Рішення

від 07.02.2013 по справі 5019/1976/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5019/1976/12

За позовом Фермерського господарства "Серміш Агро" с. Ожидів Буського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Лідер" м. Рівне

про стягнення 206 502 гн. 03 коп., з яких 197 400 грн. 00 коп. - попередньої оплати, 9 102 грн. 03 коп. - 3% річних

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача Романчук І.І. - за довіреністю від 01.12.2012р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 206502грн. 03коп., з яких 197 400 грн. 00 коп. - попередньої оплати та 9 102 грн. 03 коп. - 3% річних. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 10000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 15.01.2013р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 07.02.2013р., відповідно до ст.22 ГПК України, представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 197 400 грн. 00коп. - попередньої оплати за непоставлений товар та відшкодувати за рахунок відповідача 2 000грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 197 400 грн. 00коп. - попередньої оплати за непоставлений товар та 2 000грн. 00коп. адвокатських послуг. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно угоди №12 від 25.05.2011р. щодо поставки товару. Наголошує, що позовні вимоги підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами, а саме угодою №12 від 25.05.2011р. купівлі-продажу товару, платіжним дорученням від 25.05.2011 року №65, видатковими накладними, вимогою про повернення суми попередньої оплати.

Відповідач в судове засідання явку поважного представника не забезпечив, письмової позиції з приводу поданого позову не подав.

Ухвала суду від 15.01.2013р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача повідомлену позивачем у позовній заяві - вул. Данила Галицького, 16 та на адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - м. Рівне, вул. Князя Володимира, однак повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховується, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим розглянути спір, відповідно до ст.75 ГПК України, за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест-Лідер" (Продавець) та Фермерським господарством "Серміш Агро" (Покупець) укладено угоду №12 купівлі-продажу товару.

За умовами угоди Продавець продає, а Покупець купує селітру аміачну (N - 34,4%), упаковану в мішки типу "біг-бег" Одиницею виміру товару приймаються сторонами тони. Кількість: 136 тон. Ціна за 1 (одну) тону: 2850,00 грн. (Дві тисячі вісімсот п"ятдесят грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ (20%) - 475,00 грн. (Чотириста сімдесят п'ять грн. 00 коп.). Ціна розуміється, як вартість 1 (однієї) тони товару і включає в себе вартість маркування, пакування, погрузки та доставки до станції призначення (п.1.1 угоди).

Відповідно до п. 1.2 угоди, загальна сума купівлі складає: 387600,00 грн. (Триста вісімдесят сім тисяч шістсот грн., 00 коп.), в т.ч. ПДВ (20%) - 64600,00 грн. (Шістдесят чотири тисячі шістсот грн. 00 коп.).

Згідно п.1.3 угоди Продавець продає, а Покупець купує селітру аміачну (N - 34,4%), упаковану в мішки типу "біг-бег". Одиницею виміру товару приймаються сторонами тони. Кількість: 64 тони. Ціна за 1 (одну) тону: 3150,00 грн. (Три тисячі сто п'ятдесят грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ (20%) - 525,00 грн. (п'ятсот двадцять п'ять грн. 00 коп.). Ціна розуміється, як вартість 1 (однієї) тони товару і включає в себе вартість маркування, пакування, погрузки.

Пунктом 1.4 угоди визначено, що загальна сума купівлі складає: 201600,00 грн. (двісті одна тисяча шістсот грн., 00 коп.), в т.ч. ПДВ (20%) - 33600,00 грн. (тридцять три тисячі шістсот грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 2.1 угоди продавець відвантажує товар в кількості 136 тон по ціні згідно п.1.1. покупцю, з моменту стовідсоткової попередньої оплати загальної вартості товару залізничним транспортом до станції призначення Ожидів-Олесько, Буський р-н, Львівська обл.

Згідно п. 2.1 угоди товар в кількості 64 тони по ціні згідно п.1,3. постачається Продавцю на умовах самовивозу Покупцем зі складу с. Городок, Рівненського району, Рівненської обл., з моменту стовідсоткової попередньої оплати загальної вартості товару.

Згідно п. 8.7 угода вступає в силу з дати її підписання та діє до повного виконання.

Угоду підписано представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов угоди позивачем в якості попередньої оплати перераховано відповідачу 581 400 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 65 від 25.05.2011р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав частково, на суму 384 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №12 від 27.05.2011р. на суму 63000 грн. 00 коп., №13 від 27.05.2011р. на суму 63 000 грн. 00 коп., №РН-0000014 від 30.05.2011р. на суму 75600грн. 00коп., №РН-000015 від 30.05.2011р. на суму 182 400 грн. 00 коп.

07.06.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про повернення коштів.

25.01.2013 року позивачем повторно направлено вимогу про повернення коштів за недопоставлений товар. Вказана вимога направлялася на адресу відповідача внесену до Єдиного державного реєстру - м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 111, однак повернута позивачу з відміткою "адресат не значиться".

Аналізуючи наявні матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивачів, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач згідно платіжного доручення № 65 від 25.05.2011 року здійснив попередню оплату в сумі 581 400 грн. 00 коп. на поставку обумовленого договором товару. Оскільки відповідачем товар поставлений був не в повному обсязі, позивачем було пред'явлено відповідачу вимоги щодо повернення коштів отриманих за непоставлений товар (б/н від 07.06.2013р. та б/н від 25.01.2013р.).

Стосовно невручення відповідачу листа з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 197400грн. судом враховується, що останній направлений на адресу відповідача внесену до Єдиного державного реєстру - м. Рівне, вул. Князя Володимира, 111, однак повернутий відправнику з відміткою "адресат не значиться". При цьому судом враховується, що відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Абзацом 6 частини другої статті 17 визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 зазначеного закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч.1). Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні (ч.2).

Неотримання відповідачем адресованої йому кореспонденції за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі свідчить про ухилення останнього від отримання адресованих йому листів.

За приписами ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом виявляється в тому, що особа, якій формально належить суб'єктивне право, неправомірно його здійснює. Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, спираючись на своє суб'єктивне право, допускає недозволене використання свого права, порушує міру і вид поведінки, визначені законом, посилаючись при цьому на формально належне їй суб'єктивне право.

Зважаючи на наведене та враховуючи те, що позивачем направлялась вимога на адресу відповідача внесену до Єдиного державного реєстру, суд вважає, що позивач вчинив усі необхідні дії для повідомлення відповідача про повернення коштів отриманих за непоставлений товар, а тому суд вважає вимогу пред'явленою відповідачу - 28.01.2013р. (дата повернення листа відправнику).

Відповідач в порушення умов договору поставку товару на суму попередньої оплати не здійснив. Також відповідач не виконав і вимогу позивача про повернення попередньої оплати в сумі 197400грн.

Доказів в підтвердження виконання взятого на себе за договором купівлі-продажу зобов'язання відповідачем до матеріалів справи не долучено, суму заявлену до стягнення не спростовано та не оспорено.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Зважаючи на викладене вимога позивача щодо стягнення коштів в сумі 197 400 грн. 00 коп. попередньої оплати є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

За змістом частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Частиною 5 статті 49 ГПК України зокрема передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача у справі.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 04 грудня 2012року між Фермерським господарством "Серміш Агро" (Клієнт) та адвокатом Бондарчук Л.П. укладено угоду-доручення про надання правової допомоги, відповідно до якої адвокат зобов'язався представляти інтереси клієнта в суді по справі за позовом Фермерського господарства "Серміш Агро" до ТзОВ "Вест-Лідер" про стягнення заборгованості. Вартість послуг за даною угодою визначена у розмірі 10000грн.

До матеріалів справи позивачем долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №237 від 07.08.2006р. видане на ім'я Бондарчук Лесі Петрівни, акт виконаних робіт від 05.02.2013р. на суму 2000грн., рахунок від 17.12.2012 року на суму 2000грн., що був виставлений позивачу на підставі угоди-доручення про надання правової допомоги, а також копію платіжного доручення від 19.12.2012 року № 300, що підтверджує факт перерахування фермерським господарством "Серміш Агро" вказаної суми на рахунок адвоката Бондарчук Л.П.

Згідно листа Вищого господарського суду від 14.12.2007 №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" при вирішення питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобов'язаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також враховуючи вищезазначені приписи законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума на оплату послуг адвоката є обґрунтованою, підтвердженою та підлягає стягненню із відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Серміш Агро" с. Ожидів Буського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Лідер" м. Рівне про стягнення 197 400 грн. 00 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Лідер" м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 111, код ЄДРПОУ 37198258) на користь Фермерського господарства "Серміш Агро" (с. Ожидів Буського району Львівської області, код ЄДРПОУ 34107325) 197 400 грн. 00 коп. (сто дев'яносто сім тисяч чотириста гривень), 3948грн. (три тисячі дев'ятсот сорок вісім гривень) витрат по оплаті судового збору, 2000грн. (дві тисячі гривень) витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

Повернути ухвалою суду Фермерському господарству "Серміш Агро" (с. Ожидів Буського району Львівської області, код ЄДРПОУ 34107325) з Державного бюджету України зайво перерахований згідно платіжного доручення №51 від 13.12.2012р. судовий збір в розмірі 182грн. (сто вісімдесят дві гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 11.02.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (80530, с. Ожидів, Буський р-н, Львівська область);

3 - відповідачу рекомендованим (33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 111);

4 - відповідачу (33018, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 16);