Рішення

від 08.02.2013 по справі 13/5005/10955/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.13р. Справа № 13/5005/10955/2012

За позовом Приватного підприємства "Електромонтаж - МУ- 3", м. Дніпродзержинськ

до Приватного підприємства "Будінвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 560 грн. 05 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Юшманов М.Р. - керівник;

від відповідача: Мартиненко О.С. - директор.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Електоромонтаж-МУ-3" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Будінвест" на свою користь заборгованість за виконанні роботи у розмірі 49 090 грн. 04 коп. - основного боргу, 7 934 грн. 34 коп. - пені, 1 535 грн. 67 коп. - 3% річних, також Позивач просить суд стягнути на його користь судовий збір у розмірі 1 701 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором підряду №4 від 01.02.2011 року щодо оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2013 року розгляд справи відкладено на 04.02.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

04.02.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав до суду письмові пояснення (а. с. 50) з приводу суті спору, в яких зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, але у зв'язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві Відповідача на даний час не має можливості розрахуватися з Позивачем.

У судовому засіданні 04.02.2013 року оголошувалась перерва до 06.02.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2013 року подав клопотання про надання відстрочки виконання рішення вих. б/н від 05.02.2013 року (а. с. 67-68).

Керуючись ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.02.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані ними докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.02.2011 року між Приватним підприємством "Будінвест" (далі - Відповідача/Замовник) та Приватним підприємством "Електромонтаж - МУ-3" (далі - Позивач/Підрядник) укладено Договір підряду № 4 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати на замовлення Замовника (з використанням своїх матеріалів або матеріалів Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи на об'єкті Замовника "Технічне переоснащення ДНВП "Цирконій" для випуску діоксиду цирконію, 1 черга ".

Згідно до п. 2.1 Договору вартість робіт, виконаних у відповідності до умов Договору, становить 300 000 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником згідно до Актів виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3).

Остаточний розрахунок за Договором здійснюється Замовником не пізніше 30 - ти днів після повного та остаточного виконання всього об'єму роботи, передбаченого даним Договором, включаючи усунення виявлених в процесі прийому недоліків (п. 3.4 Договору).

Згідно до п. 13.3 Договору вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання вимог Договору Позивачем виконані роботи з технічного переоснащення ДНВП "Цирконій" для випуску діоксиду цирконію, 1 черга на загальну суму 72 090 грн. 04 коп., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за №2/1-6 від 30.06.2011 року (а.с. 16-19) підписаним обома сторонами, а також, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за червень 2011 року (а.с. 15).

Позивач у позовній заяві зазначає, що Відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 23 000 грн. 00 коп.

Оскільки, відповідачем було здійснено часткове погашення суми основного боргу, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість з урахуванням часткової оплати у основного боргу у розмірі 49 090 грн. 04 коп., пеню у розмірі 7 934 грн. 34 коп. та 3% річних у розмірі 1 535 грн. 67 коп.

У судовому засіданні 04.02.2013 року представник відповідача у наданих до суду письмових поясненнях (а. с. 50) з приводу суті спору зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, але у зв'язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві Відповідача на даний час не має можливості розрахуватися з Позивачем.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості виконаних робіт у розмірі 49 090 грн. 04 коп., чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 49 090 грн. 04 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було 3% річних на загальну суму 1 535 грн. 67 коп., розрахунки яких перевірено господарським судом.

При здійснені перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, господарським судом встановлено, що 3% річних за період з 25.01.2012 року по 03.12.2012 року становить 1 539 грн. 89 коп., але так як, суд не може виходити за межі позовних вимог стягненню 3 % річних підлягає заявлена позивачем сума у розмірі 1 535 грн. 67 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних на загальну суму 1 535 грн. 67 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 10.3 Договору пеня за несвоєчасну сплату складає 0,1 % за кожен день від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.

Відповідно до п. 10.3 Договору позивачем нарахована пеня за період з 25.01.2012 року по 03.12.2012 року на загальну суму 7 934 грн. 34 коп.

Господарським судом здійснено перерахунок відповідно до вимог чинного законодавства та встановлено, що пеня за період з 25.01.2012 року по 03.12.2012 року складає 7 762 грн. 19 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 7 762 грн. 19 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 49 090 грн. 04 коп., пеня в розмірі 7 762 грн. 19 коп. та 3% річних в розмірі1 535 грн. 67 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських удів України" № 9 від 17.10.2012 року, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

06.02.2013 року до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, яка обґрунтована тим, що у виникненні даного спору відсутня вина відповідача, а також з метою запобігання банкрутства ПП "Бунінвест", керуючись ст. 121 ЦПК України, п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських удів України № 9 від 17.10.2012 року".

Розглянувши вищезазначене клопотання про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців, суд вважає, що відповідачем не доведено наявних обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду, а також, відсутні належні обставини та обґрунтовані причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду. Також, суд зазначає, що заявник не позбавлений права у разі набрання рішенням законної сили при обґрунтованих обставинах звернутись до суду із відповідним клопотанням в порядку ст. 121 ГПК України.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення № 102 грн. 03.12.2012 року (а. с. - 5) сплачена сума судового збору у розмірі 1 701 грн. 00 коп.

Стосовно оплати Позивачем суми судового збору у розмірі 1 701 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне вказати на наступне.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п. п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 91 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання приватного підприємства "Електромонтаж - МУ- 3" про відстрочку виконання рішення від 05.02.2013 року залишити без задоволення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Будінвест" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 49г, код ЄДРПОУ 32793743) на користь Приватного підприємства "Електромонтаж - МУ- 3" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Басейна, 1а, код ЄДРПОУ 31329706) 49 090 грн. 04 коп. - основний борг, 7 762 грн. 19 коп. - пені, 1 535 грн. 67 коп. - 3% річних, 1 604 грн. 77 коп. - судового збору.

Повернути Приватному підприємству "Електромонтаж - МУ- 3" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Басейна, 1а, код ЄДРПОУ 31329706) 91 грн. 50 коп. - переплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням 102 від 03.12.2012 року, що знаходяться в матеріалах справи а. с. 5.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 11.02.2013 року.