Рішення

від 06.02.2013 по справі 18/2448/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2013 р. Справа №18/2448/12

За позовом приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006"

до приватного підприємства "НЕКТАР ПЛЮС"

про стягнення 194 232 грн. 50 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: Дяченко Г.В.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 194 232 грн. 50 коп. в т.ч. 110990 грн. 00 коп. основного боргу, 33297 грн. 00 коп. штрафу, 49945 грн. 50 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Ухвала суду від 23.01.2013р. згідно відмітки канцелярії суду надіслана відповідачу 24.01.2013р. (а.с. 55). Ухвала надсилалась відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі відповідача, вказаній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 49-51). Докази вручення цієї ухвали відповідачу на час вирішення спору в матеріалах справи відсутні. Крім того, зазначена ухвала надсилалась відповідачу за адресою, вказаною в договорі (а.с.11) та в довіреності (а.с.14). Цей примірник ухвали повернувся до суду 05.02.2013р. з відміткою пошти про відсутність адресата.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, в зв'язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 194 232 грн. 50 коп. в т.ч. 110990 грн. 00 коп., основного боргу, 33297 грн. 00 коп. штрафу, 49945 грн. 50 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обгрунтування позову в частині стягнення 110990 грн. основного боргу позивач посилається на те, що між приватним підприємством «Бізон-Тех 2006» (позивачем) та приватним підприємством «Нектар Плюс» (відповідачем) був укладений договір поставки пестицидів № ПЛ-П-65 від 01 липня 2011 року (далі - договір). Згідно із п. 1.1. договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача (покупець за договором) пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його. Згідно із п. 2.1.договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Позивач зазначає, що всього сторонами було підписано одну специфікацію № 1 від 01 липня 2011 року, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 125 840,00 грн. Згідно із п. 2 специфікації сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (склад позивача). Згідно із п. 4.1. договору, вказана умова поставки (EXW) передбачає вибірку товару покупцем зі складу постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок. Згідно із п.п. 7.1.4 договору, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару. На виконання договору позивач своєчасно передав відповідачеві увесь товар на загальну суму 125 840,00 грн., що підтверджується видатковою накладною позивача № ЗП6263 від 01.07.2011 року та довіреністю відповідача № 16 від 01.07.2011 року.

Позивач також вказує у позовній заяві, що згідно із п. 5.1., пп. 7.1.1. договору, відповідач зобов'язався оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах згідно із договором та специфікацією; згідно із п. 5.2. договору, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника; підставою платежу є даний договір. Згідно із п. 3 специфікації, товар повинен бути оплачений відповідачем в порядку, вказаному в договорі, та в такі строки: не пізніше 06.07.2011р. - 12584,00 грн.; не пізніше 25.10.2011р. - 113 256,00 грн. Відтак, остаточно та повністю відповідач повинен був розрахуватися не пізніше 25.10.2011р. Як стверджує позивач, у встановлені договором строки відповідач не повністю виконав свої грошові зобов'язання. Товар відповідач оплатив лише частково на загальну суму 14 850,00 гри., перерахувавши її позивачу 04.07.2011р.

Зазначені позивачем доводи підтверджені наданими у справі доказами і не заперечуються відповідачем.

Зокрема, виходячи з наданих позивачем копій договору №ПЛ-П-65 від 01.07.2011р. та специфікації №1 (а.с.9-12) позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти відповідачу (покупцю за договором) пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його. (п.1.1. договору). Згідно із п. 5.1., п.п. 7.1.1. договору, відповідач зобов'язався оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах згідно із договором та специфікацією. Згідно із п. 3 специфікації, товар повинен бути оплачений відповідачем в порядку, вказаному в договорі, та в такі строки: не пізніше 06.07.2011р. - 12584,00 грн.; не пізніше 25.10.2011р. - 113 256,00 грн.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.5 статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.

Згідно із п. 3 специфікації, товар повинен бути оплачений відповідачем в порядку, вказаному в договорі, та в такі строки: не пізніше 06.07.2011р. - 12584,00 грн.; не пізніше 25.10.2011р. - 113 256,00 грн., отже договором передбачена поставка товару з розстроченням платежу, тобто в кредит.

Отримання товару відповідачем на вказану в позові суму підтверджено наданою позивачем копією довіреності (а.с. 14) та копією видаткової накладної (а.с. 13). Виходячи з копії видаткової накладної відмітка про отримання товару засвідчена печаткою відповідача.

Згідно наданої позивачем виписки по особовому рахунку відповідач сплатив позивачу 14850 грн. 00 коп. 04.07.2011р. (а.с. 30).

Відповідач докази сплати решти суми не надав.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є

обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення 110990 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений відповідачеві товар обгрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 49 945 грн. 50 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами посилаючись в обгрунтування цієї позовної вимоги на пункт 8.5 договору. Позивач також зазначає, що ним проценти нараховані в сумі значно меншій, ніж можливо нарахувати за умовами договору, що позивачем проценти за період з 26.10.2011 по 21.11.2012 р. не нараховувались, проценти нараховані тільки на суму основного боргу (110 990,00 грн.) і тільки за останні 90 днів прострочення до дати подання позовної заяви: період нарахування процентів - з 25.08.2012 р. по 22.11.2012р.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що згідно із ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694, ст. 536 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику; СПП- сума простроченого платежу; Д- кількість календарних днів прострочення платежу.

Згідно ч.3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.5 статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище пунктом 8.5. договору передбачено, що згідно із ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694, ст. 536 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику; СПП - сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Виходячи з викладеного позов в частині стягнення процентів за користування чужими грошовим коштами в розмірі 49 945 грн. 50 коп. обгрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 33 297 грн. 00 коп. штрафу, передбаченого пунктом 8.1.3 договору.

Пунктом 8.1.3 договору передбачено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Виходячи з матеріалів справи прострочка оплати перевищує 20 календарних днів.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З врахуванням зазначеного вимога про стягнення штрафу в сумі 33297 грн. 00 коп. також обгрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "НЕКТАР ПЛЮС" (вул.Промислова, буд.24, село Петрівка, Машівський район, Полтавська область, 39410, ідентифікаційний код 32444025, п/р №26004184975 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Полтава, код банку (МФО) 380805) на користь приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (вул.Новицького Якова, 11, м.Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 34216986, п/р №260010230340 в ПАТ "БМ Банк", код банку (МФО) 380913) 110990 грн. 00 коп. основного боргу, 33297 грн. 00 коп. штрафу, 49945 грн. 50 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3884 грн. 65 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 11.02.2013р.