Рішення

від 01.02.2013 по справі 0818/4429/2012

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

01.02.2013

Справа № 0818/4429/2012

2/335/131/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Корягіній Ю.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ „Торговий центрВ» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди у розмірі 19 000,00 грн., зазначивши наступне.

22 вересня 2001 року на посаду головного бухгалтера в Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр" була прийнята ОСОБА_2 (відповідач).

Наказом № 3-к від 04.01.2008р. ОСОБА_2 призначена заступником директора - головним бухгалтером ТОВ "Торговий центр".

01.06.2008р. наказом № 14 позивач призначив відповідача виконуючим обов'язки директора ТОВ "Торговий центр".

Таким чином в період з травня 2008 року по вересень 2008р. ОСОБА_2, будучи головним бухгалтером, виконуючи обов'язки директора ТОВ "Торговий центр", розтратила грошові кошти позивача, що знаходилися у її віданні, шляхом зловживання своїм службовим положенням на загальну суму 20 450 грн., за що ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.

28 листопада 2009р. відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 Кримінального кодексу України, порушено кримінальну справу. На стадії досудового слідства у кримінальній справі ТОВ "Торговий центр" було пред'явлено до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування шкоди завданої злочином у сумі 20 450грн.

14 березня 2012р. постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у кримінальній справі № 1-676/11пр.№1/827/52/12, ОСОБА_2 - відповідача визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку з застосуванням Закону України "Про амністію в 2011 році", а цивільний позов ТОВ "Торговий центр"- залишено без розгляду.

До цього часу відповідач лише частково відшкодувала завдану нею позивачеві шкоду. Так 16.02.2011р. відшкодовано 1000 грн., 26.10.2011р. - 450грн.

Таким чином, розмір невідшкодованої шкоди завданої відповідачем позивачу складає 19000грн. (204 50грн. - 1000грн. - 450грн.)

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр" майнову шкоду у розмірі 19000 грн. 00 коп. та судові витрати покласти на відповідача .

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так судом встановлено, що 22 вересня 2001 року на посаду головного бухгалтера в Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр" була прийнята ОСОБА_2 (відповідач).

Наказом № 3-к від 04.01.2008 року ОСОБА_2 призначена заступником директора - головним бухгалтером ТОВ "Торговий центр".

01.06.2008 року наказом № 14 позивач призначив відповідача виконуючим обов'язки директора ТОВ "Торговий центр".

30 травня 2008 року відповідач, маючи право підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-2341 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 6000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008 р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ТОВ "ОТК "Супутник" за молочні продукти, згідно угоди № 1376 від 28.01.2005 р. у розмірі 13100 грн., хоча фактично ТОВ "ОТК "Супутник" було перераховано 7100 грн.

26 червня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-2652 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р.» В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач також не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ВАТ "Миронівський хлібопродукт" за продукти харчування згідно договору № 2155 від 14.10.2003 р. у розмірі 16624 грн., хоча фактично ВАТ "Миронівський хлібопродукт" було перераховано 14624 грн.

04 липня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-2757 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 1000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач також не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ТОВ "ОТК "Супутник" за молочні продукти згідно угоди № 1376 від 28.01.2005р. у розмірі 4000 грн., хоча фактично ТОВ "ОТК "Супутник" було перераховано 3000 грн.

16 липня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-2909 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач також не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ТОВ "ОТК "Супутник" за молочні продукти згідно угоди № 1376 від 28.01.2005р. у розмірі 6000 грн., хоча фактично ТОВ "ОТК "Супутник" було перераховано 4000 грн.

25 липня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-2965 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ТОВ "ОТК "Супутник" за молочні продукти згідно угоди № 1376 від 28.01.2005р. у розмірі 5000 грн., хоча фактично ТОВ "ОТК "Супутник" перерахувала 3000 грн.

28 липня 2008 р. відповідач, маючи право підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-2966 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач також не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ВАТ "Миронівський хлібопродукт" за продукти харчування згідно договору № 2155 від 14.10.2003р. у розмірі 34664 грн., хоча фактично ВАТ "Миронівський хлібопродукт" було перераховано 32664 грн.

08 серпня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-3063 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 2500 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р.", а в бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ВАТ "Миронівський хлібопродукт" за продукти харчування згідно договору № 2155 від 14.10.2003р. у розмірі 9065 грн., хоча фактично ВАТ "Миронівський хлібопродукт" перерахувала 6565 грн.

21 серпня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-3195 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 2000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ТОВ "ОТК "Супутник" за молочні продукти згідно угоди № 1376 від 28.01.2005р. у розмірі 2000 грн., хоча фактично ТОВ "ОТК "Супутник" оплати здійснено не було.

01 вересня 2008 р. відповідач, користуючись правом підпису банківських документів, за допомогою системи "Клієнт-Банк" платіжним дорученням ПП-3276 здійснила перерахування грошових коштів у розмірі 950 грн. з поточного рахунку ТОВ "Торговий центр" на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, вказавши призначення платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 30.05.2008р." В бухгалтерському обліку підприємства таку операцію відповідач не відобразила і зазначила витрати грошових коштів як оплату ТОВ "ОТК "Супутник" за молочні продукти згідно угоди № 1376 від 28.01.2005р. у розмірі 4950 грн., хоча фактично перерахувала ТОВ "ОТК "Супутник" 4000 грн.

В свою чергу ніякого цивільно-правового договору на поставку будівельних матеріалів чи будь-якого іншого договору взагалі позивач з ФОП ОСОБА_4 не укладав. Будівельних матеріалів від ФОП ОСОБА_4 позивач не отримував.

Зазначене підтверджується висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області № 110 від 29.10.2010р. відповідно до якого встановлено, що в період з травня 2008р. по вересень 2008р. з рахунку ТОВ "Торговий центр" на рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано грошові кошти у сумі 20450 грн. з призначенням платежу "за будівельні матеріали згідно рахунку № 12 від 20.05.2008р. без НДС". По даним обліку ТОВ "Торговий центр" - по рахунку 631 "розрахунки з постачальниками та підрядчиками" обліку поточних витрат з постачальниками та підрядчиками за поставлені ТМЦ, виконані роботи, надані послуги - контрагент ФОП ОСОБА_3 не числиться; бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення та відображення відомостей про господарські операції - поставки будматеріалів ФОП ОСОБА_3 у ТОВ "Торговий центр" відсутні, договір між ТОВ "Торговий центр" та ФОП ОСОБА_3 не укладався. Всі операції, по взаємовідносинам ТОВ "Торговий центр" з ФОП ОСОБА_3 в бухгалтерському обліку відображені недостовірно.

Таким чином в період з травня 2008 року по вересень 2008р. ОСОБА_2, будучи головним бухгалтером, виконуючи обов'язки директора ТОВ "Торговий центр", розтратила грошові кошти позивача, що знаходилися у її віданні, шляхом зловживання своїм службовим положенням на загальну суму 20450 грн., за що ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.

28 листопада 2009р. відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 Кримінального кодексу України, порушено кримінальну справу. На стадії досудового слідства у кримінальній справі ТОВ "Торговий центр" було пред'явлено до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування шкоди завданої злочином у сумі 20450грн.

14 березня 2012р. постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у кримінальній справі № 1-676/11пр.№1/827/52/12, ОСОБА_2 - відповідача визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з застосуванням Закону України "Про амністію в 201,1 році", а цивільний позов ТОВ "Торговий центр" залишено без розгляду.

Вказаною постановою суду також встановлено факт того, що своїми діями (зазначеними вище) відповідач завдала позивачеві матеріальної шкоди на суму 20450 грн.

Крім того, допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 інкриміновані їй злочинні посягання проти чужої власності та цивільний позов ТОВ "Торговий центр" визнала повністю.

Таким чином вина відповідача у завданні позивачеві матеріальної шкоди шляхом зловживання своїм службовим положенням на загальну суму 20450 грн. підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 14.03.2012р. у кримінальній справі № 1-676/11 пр.№1/827/52/12.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 134 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до приписів частини 2 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 29.12.1992 р. "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається на працівників і в тих випадках, коли шкода заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених законом (пункти 3, 4, 8 статті 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9,10 КПК) - в даному випадку у разі застосування акту амністії.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Встановлено, що до цього часу відповідач частково відшкодувала завдану нею позивачеві шкоду. Так 16.02.2011 р. відшкодовано 1000 грн., 26.10.2011 р. - 450грн.

Таким чином, розмір невідшкодованої шкоди завданої відповідачем позивачу складає 19000 грн. (20450 грн. - 1000 грн. - 450 грн.)

На підставі вищевикладеного, з урахування визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 1166 ЦК України, ст. 134 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВ „Торговий центрВ» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ „Торговий центрВ» , код ЄДРПОУ 23789177, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя вул. Мікояна, 12, майнову шкоду у розмірі 19 000, 00 (дев’ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ „Торговий центрВ» , код ЄДРПОУ 23789177, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя вул. Мікояна, 12, сплачений судовий збір у розмірі 214,60 (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.)грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя І.А.Крамаренко