвердженого проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності віднесена до земель комунальної власності Вільшанської селищної ради (а.с. 81, 106,110).

Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

При цьому, за положеннями частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Договором оренди від 11.03.2004 р. між сторонами погоджено, що при переході права власності на землю від Орендодавця землі до іншої особи, договір зберігає свою чинність для нового Орендодавця за його згодою.

На підставі викладеного, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовна вимога прокурора про зобов'язання ТОВ "Вільшанський гранітний кар'єр" повернути Вільшанській селищній раді земельну ділянку розміром 16 га. Поверненню підлягає та частина земельної ділянки, яка передана в оренду за договором, однак на яку право власності відповідача згідно Державного акта від 26.04.2007 р. не оформлено.

При цьому, господарський суд вважає помилковим зазначення прокурором у вимозі про повернення земельної ділянки "у власність держави", оскільки вказане суперечить наведеному прокурором обґрунтуванню щодо перебування земельної ділянки у комунальній власності в розпорядженні Вільшанської селищної ради.

На підставі викладеного позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір", судовий збір покладається на відповідача повністю за немайновою вимогою (розірвання договору, повернення земельної ділянки) та за майновою вимогою (стягнення заборгованості з орендної плати).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Припинити договір оренди землі площею 23 га від 11.03.2004р., укладений між Вільшанською районною державною адміністрацією (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 40, ідентифікаційний код 04055245) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове, вул. Зарічна, 1А, ідентифікаційний код 32637671), шляхом його розірвання.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове, вул. Зарічна, 1А, ідентифікаційний код 32637671) повернути земельну ділянку розміром 16 га, розташованої на території Вільшанської селищної ради, Вільшанській селищній раді (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 04365595).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове, вул. Зарічна, 1А, ідентифікаційний код 32637671) до місцевого бюджету Вільшанської селищної ради (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 04365595) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 883,42 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" (26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове, вул. Зарічна, 1А, ідентифікаційний код 32637671) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Кіровограді, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок: 31211206783002, код: 22030001) судовий збір в сумі 2682,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірники рішення направити за наступними адресами: Вільшанська районна державна адміністрація (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 40); Вільшанська селищна рада (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Леніна, 15); товариство з обмеженою відповідальністю "Вільшанський гранітний кар'єр" (Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Калмазове, вул. Зарічна, 1А), оскільки їх представники не були присутні в судовому засіданні, а також прокурору Вільшанського району (26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. М. Лагонди, 3).

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська