Рішення

від 30.01.2013 по справі 5011-20/18641-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18641-2012 30.01.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод "Радар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносто"

про стягнення 108 534,91 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Санжак Л.В. (дов. № 1865 від21.11.2012)

від відповідача : не з'явився.

В судовому засіданні 30.01.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонернетовариство "Київський завод "Радар" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносто" (відповідач) заборгованості в розмірі 108 534,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором оренди нежитлового приміщення №41 від 10.11.2008 внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 5011-20/18641-2012, розгляд справи призначено на 14.01.2013.

09.01.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про доручення документів по справі на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання призначене на 14.01.2013 з'явився представник позивача надав пояснення по суті справи.

В судове засідання призначене на 14.01.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розгляд справи призначено на 30.01.2013.

В судове засідання призначене на 30.01.2013 з'явився представник позивача, позов підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

В судове засідання призначене на 30.01.2013 представники відповідача та третьої особи не з'явились, причин неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не подали, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2008 між позивачем (Орендодавець), та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №41 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - Майно ) загальною площею 345,5 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Плещеева,10, корп.27 на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі ПАТ "Київський завод "Радар".

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що договір укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 10.11.2008 до 10.10.2011. Однак, 10.10.2011 між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін і доповнень до договору оренди нежитлового приміщення №41 від 10.11.2008 (далі - Додаткова угода), відповідно до якої строк дії Договору продовжено на 2 роки 1 місяць до 10.11.2013.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено п. 3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди), перерахування орендної плати здійснюються Орендарем до 10 числа місяця, слідуючого за звітнім.

Пунктом 5.3. Договору встановлено обов'язок Орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату і суму податку на додану вартість.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як свідчать матеріали справи, свого обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 108 534,91 грн.

Позивач претензією № 1531 від 20.09.2012 звертався до відповідача про сплату наявної заборгованості. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, а заборгованість погашена не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносто" (03045, м.Київ, вул. Плещеєва, буд. 10, корпус 27; ідентифікаційний код: 35509844) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Київський завод "Радар" (03680м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35; ідентифікаційний код 14307274) 108 534 (сто вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 91 коп. -основного боргу та 2 170 (дві тисячі сто сімдесят) грн. 70 коп. -суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 04.02.2013

Суддя Ю.В. Цюкало