Рішення

від 11.02.2013 по справі 5009/4784/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/134/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа № 5009/4784/12

За позовом Комунального підприємства "Водоканал", (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70)

про стягнення 14 896,51 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2028/1 від 27.10.2010 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - Рушинець А.О, довіренність №1 від 04.01.2013р.;

Від відповідача - не з'явився.

19.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство "Водоканал", м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", м. Запоріжжя про стягнення 14 896,51 грн. основного боргу за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2028/1 від 27.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької облсті від 19.12.2012р. порушено провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 4/134/12, судове засідання призначено на 17.01.2013 р. Ухвалою суду від 17.01.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 11.02.2013р.

В судовому засіданні 11.02.2013р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 11.02.2013 р. позивач надав заяву, в якій просить, у зв'язку з погашенням основної суми заборгованості в розмірі 14 896,51 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до заяви, провадження по справі №5009/4784/12 припинити та повернути із державного бюджету сплачену суму судового збору в розмірі 1 609, 50 грн.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що заява подана позивачем в порядку ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 11.02.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526 ЦК України та ст. 173, 174 ГК України і полягають в тому, що 27.10.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2028/1. Згідно вказаному договору позивач забезпечив відповідача подачею питної води на господарсько-побутові та технічні потреби, а також приймав стічні води по майданчикам: Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", м. Запоріжжя. На виконання зобов"язань за Договором позивач надав відповідачу послуги з питного водопостачання та прийому стічних вод за період з 02.07.2012р. по 30.09.2012р. на загальну суму 18 202,31грн., що підтверджується актами за відповідні місяці, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідач оплатив послуги частково, в сумі 3305,80 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи. Просить позов задовільнити та стягнути з відповідача заборгованість за неоплачені послуги в сумі 14 896,51 грн.

16.01.2013р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відгук по справі №5009/4784/12 в якому відповідач зазначив, що на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем склала 11557, 64 коп., а не 14896, 51 грн., як заявлено у позові КП "Водоканал", про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків. 11.01.2013р. відповідач перерахував на користь позивача 2080,00грн., отже станом на 14.01.2013р. заборгованість ЖБК "Будівельник-30" перед КП "Водоканал" склала 7 478,64 грн., яку відповідач зобов'язується погасити протягом місяця. Крім того, на думку відповідача, КП "Водоканал" не вжив заходів досудового врегулювання спору, оскільки претензія від позивача була отримана одночасно з копією позовної заяви, а тому просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №2028/1 з додатками та додатковими угодами (далі -Договір).

Згідно вказаному договору позивач забезпечив відповідача подачею питної води на господарсько-побутові та технічні потреби, а також приймав стічні води по майданчикам: Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку.

Згідно пункту 5.1 договору, основним документом для оплати є Акт. Акти за питну воду і послуги стічних вод виписуються 1-3 числа кожного місяця. Відповідач на протязі трьох днів з дня виписки акту, зобов'язаний перерахувати кошти на розрахунковий рахунок КП "Водоканалу" у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником позивача, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Так, на виконання умов договору, відповідно до пункту 1.1 договору, позивач надав відповідачу послуги з питного водопостачання та прийому стічних вод за період 02.07.2012р. по 30.09.2012р. на загальну суму 18 202,31грн., а саме:

Акт №2028/1 від 01.08.12р. на суму 8396,10 грн.

Акт №2028/1 від 03.09.12р. на суму 4349,22 грн.

Акт №2028/1 від 30.09.12р. на суму 5456,99 грн.

Зазначені акти, підписані сторонами, та копії містяться в матеріалах даної справи.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач плату за надані послуги станом на час вирішення справи в судовому засіданні здійснив частково в розмірі 3305,80 грн., що підтверджується банківськими виписками, копіі яких долучені до матеріалів справи.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, із заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 14 896,51 грн. відповідачем сплачено 3 337,88 грн. до порушення провадження по справі та 11 558,63 грн. після порушення провадження по даній справі, про що свідчать банківськи виписки, які долучені до матеріалів справи. Таким чином, в позові про стягнення заборгованості в розмірі 3 337,88 грн., суд відмовляє, оскільки вказану суму позивачем заявлено до стягнення безпідставно.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11 558,63 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію № 2028/1 від 27.10.2010 р. відсутня.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе заявлені вимоги задовольнити частково, в частині стягнення 11 558,63 грн. основного боргу провадження у справі припинити. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Стосовно повернення позивачу із державного бюджету сплаченої суми судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає вичерпаний перелік підстав для повернення з державного бюджету судового збору.

Відповідно до цієї статті, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3)відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Отже, з наведеного вбачається, що зазначена норма не містить такої підстави для повернення судового збору, як припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету позову. Пункт 5 ч. 1 статті 7 вказаного закону передбачає повернення судового збору у випадку закриття провадження у справі, тоді як нормами Господарського процесуального кодексу України такої процесуальної дії не передбачено.

Стосовно вимоги відповідача, щодо покладання судових витрат на позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступнє.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки частина основної заборгованості оплачена відповідачем саме в ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що спір виник з вини Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", м. Запоріжжя, тому судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 -85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позов Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", м.Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, код ЄДРПОУ 20523651) на користь Комунального підприємства "Водоканал", (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121) 1 248 (одну тисячу двісті сорок вісім) грн. 86 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-30", м. Запоріжжя суми 11 558,63 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "12" лютого 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.