Рішення

від 04.02.2013 по справі 910/150/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/150/2013 04.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд - 6"

до Підприємства «Перспективабуд» громадської організації «Народна спілка «Добробут»

про стягнення заборгованості 18 640, 35 грн

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Саченок В.О. - за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 04.02.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд- 6" до Господарського суду м. Києвазвернулося з порзовом до Підприємства «Перспективабуд» громадської організації «Народна спілка «Добробут» про стягнення заборгованості 18 640,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору № 2-О/10 оренди нерухомого майна (нежилого приміщення) без права викупу від 01.01.2010 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 18 640,35 грн, з яких: 16 400,00 грн - сума основного боргу, 1 455,81 грн - пеня, 172,89 грн - інфляційні втрати, 611,65 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі № 910/150/2013 та призначено до розгляду на 21.01.2013.

18.01.2013, через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судове засідання 21.01.2013 представник позивача з'явився, позов підтримав та надав свої пояснення по суті спору.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, відклав розгляд справи на 04.02.2013 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази у позивача.

У судове засідання 04.02.2013 представник позивача з'явився, надав додаткові докази по справі, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2013 не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 та 21.01.2013 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в позовній заяві - 03065 м. Київ, вул. Космонавта Комарова, 42.

В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про з якого вбачається, що відповідачем отримані процесуальні документи суд, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд

ВСТАНОВИВ

01.01.2010 року між ВАТ Трест "Київміськбуд-6" (позивач, орендодавець), що змінило своє найменування на ПАТ "Трест Київміськбуд- 6" згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.11 (протокол № 1/2011), та Підприємство «Перспективабуд» громадської організації «Народна спілка «Добробут» (відповідач, орендар) був укладений договір № 2-О/10 оренди нерухомого майна (нежилого приміщення) без права викупу (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування приміщення в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9, а саме кімнату № 19 (площею 34,3 кв. м), яка розділена на дві кімнати, але з одним входом в літері «А» (згідно даних тхнічного паспорту) та кімнату № 41 (площею 19,3 кв.м.) в літері «А» для здійснення господарської діяльності згідно статуту.

Відповідно до пп. 3.2. договору, щомісячна орендна плата за користування об'єктом оренди становить 8 200,80 грн з ПДВ (153 грн. з ПДВ за 1 кв. м) за один календарний місяць.

В орендну плату включається вартість комунальних послуг.

Орендна плата сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря в безготівковому порядку щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця в у ВАТ "Укрексімбанк", р/р26006010041975, МФО - 322313 (п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що відповідачем здійснюється оплата орендної плати авансом за перший і останній місяць одним платежем протягом 5 робочих днів з моменту укладення даного Договору.

Пунктом 12.1 договору встановлений строк його дії до 31.12.2011р.

Строк оренди починається з моменту передачі об'єкта оренди орендарі і триває до моменту повернення об'єкта оренди орендодавцю, але в будь-якому азу не довше ніж до 31.12.2011.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що орендодавець протягом 3-х календарних днів з дня підписання цього Договору зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди згідно з цим Договором по акту приймання-передачі, який підписується (затверджується) сторонами.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування об'єкт оренди, про що свідчить акт приймання-передачі від 01.01.2010, копія якого наявна в матеріалах справи.

За твердженнями позивача 01.03.2010 р. відповідачем було повернуто частину об'єкту оренди(приміщення загальною площею 19,3 кв.м, внаслідок чого розмір орендної плати зменшився до 4 100,00 грн. на місяць.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.2 Договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свого зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати за Договором № 2-О/10 від 01.01.2010 відповідачем не виконано.

Загальна сума орендної плати, яку відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача за користування орендованим приміщенням в періоді з січня по грудень 2010 року становить 155 811,20 грн. З порушенням строків, встановлених п.3.4 Договору, за вказаний період відповідачем було здійснено оплату орендної плати лише у розмірі 139 411,20 грн. Решта суми сплачена відповідачем не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не наддав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 16 400 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов'язання по сплаті орендної плати за договором № 2-О/10 від 01.01.10, а саме не здійснив вчасно оплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг за період з вересня 2010 по грудень 2011 року на суму 16 400, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом позивача вих. № 04/1 від 15.01.2013 та актом звірки взаєморозрахунків, які були направлені на адресу відповідача.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати згідно умов договору оренди № 2-О/10 від 01.01.2010 за період з вересня 2010 по грудень 2011 року відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ст. 291 ГК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 16 400, 00грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 455, 81 грн, суму збитку внаслідок інфляції в розмірі 172, 89 грн та 3 % річних в розмірі 611, 65 грн, що нараховані з 11.10.10 по 16.11.11.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. договору передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 0, 5% від розміру несплаченої орендної плати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Судом перевірено розмір пені, що заявлена позивачем до стягнення та встановлено, що позивачем невірно визначена сума, що заявлена до стягнення.

Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок пені, на підставі чого суд вважає, що задоволенню підлягає сума пені у розмірі 1 449, 94 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення суми заборгованості, наданий позивачем, суд встановив, що його розмір - 172, 89 є законним та обґрунтованим.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком позивача розміру 3 % річних, що міститься в позовній заяві, та задовольняє зазначені вимоги повністю в розмірі 1 071,19 грн.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, ч.5 ст. 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства «Перспективабуд» громадської організації «Народна спілка «Добробут» (03065, м Київ, вул. Космонавта Комарова, 42, ЄДРПОУ 36088631) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6" (01133 м Київ, вул. Л.Первомайського, 9, код ЄДРПОУ 04012885) суму основного боргу в розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., пеню в розмірі 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять)грн. 94 коп., 172 (сто сімдесят дві) грн 89 коп. інфляційного збільшення суми заборгованості, 3% річних у розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн 65 коп., 1 719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн 96 коп. - судового збору.

3. В частині стягнення пені у розмірі 5, 87 грн. - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Цюкало

дата підписання рішення 08.02.2013 р.