Рішення

від 04.02.2013 по справі 910/210/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/210/13 04.02.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Столиця"

про стягнення грошових коштів в сумі 4 832,96 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Гуленко Ю.М. (дов. № 21-08/38 від 25.09.2012)

від відповідача : не з'явився.

В судовому засіданні 04.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

02.01.2013 Публічне акціонерне товариство "Банк Столиця" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 01/1400 від 26.12.2012 від про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Столиця" (відповідач) заборгованості в сумі 4 832,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного Договору №13/1088 від 15.05.2009 "Про суборенду нежитлового приміщення" рахується заборгованість з суборендної плати. Відповідачем залишені без задоволення вимоги позивача про сплату боргу за оренду приміщення у зв'язку з чим позивач був змушених звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 832, 96 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі № 910/210/13 та призначено до розгляду на 21.01.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 18.01.2013, від Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання призначене на 21.01.2013 з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 04.02.2013.

01.02.2013, через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2013.

В судове засідання призначене на 04.02.2013 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 04.02.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2009 між позивачем (далі Орендар) та відповідачем (далі Суборендар) укладено Договір №13/1088 про суборенду нежитлового приміщення (далі Договір, належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п.1.1. Договору Орендар передає Суборендареві в платне строкове користування (оренду) нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 190 (п. 1.3 Договору.)

Вказане приміщення відповідно до п. 1.2 Договору знаходиться у володінні та користуванні Орендаря на підставі Договору оренди нежитлового приміщення від 28.12.2005 № 78 та на підставі якого Орендареві надано право передавати приміщення в суборенду.

Загальна площа суборендної площі складає 2,0 кв.м. (п. 1.4. Договору).

Суборендна площа використовується суборендарем для використання його у своїй господарській діяльності (п. 1.5. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, суборендна плата за користування приміщенням з 15.05.2009 року по 14.05.2010 встановлена в розмірі 480,00 грн., в т.ч. ПДВ 80,00 грн. за один місяць суборенди із розрахунку 240 грн. за 1 кв.м. Суборендна плата за користування приміщенням сплачується Суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря не пізніше 30 числа кожного поточного місяця на підставі рахунків Орендаря.

Відповідно до п. 4.3.б Суборендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суборендну плату за користування приміщенням та відшкодування витрат за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги в розмірі і строки передбачені Договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, належним чином не виконував.

Згідно твердження позивача, яке жодним чином не спростоване відповідачем, позивач виконав умови Договору належним чином. В свою чергу, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати суборендних платежів, чим порушив п.п. 3.1, 3.5, 4.3 Договору. Загальний розмір нарахувань згідно Договору за період з 15.05.2009 по 26.12.2012 складає 11 796,92 грн. Суборендарем сплачено в рахунок надання послуг кошти в сумі 6 963,96 грн., що підтверджується реєстром бухгалтерських проводок по операціям за період з 01.10.2009 по 26.12.2012 та випискою по рахунку за Договором станом на 30.01.2013 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

До того ж, всупереч умовам Договору, Суборендарем орендоване приміщення не повернуто Орендарю за Актом приймання-передачі, як це обумовлено п 2.5 Договору.

В свою чергу, невиконання відповідачем дій, пов'язаних з поверненням нежитлових приміщень та порушенням таким чином умов Договору стало підставою для подальшого нарахування орендних платежів за фактичне користування приміщенням.

З огляду на зазначене, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4 832,96 грн.

Позивач звертався до відповідача шляхом направлення останньому претензій № 19/1664 від 29.10.2010 та №01/1100 від 20.09.2012 (засвідченні копії містяться в матеріалах справи) з вимогою погасити існуючу суму заборгованості.

Проте, як зазначає позивач, вказане повідомлення було залишене відповідачем без реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору найму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором про суборенду нежитлового приміщення від 15.05.2009 щодо сплати суборендних платежів у повному обсязі не виконав, суму заборгованості в розмірі 4 832,96 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати суборендних платежів.

Слід зазначити, що факт користування відповідачем суборендованим приміщенням на підставі Договору суборенди та після закінчення дії останнього підтверджується частковими проплатами по суборендних платежах та відсутністю акту про повернення майна суборендодавцю чи будь-яких інших відомостей про звільнення вказаного приміщення суборендарем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті суборендної плати в сумі 4 832,96 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 2. 1), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено мінімальну заробітну плату на 01.01.2012 в розмірі 1 073 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги майнового характеру - стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4 832,96 грн.

Водночас, як вбачається із платіжного доручення №789 від 30.11.2012 про сплату судового збору позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 680 грн., тобто в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 33,42, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Столиця (04210, м.Київ, пр.-т. Гироїв Сталінграда, буд. 6, корп. 3, ідентифікаційний код 32593598) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" (адреса: 04205, м. Київ, вул. М.Тимошенка, буд. 45/2; ідентифікаційний код: 26520464) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: сума основного боргу - 4 832 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять дві) 96 коп та судовий збір в сумі - 1 609 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять ) 50 коп.

3. Публічному акціонерному товариству "Банк Столиця" (адреса: 04205, м. Київ, вул. М.Тимошенка, буд. 45/2; ідентифікаційний код: 26520464) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 70 (сімдесят) грн. 50 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.02.2013

Суддя Ю.В. Цюкало