Рішення

від 31.01.2013 по справі 10/5007/1406/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" січня 2013 р. Справа № 10/5007/1406/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Онищук В.О. - довір. №1080 від 08.10.2012;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (с.Жданівка Хмільницький район Вінницький область)

до Державного підприємства "Новочорторийське" (с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область)

про стягнення 32000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 32000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві; повідомив, що станом на день судового розгляду справи заборгованість ДП "Новочорторийське" перед позивачем не змінилась та складає 32000,00грн., на підтвердження чого надав довідку №438 від 31.01.2013.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, вимог ухвали суду від 10.01.2013 не виконав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.56).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

28.02.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (позивач) відповідно до платіжного доручення №0200000719 (а.с.5) було перераховано на розрахунковий рахунок Державного підприємства "Новочорторийське" (відповідач) суму коштів у розмірі 32000,00грн. з призначенням платежу: "Орендна плата за землю, згідно договору від 04.01.2011, у т.ч. ПДВ 20% - 5333,33грн."

Згідно пояснень позивача (а.с.22-23), вказана сума була перерахована на рахунок відповідача помилково, у зв'язку з чим, 24.09.2012 на адресу ДП "Новочорторийське" позивачем було направлено вимогу №1005 про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 32000,00грн. (а.с.8), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що на протязі 2009, 2010 та 2011 років між ТОВ "Хмільницьке" та ДП "Новочорторийське" існували господарські відносини по договорам про надання послуг №03-09/911 від 03.11.2009, №17-10/1530 від 01.08.2010 та №01-11/221 від 04.01.2011 (а.с.24-27). Предметом вказаних договорів було зобов'язання позивача щодо надання відповідачу товарного кредиту та сільськогосподарських послуг по оранці, дискуванню, посіву, культивації, збиранню с/г культур тощо.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що сторони являються контрагентними підприємствами, де позивач виступає "Виконавцем", а відповідач "Замовником" послуги, тобто ТОВ "Хмільницьке" зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а ДП "Новочорторийське" зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Інших договорів, у яких позивач виступав би зобов'язаною стороною, зокрема щодо сплати орендних платежів за землю, та які б свідчили про існування у позивача фінансових зобов'язань перед відповідачем згідно договору від 04.01.2011, сторонами до суду надано не було.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За ст.1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст. 190 ЦКУ).

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здіснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч.5 ст.139 ГКУ).

У відповідності до п.2.35 Глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 №135, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III, а саме п.1.24 ст.1, встановлено, що помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Згідно п.6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Аналогічні положення містяться і в листі НБУ "Про повернення помилково зарахованих коштів" від 23.04.2002 № 25-113/635.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення помилково перерахованих коштів не виконав, у зв'язку з чим, станом на дату звернення до суду з позовом за ним рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 32000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №020000719 від 28.02.2011 (а.с.12), банківською випискою (а.с.58-59), довідкою про заборгованість №438 від 31.01.2013 (а.с.57) та іншими доказами у справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позовні вимоги за предметом та підставами не оспорив, доказів повернення безпідставно отриманих коштів не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 32000,00грн. є обґрунтованою, заявленою відповідно до чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Зважаючи, що при зверненні позивача до суду останнім було сплачено 1677,00грн. судового збору, замість 1609,50грн., керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", позивачу слід повернути з Державного бюджету України 67,50грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Новочорторийське" (13120, Житомирська обл., Любарський район, с.Нова Чортория, вул. Леніна, буд.3, ідент. код 35365821)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (22050, Вінницька обл., Хмільницький район, с.Жданівка, вул. Заводська, буд.2, ідент. код 00692245)

-32000,00грн. безпідставно отриманих коштів;

- 1609,50грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (22050, Вінницька обл., Хмільницький район, с.Жданівка, вул. Заводська, буд.2, ідент. код 00692245) 67,50 грн. судового збору, зайво сплаченого згідно платіжного доручення №2000003013 від 28.11.2012 на суму 1677,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.02.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1- в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.