Постанова

від 31.01.2013 по справі 0870/10654/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року о/об 17 год. 24 хв. Справа № 0870/10654/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Мелітопольського районного центру зайнятості

до Приватного підприємства «Сокол»

про стягнення штрафу, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольського районного центру зайнятості до Приватного підприємства «Сокол», в якому позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 32720 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що колишні працівники відповідача не були ознайомлені з наказом Приватного підприємства «Сокол» про попереднє вивільнення під розпис згідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю на підставі чого відповідачем на ПП «Сокол» накладено штраф за недодержання вимог ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», що діяв на час виникнення спірних відносин. Позивач зазначає, що сума штрафу відповідачем не сплачена у встановлені законодавством строки, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

31 січня 2013 року представник позивача через службу діловодства суду подав клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника Мелітопольського районного центру зайнятості, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Судові повістки надсилались відповідачу на адресу, наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте повернулись до суду без вручення адресату з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки Серія АГ № 014886 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Приватне підприємство «Сокол» зареєстроване, як юридична особа, 20.04.1995 за адресою: 72355, Запорізька область, Мелітопольський район, село Семенівка, вул. Польова, буд. 67, ідентифікаційний код 22160661.

Відтак відповідач набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV, згідно з якою державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

11 серпня 2008 року головним спеціалістом юрисконсультом Мелітопольського районного центру зайнятості складено Акт №1 про те, що Приватним підприємством «Сокол» порушено норми п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Актом про порушення законодавства України про зайнятість населення встановлено, що Приватним підприємством «Сокол» при вивільненні працівників порушило вимоги п. 5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме, не повідомило у письмовій формі державну службу зайнятості: на трьох працівників, вивільнених у зв'язку із ліквідацією за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, до Мелітопольського районного центру зайнятості не подані звіти за формою № 4-ПН про заплановане та фактичне вивільнення працівників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Також, 11 серпня 2008 року Мелітопольським районним центром зайнятості складено Акт № 1 від про відмову керівника Приватного підприємства «Сокол» в підписанні Акту про порушення законодавства України про зайнятість населення в розрізі п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Таким чином, колишні працівники відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не були ознайомлені з наказом приватного підприємства «Сокол» про попереднє вивільнення під розпис згідно ст.49-2 КЗпП України та відповідач не повідомив Мелітопольський районний центр зайнятості про заплановане вивільнення громадян за встановленою нормою 4ПН, яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. №420 за погодженням з Держкомстатом України.

Частиною 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Діяльність з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення визначається Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» № 47 від 24.06.1991, що діяв на час виникнення спірних відносин (далі по тексту Положення № 47).

Згідно з п.1 Положення № 47 державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення, центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Так, позивачем в Акті № 1 від 11 серпня 2008 року запропоновано Приватному підприємству «Сокол» перерахувати суму штрафу у розмірі 32720 грн. 00 коп. на рахунок Мелітопольського районного центру зайнятості.

Однак, в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення» відповідачем не було сплачено штраф у сумі 32720 грн. 00 коп. у добровільному порядку, у зв'язку з чим Мелітопольський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовними вимогами до Приватного підприємства «Сокол» про стягнення штрафу у розмірі 32720 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2 Положення № 47 основними завданнями державної служби зайнятості є: розробка та здійснення заходів щодо реалізації державної політики зайнятості, які забезпечують зайнятість працездатного населення та матеріальну допомогу громадянам у разі безробіття; систематичне вивчення процесів, що відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення і вжиття заходів щодо регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили; раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення; контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності.

Згідно пп. «з», «л» п. 8 Положення № 47 Державна служба зайнятості має право: відвідувати підприємства, установи і організації для контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення і вирішення питань, пов'язаних із соціальним захистом громадян; стягувати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі: відмови у прийнятті на роботу громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у межах установленої броні; використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості; посередництво у працевлаштуванні за кордоном без ліцензії, виданої Державним центром зайнятості Мінпраці.

У відповідності до п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Згідно ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення» державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення, з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи, використання праці іноземців та осіб без громадянства, дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідно до листа (вих. № 135 від 08.07.2010), 06.07.2010 у справі 19/106/10 Приватне підприємство «Сокол» визнано банкрутом та стосовно відповідача відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до запису № 6 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Держаним реєстратором 26.09.2008 проведено реєстраційну дію, а саме внесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкруцтво юридичної особи.

20 січня 2009 року Державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис №7 про внесення судового рішення про припинення провадження у справі про банкруцтво юридичної особи та за записом №8 внесено відомості про порушення провадження у справі про банкруцтво юридичної особи.

10 листопада 2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено рішення про порушення провадження у справі про банкруцтво юридичної особи та за записом № 12 внесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (скасовано), через що 13 лютого 2012 року внесено запис про скасування реєстраційної дії за судовим рішенням.

Відповідно до останнього запису № 14 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14 лютого 2012 року реєстраційну дію за рішенням суду (внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) - скасовано.

Разом з тим, з листа (вих. № 76 від 18.04.2012) арбітражного керуючого Книшевської Т.С. на ім'я Директора Мелітопольського районного центру зайнятості Темних О.Д. вбачається, що 16.09.2010 постановою Запорізького апеляційного господарського суду постанову Господарського суду Запорізької області по справі № 19/106/10 в якій кредиторські вимоги позивача на суму 32720 грн. 00 коп. визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів, - скасовано (а.с. 47).

Отже, відповідно до вищезазначеного провадження у справі про банкруцтво припинено, а відтак на позивача не розповсюджуються норми ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992, тобто звернення Мелітопольського районного центру зайнятості з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Сокол» про стягнення штрафу у розмірі 32720 грн. 00 коп. здійснено в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку суд приходить до висновку, що подані заявником докази та наведені обставини, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, свідчать, що вимоги заявника є законними та обґрунтованими, а сума заявленого позову підтверджується довідками № 7 від 10.07.2008, №8 від 10.07.2008, №9 від 10.07.2008 виданими Приватним підприємством «Сокол» та розрахунком штрафу наданого позивачем. Відтак, враховуючи те, що станом на час розгляду справи борг відповідачем не погашений, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мелітопольського районного центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Сокол» на користь Мелітопольського районного центру зайнятості 32720 грн. 00 коп. (тридцять дві тисячі сімсот двадцять гривень 00 копійок), перерахувавши їх на р/р 37177305900168, одержувач: Мелітопольський районний центр зайнятості, ОКПО 20523993, МФО 813015 ГУДК у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Я.В. Горобцова