Рішення

від 06.02.2013 по справі 903/1/13 - г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2013 р. Справа № 903/1/13 - г

за позовом державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю " Волинь Транс Ліс"

про стягнення 26292грн.89коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ХотинецьМ.У., довіреність № 505 від 10.12.12р.

від відповідача: Драганчук Ю.В., довіреність № 5 від 04.02.13

В судовому засіданні 04.02.2013р. за клопотанням представника позивача оголошувалась перерва до 06.02.2013р. до 14год.30хв. для з'ясування питання щодо заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Суть спору: Державне підприємство "Ківерцівське лісове господарство" в позовній заяві та представник позивача в судових засіданнях просять стягнути з ТзОВ "Волинь Транс Ліс" 26294грн.89коп., в т.ч. 24906грн.16коп. заборгованості по орендній платі, яка виникла в період з липня 2010р. по березень 2011р. в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди транспортних засобів №35 від 25.06.2010р., а також 1386грн.73коп. - 3% річних, нарахованих за період прострочення орендних платежів з 16.10.2010р. по 27.12.2012р.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судових засіданнях підтвердили факт наявності на момент звернення позивача до суду заборгованості товариства "Волинь Транс Ліс" по договору оренди транспортних засобів в сумі 24906грн.16коп.та визнали правомірність нарахованих на суми заборгованості 3%річних, що становить 1386грн.73коп. (а.с. 39).

Разом з тим, відповідач у позові ДП "Ківерцівське лісове господарство" просить відмовити, посилаючись на те, що з метою припинення вищевказаних зобов'язань позивачу 22.01.2013р. надіслано заяву від 21.01.2013р. про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за послуги по ремонту автотранспортних засобів згідно актів здачі-прийняття робіт №ТЛ-0000018 від 30.09.2010р. та №ТЛ-0000023 від 24.11.2010р., по яких борг позивача складає 30793грн.88коп., а тому вважає, що відповідно до ч.3 ст.203ГК України та ст.601ЦК України зобов'язання ТОВ "Волинь Транс Ліс" в сумі 26292грн.89коп. згідно договору оренди транспортних засобів від 25.06.2010р. №35 та 3% річних припинилося в повному обсязі.

ДП "Ківерцівське лісове господарство" в поданому 06.02.2013р. суду "Поясненні до відзиву" заперечує факт існування своєї заборгованості перед відповідачем по вказаних актах здачі-прийняття робіт по ремонту транспортних засобів, посилаючись на те, що відповідач у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог не вказав підстави виникнення зобов'язань у Ківерцівського лісового господарства по оплаті ремонтних робіт та не зазначив строку їх виконання. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не звертався до Ківерцівського лісового господарства з вимогою про сплату заборгованості по вказаних у відзиві актах виконаних ремонтних робіт, а також Ківерцівське лісове господарство до даного часу не отримало від відповідача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, в зв'язку з чим просить суд задоволити позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ДП "Ківерцівське лісове господарство" підлягають задоволенню як обґрунтовані.

При цьому судом враховано наступне:

Згідно умов договору оренди транспортних засобів №35 від 25.06.2010р. та акта прийому-передачі транспортних засобів від 25.06.2010р. ДП "Ківерцівське лісове господарство" передало товариству "Волинь Транс Ліс" шість вантажних автомобілів та п'ять причіпів (згідно переліку наведеного в акті приймання-передачі), за які товариство відповідно до розділу 3 договору зобов'язувалось сплачувати орендну плату щоквартально не пізніше 15-го числа місяця наступного за закінченням кварталу.

Як вбачається із розрахунку позивача відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань на суму 24906грн.16коп. за оренду транспортних засобів в період з липня 2010р. по березень 2011р., що відповідачем визнано як у відзиві на позов, так і його представником в судовому засіданні. Нарахування позивачем 3% річних за період прострочення оплати (з 16.10.2010р. по 27.12.2012р.) в сумі 1386грн.73коп. ґрунтується на нормі ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правомірність нарахування позивачем 3% річних в сумі 1386грн.73коп. відповідач також визнав у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 3 ст.203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічна норма міститься в ст.601 ЦК України.

Вищий господарський суд України в п.22 інформаційного листа №01-08/163 від 12.03.2009р. "Про деякі питання, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів в другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначив, що зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись і в процесі судового розгляду. Відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду. Відповідач може також звернутися із зустрічним позовом до позивача в порядку статті 60 ГПК. Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Однак, як зазначалось вище, ДП "Ківерцівське лісове господарство" заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем по актах виконаних ремонтних робіт автотранспортних засобів №ТЛ-0000018 від 30.09.2010р. та №ТЛ-0000023 від 24.11.2010р.

Проаналізувавши умови договору оренди транспортних засобів №35 від 25.06.2010р., акти здачі прийняття послуг по ремонту автотранспортних засобів №ТЛ-0000018 від 30.09.2010р. та №ТЛ-0000023 від 24.11.2010р., заяву відповідача від 21.01.2013р. №3 на адресу ДП "Ківерцівське лісове господарство" про зарахування зустрічних позовних вимог, яка згідно поштового відправлення (а.с. 48) надіслана позивачу 22.01.2013р., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування в рахунок несплаченої відповідачем орендної плати та 3% річних його вимог до позивача по актах №ТЛ-0000018 від 30.09.2010р. та №ТЛ-0000023 від 24.11.2010р. з огляду на наступне:

Статтею 801 ЦК України передбачено, що наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Обов'язок відповідача здійснювати поточний ремонт орендованого майна за свій рахунок передбачено також п.5.3 договору оренди транспортних засобів №35 від 25.06.2010р. Право Орендаря, тобто відповідача, проводити зміну, реконструкцію, розширення орендованого майна можливе лише за письмовою згодою Орендодавцем з подальшим відшкодуванням понесених витрат.

Відповідач не надав суду доказів письмової згоди ДП "Ківерцівське лісове господарство" на проведення ремонтних робіт транспортних засобів за рахунок Ківерцівського лісового господарства, як це передбачено п.6.2 договору.

Посилання представника відповідача на те, що згідно поданих суду актів №ТЛ-0000018 від 30.09.2010р. та №ТЛ-0000023 від 24.11.2010р. відповідачем здійснювався ремонт інших, а не орендованих у позивача автотранспортних засобів без укладення письмового договору на їх ремонт не заслуговує на увагу суду, оскільки відповідач не надав суду доказів та не обґрунтував чинним законодавством підстав, в силу яких у позивача виникло зобов'язання перед ТОВ "Волинь Транс Ліс" по оплаті ремонту транспортних засобів згідно актів №ТЛ-0000018 від 30.09.2010р. та №ТЛ-0000023 від 24.11.2010р.

Статтею 33 ГПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 801 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " Волинь Транс Ліс" на користь державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" 26292грн.89коп., в т.ч. 24906грн.16коп. основного боргу та 1386грн.73коп. - 3% річних, а також судові витрати по справі в сумі 1609грн.50коп.

Повне рішення складено 11.02.2013р.

Суддя В.Л.Слупко