Рішення

від 22.01.2013 по справі 18/2299/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2013 Справа № 18/2299/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго", вул. Чернишевського, 2/15, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно-диспетчерська служба. Житлосервіс", вул. 29 Вересня, 5, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

про : (1) визнання факту припинення правовідношення, а саме : визнання відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" від Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. дійсною, а Договір купівлі-продажу від 04.12.2008 р. припиненим;

(2) зобов'язання виключити з окремого балансу орендованого цілісного майнового комплексу КП Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 вартістю 230 000,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Миронюк Т.А. довіреність № б/н від 12.12.2012 р.;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

22.01.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" про визнання факту припинення правовідношення, а саме : визнання відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" від Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. дійсною, а Договір купівлі-продажу від 04.12.2008 р. припиненим, та зобов'язання виключити з окремого балансу орендованого цілісного майнового комплексу КП Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 вартістю 230 000,00 грн..

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Останній надав суду заяву № 306 від 06.12.2012 р. (вх. № 16533д від 11.12.2012 р.) про визнання позову повністю та клопотання № 5 від 12.12.2012 р. (вх. № 16891д від 18.12.2012 р.) про розгляд справи без участі його представника.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області - представництво у судове засідання не забезпечила, надала суду письмові пояснення № 06-17/30 від 11.01.2013 р. (вх. № 736д від 16.01.2013 р.), у яких, зокрема, просить суд розглянути справу за відсутності її представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив :

04.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" (далі - продавець) та Комунальним підприємством Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба (далі - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу автомобілю ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 (далі - Договір купівлі-продажу, а.с. 8). За даними Кременчуцького ВРЕР станом на 17.10.2012 р. згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "ДАІ 2000", автомобіль ГАЗ 3309, державний реєстраційний номер ВІ 0134 АТ з 30.05.2008 р. числиться за позивачем (а.с. 59).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- продавець зобов'язувався передати у власність купця автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 (Товар), а Покупець зобов'язувався прийняти й оплатити цей товар (п. 1.1 Договору купівлі-продажу);

- загальна вартість Договору складає 230 000,00 грн. (п. 1.3. Договору купівлі-продажу);

- оплата товару проводиться на умовах передоплати у розмірі 10 000,00 грн., остаточний розрахунок в сумі 220 000,00 грн. здійснюється до 31.01.2009 р. (п. 2.2 Договору купівлі-продажу);

- у разі прострочення покупцем оплати товару або у разі відмови покупця прийняти та оплатити товар продавець має право відмовитися від Договору купівлі-продажу (п. 4.6. Договору купівлі-продажу).

17.04.2009 р. Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області було прийнято рішення № 286 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 11) про передачу в оренду цілісного майнового комплексу КП "Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба" по вул. 29 вересня, 5 в місті Кременчуці Товариству з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно - диспетчерська служба. Житлосервіс".

31.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно - диспетчерська служба. Житлосервіс" (далі - орендар) та Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - орендодавець) було укладено Договір оренди № 392 далі - Договір оренди) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба" (далі по тексту Договору - підприємство), відповідно до якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар зобов'язувався прийняти в строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба" (об'єкт оренди), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.05.2009 р., вартість якого становить 761 242,67 грн. (п. 1.1 Договору оренди).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- після укладення цього Договору орендар приєднує до свого майна Підприємство (КП "Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба") в установленому порядку (п. 1.3 Договору оренди);

- орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого Підприємства (КП "Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба") (п. 1.4. Договору оренди);

- орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акту прийому - передачі Підприємства (п. 2.1 Договору оренди);

- цей Договір укладено на термін з 31.07.2009 р. до 30.06.2012 р. (п. 11.1 Договору оренди).

На виконання умов Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду цілісний майновий комплекс КП "Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба" по вул. 29 вересня, 5 в місті Кременчуці (а.с. 49). Даний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками. За даними відповідача, зазначений цілісний майновий комплекс (об'єкт оренди), в тому числі, автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2, був включений відповідачем до його балансу.

05.08.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно - диспетчерська служба. Житлосервіс" направило позивачу лист вих. № 3 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 9) з повідомленням про наявність вищевказаного рішення № 286 від 17.04.2009р. та Договору оренди № 392 від 31.07.2009 р., та запропонувало внести до Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. зміни.

06.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно - диспетчерська служба. Житлосервіс" до Договору купівлі-продажу було укладено додаткову угоду № 1, яка підписана їх повноважними представниками та скріплена печатками підприємств. Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору купівлі-продажу було внесено наступні зміни :

- замінено сторону у Договорі : з Комунального підприємства Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно - диспетчерська служба. Житлосервіс";

- внесено зміни до п. 2.2 Договору купівлі-продажу та викладено його в наступній редакції : "оплата товару проводиться на умовах розстрочення платежу у чотири етапи : грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. сплачуються покупцем у строк до 31.12.2009 р., грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. сплачуються покупцем у строк до 31.12.2010 р., грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. сплачуються покупцем у строк до 31.12.2011 р. та остаточний розрахунок в сумі 110 000,00 грн. здійснюється до 31.08.2012 р.".

За даними позивача, в порушення умов Договору купівлі-продажу відповідачем станом на 03.09.2012 р. зобов'язання з оплати отриманого товару не виконані.

03.09.2012 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 58 (а.с. 16), в якій позивач зазначав про прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару та вимагав сплатити його вартість у строк до 10.09.2012 р.. Дана претензія була залишена відповідачем без реагування.

З огляду на вищевикладене, керуючись п. 4.6 Договору купівлі-продажу, позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 61 (а.с 17), у якому повідомив останнього про свою відмову від укладеного між ними Договору купівлі-продажу.

На момент звернення з даним позовом відповідачем грошові кошти за отриманий товар позивачеві не сплачено, автомобіль не повернуто.

Беручи до уваги наведене та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про визнання факту припинення правовідношення, а саме : визнання відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" від Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. дійсною, а Договір купівлі-продажу від 04.12.2008 р. припиненим, та зобов'язання виключити з окремого балансу орендованого цілісного майнового комплексу КП Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 вартістю 230 000,00 грн..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом. Аналогічні приписи містяться і в ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ст. 658 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється : виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором купівлі-продажу та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив товар у встановлені у Договорі (з урахуванням додаткової угоди) строки. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Пунктом 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (п. 1, п. 3 ст. 615 Цивільного кодексу України). Пунктом 4 ст. 692 Цивільного кодексу України продавцеві на вибір надане право вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу у разі, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар. Аналогічне положення містить і п. 4.6. Договору купівлі-продажу.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару та враховуючи п. 4.6 Договору купівлі-продажу, позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 61 (а.с. 17), в якому повідомив останнього про свою відмову від укладеного між ними Договору купівлі-продажу. даний лист відповідачем отримано.

Беручи до уваги наведене вище, за наявності правових та фактичних підстав для відмови позивача від Договору купівлі-продажу, реалізації ним цього права позовні вимоги в частині визнання Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. припиненим суд оцінює як правомірні.

Оскільки реалізація права на відмову від договору в силу наведених норм оцінена судом як доказ підтвердження наявності юридичного факту, що має значення для правильного вирішення судом господарського спору при вірному обранні позивачем способу захисту порушеного права, а саме : факту припинення правовідношення, остання не бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою, на підставі якої суд приймає рішення, тобто не сприятиме реальному відновленню порушеного права позивача.

Отже, в частині заявленої позивачем вимоги про визнання факту припинення правовідношення, а саме : визнання відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" від Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. у позові слід відмовити.

Листом вих. № 3 від 19.09.2012 р. (а.с. 18) відповідач повідомив позивача, що він не може визнати факт відмови позивача від Договору купівлі-продажу та зняти з окремого балансу автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2. Крім того, у відзиві на позовну заяву, останній повністю визнає факт невиконання ним зобов'язань по Договору купівлі-продажу, щодо оплати товару та повідомляє, що потреба у придбанні автомобіля ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 відпала.

Оскільки автомобіль ГАЗ 3309 належить позивачеві, Договір купівлі-продажу є припиненим, не вбачається правових підстав для перебування даного автомобіля на балансі відповідача. Таким чином, в частині позовних вимог щодо зобов'язання виключити з окремого балансу орендованого цілісного майнового комплексу КП Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 вартістю 230 000,00 грн. суд дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині вимог щодо визнання Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. припиненим та зобов'язання відповідача виключити з окремого балансу орендованого цілісного майнового комплексу КП Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню. В іншій частин позовних вимог у позові слід відмовити.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати Договір купівлі-продажу від 04.12.2008 р. припиненим.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно-диспетчерська служба. Житлосервіс" (вул. 29 Вересня, 5, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ідентифікаційний код юридичної особи 36346019) виключити з окремого балансу орендованого цілісного майнового комплексу КП Госпрозрахункова аварійно-диспетчерська служба автомобіль ГАЗ-3309-354-АП-18-Е2 вартістю 230 000,00 грн..

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог щодо визнання факту припинення правовідношення, а саме : визнання відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервісне підприємство "Екоенерго" від Договору купівлі-продажу від 04.12.2008 р. дійсною відмовити.

5. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами, зазначеними у її вступній частині.

Повне рішення складене 28.01.2013 р.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.