Рішення

від 05.02.2013 по справі 911/63/25/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 911/63/25/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА",

03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 52

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІНАНС - КОМПАНІ",

08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, 17

про стягнення 50 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - Голосова А.В. (довіреність від 28.12.2012 № 387);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІНАНС - КОМПАНІ" (далі - відповідач) про стягнення 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення позики за договором безвідсоткової позики від 01.10.2004 №3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.01.2013.

У судове засідання 07.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.01.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 05.02.2013.

У судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання вдруге не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.06.2012 № 23-07/1973 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "АРМА" (далі - позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІНАНС - КОМПАНІ" (далі - відповідач, позичальник) укладено договір безвідсоткової позики від 01.10.2004 №3 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальнику безвідсоткову позику, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначення і повернути позику у визначений Договором строк (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до розділу 3. Договору сума позики становить 50 000,00 грн.

Позикодавець зобов'язується надати позику протягом 5 робочих днів з моменту підписання Договору (пункт 4.1. Договору).

Згідно пункту 5.1. Договору строк подання позики позичальнику становить 92 календарних дні з дня отримання позики. Позичальник зобов'язується повернути позику 31.12.2004, шляхом перерахування суми позики на рахунок позикодавця (пункт 6.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 7.1. Договору).

31.12.2004 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій сторони погодили зміну терміну повернення позики - 31.12.2005.

31.12.2005 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, в якій сторони погодили зміну терміну повернення позики - 31.12.2006.

29.12.2006 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, в якій сторони погодили зміну терміну повернення позики - 31.12.2007.

28.12.2007 між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, в якій сторони погодили зміну терміну повернення позики - 31.12.2008.

31.12.2008 між сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, в якій сторони погодили зміну терміну повернення позики - 31.12.2009.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу позику в обумовленій Договором сумі, а відповідач не виконав своїх зобов'язань і не повернув позивачу позику в строк, встановлений Договором, що підтверджується банківськими довідками від 05.02.2013 №56-3-1-00/120 та від 04.02.2013 №028-35-01-05-5/84, що засвідчені підписами уповноважених осіб банківських установ та скріплені відбитками їх печаток (оригінали в матеріалах справи), в яких зазначається, що на рахунки позивача коштів від відповідача не находило.

Позивачем стверджується, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором, ним на адресу відповідача надіслано претензію від 25.02.2011 №269 щодо повернення вказаного боргу. Проте, матеріалах справи відсутні докази надсилання зазначеної претензії, а тому дане твердження позивача судом до уваги не приймається.

Доказів повернення суми позики, на час вирішення спору, відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем не виконано, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до частин 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. заборгованості щодо повернення позики є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФІНАНС - КОМПАНІ" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32932087) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" (03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 52, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21265671) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.02.2013.

Суддя С.О. Саванчук