Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а/2570/3379/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3379/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Ананко Ю.М.

пр-к позивача Шевченко К.Ю.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Автоком-Сервіс» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0003792320 від 24 жовтня 2012 року у сумі 19946,00 та податкове повідомлення - рішення №0003802320 від 24 жовтня 2012 року у сумі 243,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками податкової інспекції згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Автоком-Сервіс» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень, лютий та березень 2012 року при проведенні господарських операцій з ТОВ «Хозстройсервіс».

За результатами перевірки складено Акт перевірки 10.10.2012 р. № 2018/22/35956320 від 10.10.2012 р., яким зафіксовано порушення позивачем вимог: п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.201 р., в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 194,00 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на 194,00 грн.; п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 15957,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року на 4914,00 грн., за березень 2012 року на 11043,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача з ТОВ «Хозстройсервіс» листів №10448/7/22-421 від 11.06.2012 р., №15282/7/22-241 від 20.07.2012 р., в яких надані матеріали перевірок складених фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо неможливості підтвердження господарських відносин ТОВ «Хозстройсервіс» із платниками - постачальниками ТОВ «Антарес конферанс груп» (код за ЄДРПОУ 37266982), ТОВ ТД «Домінант» (код 36235225), їх реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку за грудень 2011 року, березень 2012 року та січень 2012 р.

За таких підстав відповідач дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Хозстройсервіс» є нікчемними, так як, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Хозстройсервіс» із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Хозстройсервіс» по ланцюгу постачання: 1) ТОВ ТД «Домінант» - ТОВ «Хозстройсервіс» та ТОВ «Антарес конферанс груп» - ТОВ «Хозстройсервіс».

За результатами перевірки позивача відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 24.10.2012 р.:

- №003792320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 19946,00 грн., з яких 15957,00 грн. - за основним платежем, 3989,00 грн. - за штрафними санкціями;

- №003802320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 243,00 грн., з яких 194,00 грн. - за основним платежем, 49,00 грн. - за штрафними санкціями

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією у м. Чернігові було неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення 24.10.2012 року № 0003792320 та № 0003802320, підстави для визнання їх протиправним та скасування доведені позивачем в повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Цей висновок узгоджується з тим, що п.п. 44.1. ст. 44 ПКУ встановлений обов'язок ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тим самим підпунктом передбачена заборона платникам податків формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Хозстройсервіс» в період, що перевірявся, було укладено ряд цивільно-правових договорів: договори про надання послуг № 0112 від 01 грудня 2011 року та № 160112 від 16 січня 2012 року; договори купівлі-продажу № 100112 від 10 січня 2012 року, № 230112 від 23 січня 2012 року, №2002 від 20 лютого 2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції, факт надання товарів та послуг позивачу за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт

В рахунок оплати отриманих товарів, робіт, послуг на виконання вищезазначених договорів ПП «Автоком-Сервіс» в безготівковій формі здійснило перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Хозстройсервіс», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Хозстройсервіс» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Крім того, жодного документального підтвердження щодо правовідносин позивача із ТОВ ТД «Домінант» і ТОВ «Антарес конферанс груп» (діяльність яких відповідач досліджує в Акті перевірки), відповідачем до матеріалів справи надано не було.

За відсутності правовідносин між позивачем та ТОВ ТД «Домінант» і ТОВ «Антарес конферанс груп», позивач не може нести відповідальності за здійснення ними господарської діяльності, оскільки товарність господарських операцій з ТОВ «Хозстройсервіс» (що зареєстроване в ЄДРПОУ та зареєстроване платником ПДВ) була підтверджена належними доказами.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ ТД «Домінант» - ТОВ «Хозстройсервіс» та ТОВ «Антарес конферанс груп» - ТОВ «Хозстройсервіс», тобто по ланцюгу контрагентів позивача, правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі в даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.