Рішення

від 25.01.2013 по справі 5017/3239/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2013 р.Справа № 5017/3239/2012

За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_7

до відповідача Приватного підприємства "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ"

про стягнення 19572,77грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_8, довіреність № 1804 від 12.07.12р.;

від відповідача: Гудима І.Б., діючий на підставі довіреності від 09.01.2013р. б/н;

В судових засіданнях 30.11.2012р., 21.12.2012р. у справі оголошено перерву до 21.12.2012р. до 11год.30хв. та до 09.01.2013р. до 11год.00хв. відповідно, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_7, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" заборгованості на загальну суму 19572,77грн., з яких 9992,54грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди 21.04.2011р. №21/04/2011 за період з 01.01.12р. по 12.03.12р., 657,78грн. заборгованості по водовідведенню та водопостачанню за зазначений період, 8922,45грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку за період з 13.03.2012р. по 15.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3239/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2013р. строк розгляду зазначеного спору продовжено до 28.01.2013р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву(вх№36410/2012 від 30.11.12р.) посилаючись на те, що позивач був своєчасно та належним чином, на виконання п.6.1.3. Договору оренди повідомлений про звільнення приміщення більш ніж за два місяці згідно листа від 02.12.2011р., тому посилання позивача на те, що йому внаслідок неналежного повідомлення про звільнення приміщень було завдано збитків у вигляді неодержаного прибутку у сумі 8922,45грн. за 19 днів березня, квітень та 15 днів травня є безпідставним.

Крім того відповідач зазначає, що 29.02.2012р. у присутності робітників Приватного підприємства "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" після звільнення приміщення від документації та офісного устаткування, було здійснено повернення орендованого приміщення позивачу, за результатами якого складений та наданий на підписання представнику позивача Акт повернення вищевказаного приміщення, від підписання якого представник відмовився, що підтверджується Актом про відмову від підпису акту повернення приміщення за Договором оренди. Наступного дня, 01.03.2012р. відповідач додатково направив на адресу позивача Акт повернення орендованого приміщення за Договором оренди, що підтверджується відповідним листом опису та фіскальним чеком, завіреними відповідним відділенням поштового зв'язку. Доказів вивезення відповідачем офісного устаткування та документації лише 12.03.2012р. позивачем не надано.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

21.04.2011р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (орендодавець) та Приватним підприємством "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №21/04/2011, згідно умов якого у порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар - прийняти у строкове платне користування частину нежилого приміщення першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення), визначені у п.1.2. цього договору, що належать Орендодавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.09.2003р., за Р№1048, право власності зареєстровано Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 10.11.2003 року в книзі №29 неж., на стор. №12, №3239, реєстраційний номер у реєстрі прав власності на нерухоме майно 16736573.

Пунктом 1.2. цього договору визначена характеристика приміщень, що надаються в оренду, а саме: адреса: АДРЕСА_1; площа приміщень, що надаються в оренду: 72,4 м 2 ; стан приміщень, що орендуються, на момент передання в орендне користування Орендарю: придатні для використання.

Згідно п.2.1. даного договору приміщення передаються в оренду з метою використання для здійснення статутної діяльності Орендаря (розміщення офісу).

Розділом 3 даного договору визначений порядок передачі приміщень в оренду.

Відповідно до п.3.1. цього розділу передача - приймання приміщень здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками на підставі відповідного Акту приймання-передачі приміщень протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання цього Договору. При передачі приміщень в оренду складається Акт приймання-передачі приміщень, який підписується обома Сторонами цього Договору. В Акті приймання-передачі приміщень, що орендуються, зазначаються розмір приміщень, їх технічний стан. Разом із підписанням Акту приймання-передачі приміщень Орендодавець передає Орендарю ключі від приміщень(п.3.2. вказаного розділу).

Пунктом 3.3. названого розділу встановлено, що приміщення вважаються переданими в оренду з моменту підписання Акту, зазначеного в п.3.2. Договору. Передача приміщень в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на ці приміщення (п.3.4. вказаного розділу).

Орендна плата та плата за комунальні послуги визначені розділом 4 даного договору.

Відповідно до п.4.1. зазначеного розділу за орендне користування приміщеннями Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю плату у розмірі 4624грн., в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 400євро за курсом Національного банку України на дату підписання Сторонами цього Договору (1євро дорівнює 11,56грн.). Орендна плата за кожний місяць сплачується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в розділі 12 цього Договору, протягом перших 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення рахунку на сплату оренди (п.4.2. вказаного розділу).

Згідно п.4.3. даного розділу витрати на утримання приміщень, що орендуються (комунальні послуги, водопостачання, постачання електричної енергії, теплової енергії, експлуатаційні виграти ОСББ „Грецький" і т.п.), несе Орендар, як фактичний користувач. Вищезазначені витрати на утримання приміщень, що орендуються, оплачуються Орендарем на підставі наданих Орендодавцем рахунків, складених відповідно до офіційно визнаних тарифів на підставі показників відповідних лічильників та рахунків ОСББ „Грецький".

Права та обов'язки орендодавця встановлені розділом 5 цього договору.

Розділом 6 даного договору визначені права та обов'язки орендаря.

Відповідно до пп.пп.6.1.2., 6.1.3. п.6.1. цього розділу орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі вносити плату за користування приміщеннями за цим договором; повідомляти Орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці про звільнення приміщень, що орендуються, та здати їх за Актом повернення приміщень.

Відновлення та порядок повернення приміщень запроваджені у розділі 7 зазначеного договору.

Відповідно до п.7.1. вказаного розділу амортизаційні відрахування використовуються відповідно до діючого законодавства України.

За п.7.2. названого розділу повернення Орендодавцю приміщень здійснюється представниками Сторін. Приміщення повинні бути передані Орендодавцю не пізніше дати закінчення строку дії цього Договору, а у випадках дострокового розірвання Договору - не пізніше дати припинення дії цього Договору (п.7.3. цього розділу).

Пунктом 7.4. вказаного розділу визначено, що при повернені Орендарем приміщень складається Акт повернення приміщень, який підписується Сторонами цього Договору або представниками Сторін. Приміщення за цим Договором, повинні бути повернені Орендодавцю у тому ж стані, в якому вони були передані в орендне користування з урахуванням нормального зносу (п.7.5. розділу).

Відповідно до п.7.7. цього розділу у момент підписання Акту повернення приміщення Орендар повертає Орендодавцю ключі від приміщень.

Розділом 8 вказаного договору встановлена відповідальність Сторін, забезпечення зобов'язань і вирішення спорів

За п.8.1. зазначеного розділу при порушенні своїх зобов'язань за Договором Сторона несе відповідальність, визначену Договором та/або чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим Договором. Сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій Стороні, повинна їх відшкодувати в повному обсязі. Відшкодування завданих збитків не звільняє Сторону від виконання інших обов'язків за цим Договором (п.8.2. розділу).

За порушення строку внесення орендної плати, встановленого п.4.2. Договору Орендар, за вимогою Орендодавця, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день такого прострочення (п.8.3. цього договору).

Згідно п.8.8. зазначеного розділу усі спори, пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

Розділом 9 вказаного договору визначені умови припинення, дострокового припинення, розірвання Договору.

За п.9.1. цього розділу дострокове розірвання Договору з ініціативи Орендаря, можливе у випадках передбачених діючим законодавством України, та в результаті істотних порушень умов цього Договору Орендодавцем.

Згідно п.9.2. вказаного розділу дострокове розірвання Договору з ініціативи Орендодавця, можливе у випадку, знищення приміщень, що орендуються за Договором, а також за взаємною згодою Сторін.

Відповідно до п.11.1. даного договору цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі приміщень і діє протягом 2 років та 11 місяців.

Листом від 02.12.2011р. вих№0212/11 Приватне підприємство "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 про планування звільнити орендоване приміщення, у зв'язку з чим просило позивача або уповноваженого представника 29.02.2012р. бути присутнім при звільненні орендованого приміщення для прийняття приміщення офісу АДРЕСА_1, та підписання Акту повернення приміщення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно умов п.11.1 договору оренди нежилого приміщення №21/04/2011 від 21.04.2011р. вказаний договір оренди набуває чинності з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі приміщень і діє протягом 2 років та 11 місяців.

Відповідно до умов пп.6.1.3 п.6.1 даного договору, орендар зобов'язаний повідомляти Орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці про звільнення приміщення за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що Орендар 02.12.2011р. на підставі зазначеного п.6.1.3 договору оренди повідомив Орендодавця належним чином про дострокове розірвання договору оренди та намір звільнити орендоване приміщення, у зв'язку з чим було запропоновано представнику позивача з'явитися 29.02.2012р. у вказане приміщення для його передачі, з описом вкладення до цінного листа з зазначенням адреси позивача (а.с.87-89). Викладене спростовує твердження позивача щодо не надсилання йому за належною адресою листа з актом приймання-передачі, яка й саме була зазначена в листі від 02.12.2011р.

У вказаний строк представник орендодавця від підпису акту приймання-передачі приміщення відмовився, про що складно акт про відмову від 29.02.2012р., надісланий разом з не підписаним позивачем актом приймання передачі приміщення від 29.02.2012р. позивачу (а.с.91-93).

Умовами п.7.2 договору визначено, що повернення приміщення орендодавцю здійснюється представниками Сторін.

Пунктом 7.3 зазначено, що приміщення повинні бути передані Орендодавцю не пізніше дати закінчення строку дії цього договору, а у випадках дострокового розірвання - не пізніше дати припинення дії цього договору.

Відповідач належним чином повідомив Орендодавця про дострокове розірвання договору оренди та намір звільнення приміщення за 2 місяці, про що свідчить відповідний лист №0212/11 від 02.12.2011р., надісланий позивачу за належною адресою з описом вкладення.

Враховуючи те, що орендар відмовився підписувати акт повернення приміщення 29.02.2012р., суд вважає безпідставними вимоги позовної заяви про стягнення орендної плати після 29.02.2012р., у зв'язку з тим, що вказане приміщення після вказаної дати не використовувалось, а акт повернення повторно був направлений поштою на адресу представника Орендодавця, про що свідчать відповідні докази, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення орендної плати за період з 01.01.12р. по 12.03.12р. у відповідності до ст.509, 526, 762 ЦК України, ст.193 ГК України підлягають задоволенню на суму 8330,11грн. за період з 01.01.12р. по 29.02.12р.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по водовідведенню та водопостачанню у розмірі 657,78грн. за період з 01.01.2012р. по 12.03.2012р. позиція суду є аналогічною до позиції стосовно стягнення заборгованості по орендній платі, у зв'язку з чим, заявлені позовні про стягнення заборгованості по водовідведенню та водопостачанню підлягають задоволенню в частині стягнення 546,34грн. за період з 01.01.12р. по 29.02.12р.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8922,45грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку за період з 13.03.2012р. по 15.05.2012р. суд зазначає наступне.

За невиконання зобов'язань за договором ст.611 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України передбачена цивільно-правова відповідальність особи, що порушила зобов'язання, зокрема у вигляді відшкодування збитків.

За ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності. Відсутність хоча би одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст.623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Враховуючи наявні матеріали у справі суд вважає, що позивачем всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності протиправної поведінки відповідача, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні ним взятого на себе зобов'язання перед позивачем, а також не доведено наявності безпосередньо причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі 8922,45грн. та не доведено завдання позивачу збитків саме відповідачем, натомість матеріалами справи встановлено невиконання позивачем умов договору щодо своєчасного підписання акту приймання-передачі приміщення у разі розірвання його орендарем та отримання позивачем повернутого з оренди спірного приміщення відповідачем з метою запобігання понесення позивачем збитків від неотримання орендних платежів за використання спірного приміщення в оренді. Крім того, позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів вжиття ним заходів для їх одержання у розумінні ст.33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з тим, що відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, яка полягала в невиконанні договірних зобов'язань перед позивачем та розміром завданих позивачеві збитків.

Враховуючи приписи ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 729,92грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" (код ЄДРПОУ 33865530, адреса: 65026, м.Одеса, пров.Красний, буд.14, п/р26007312102 в АБ „Південний", МФО 328209) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (ІК НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3) 8330(вісім тисяч триста тридцять)грн.11коп. заборгованості з орендної плати, 546(п'ятсот сорок шість)грн.34коп. заборгованості по водовідведенню та водопостачанню, судовий збір у розмірі 729(сімсот двадцять дев'ять)грн.92коп.

3. Повернути з Державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31215206700008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (ІК НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3) надлишково сплачений судовий збір у розмірі 70(сімдесят)грн. 95коп. згідно квитанцій №1970.461.1 від 29.10.12р. на суму 391,45грн. та №1970.10.3 від 01.11.12р. на суму 1289грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.01.2013р.

Суддя Ю.Г.Фаєр