Постанова

від 05.02.2013 по справі 809/140/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 809/140/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Озара О.Я.,

представника позивача: Мельничука В.В.,

представника відповідача: Єрис Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до Галицького районного відділу освіти Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення коштів в розмірі 41572,14 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

09.01.2013 року управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Галицького районного відділу освіти Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 41572,14 гривень.

Позов мотивовано тим, що пенсіонеру ОСОБА_3, яка працювала у відповідача, з 27.11.1998 року, на підставі наданих документів, в тому числі довідки про заробітну плату від 02.12.1998 року за №01-31/2070, призначена пенсія за вислугу років. 04.10.2012 року за наслідками проведеної зустрічної перевірки документів про заробітну плату пенсіонера виявлено недостовірність даних відображених у довідці з місця роботи, внаслідок чого за період з 01.01.2004 року до 01.11.2012 року встановлено переплату між сумою фактично виплаченої пенсії та сумою пенсії, що повинна виплачуватись, в загальному розмірі 41572,14 гривень. Вважає, що суми надміру виплаченої пенсії внаслідок подання страхувальником недостовірних документів, підлягаю стягненню відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів викладених в письмових запереченнях, обґрунтованих тим, що у відповідності до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній станом на 1998 рік пенсії призначалися органами соціального забезпечення, які проводили перевірку наданих пенсіонером документів, втому числі довідки з місця роботи і тому переплата пенсії ОСОБА_3 виникла внаслідок неправильного призначення і нарахування пенсії спеціалістом по призначенню пенсії Галицького управління праці та соціального захисту населення після перевірки достовірності виданих відповідачем довідок про стаж і заробіток працівника відповідача, а отже, і на підставі власних даних встановлених під час перевірки. Крім того суду пояснила, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Просила в задоволення позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з таких мотивів.

Судом встановлено, що 27.11.1998 року ОСОБА_3 завернулася до територіального органу соціального забезпечення із заявою та відповідними документами про призначення їй пенсії, в тому числі подала довідку Галицького районного відділу освіти Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 02.12.1998 року за №01-31/2070 про нарахування заробітної плати в розмірі 10388830,84 крб. за період з 01.01.1989 року до 31.12.1993 року, і якій з моменту звернення призначена пенсія за вислугу років.

09.12.2012 року відповідачем видано ОСОБА_3 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за №609 (а. с. 10).

04.10.2012 року службовою особою позивача проведено зустрічну перевірку документів про заробітну плату працівника відповідача ОСОБА_3, якою встановлено, що ОСОБА_3 в період з 01.09.1989 року до 01.09.1994 року обіймала посаду директора Медухівської неповно середньої школи. За період з січня - серпня 1989 року ОСОБА_3 у навчальному закладі не працювала, заробітну плату не отримувала.

За наслідками перевірки складено акт за №268 від 04.10.2012 року (а. с. 12 - 16).

За результатами проведеної перевірки службовою особою позивача встановлено невідповідність даних відображених у довідці відповідача від 02.12.1998 року за №01-31/2070 про нарахування заробітної плати та обраховано розбіжність між сумою фактично виплаченої пенсії та сумою пенсії, що повинна виплачуватись, внаслідок чого встановлено здійснення переплати пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.2004 року до 01.11.2012 року в загальному розмірі 41572,14 гривень.

На звернення управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про повернення зайво отриманих сум пенсії пенсіонер ОСОБА_3 відмовилася повернути отримані кошти, переплата яких здійснена не з її вини.

Пенсія ОСОБА_3 призначена згідно положень Закон України «Про пенсійне забезпечення», який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини 1 статті 101 зазначеного Закону органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розроблений Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Частиною 2 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Суд зазначає, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок надання недостовірних даних, покладено на страхувальника, як на особу, яка надала недостовірні дані.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що надання відповідачем недостовірних даних відображених у довідці від 02.12.1998 року за №01-31/2070 про заробітну плату ОСОБА_3 призвело до завдання шкоди органу Пенсійного фонду України та внаслідок чого позивачем спричинено переплату пенсії вказаній особі за період з 01.01.2004 року до 01.11.2012 року на загальну суму 41572,14 гривень.

Таким чином, кошти в розмірі 41572,14 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, як страхувальника, яким видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, що містить недостовірні відомості.

Посилання представника відповідача на те, що пенсія ОСОБА_3 призначена на підставі власних даних органу соціального забезпечення, не обґрунтовують заперечень, оскільки факт проведення зустрічної звірки та прийняття даних страхувальника до розрахунку пенсії не створює відомостей, на підставі яких призначається та виплачується пенсія. Акт перевірки не замінює собою відомостей довідки з місця роботи про стаж роботи пенсіонера та розмір отриманої ним заробітної плати, яка є підставою для призначення та нарахування пенсії.

Щодо посилання представника відповідача на ту обставину, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із заявленими вимогами, як підстави для відмови в їх задоволенні, то суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки, перебіг цього строку для заявлених вимог розпочався з моменту виявлення факту подання відповідачем недостовірних даних про стаж роботи та заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Галицького районного відділу освіти Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 02143494) на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20551050) 41572 (сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) гривні 14 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 11.02.2013 року.