Рішення

від 29.01.2013 по справі 5011-9/16961-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/16961-2012 29.01.13

За позовом Приватного підприємства "Агротехніка"

До Приватного підприємства "Профіт Майстер"

про стягнення 23 184,70 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Анзійчук А.І. (дов. б/н від 15.11.2012р.)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Агротехніка" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Профіт Майстер" (далі за текстом - відповідач) про стягнення передоплати у розмірі 23184,70 грн., з яких 22 748 грн. 16 коп. основного боргу, 436 грн. 50 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/16961-2012, розгляд справи призначено на 18.12.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №5011-9/16961-2012 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою від 18.12.2012 року справа №5011-9/16961-2012 була прийнята до провадження судді Балаца С.В., розгляд справи призначено на 29.01.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року, у зв'язку з виходом судді Бондоренко Г.П. з відпустки, справу №5011-9/16961-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 29.01.2013 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення.

В судовому засіданні 29.01.2013 року представник позивача вимоги ухвали суду від 18.12.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, надав оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агротехніка" (далі по тексту - позивач) та приватне підприємство "Профіт Майстер" (далі по тексту - відповідач) на підставі усної домовленості та рахунку-фактури № СФ2098 від 12 вересня 2012 року досягли згоди про передачу відповідачем товару протягом трьох робочих днів після повної передоплати позивачем.

Відповідно до умов домовленості відповідач повинен був передати позивачу трубу 80*80*3, трубу 60*60*4, трубу 60*60*3, трубу 60*40*3, трубу 60*40*2, трубу 60*30*2, трубу 40*40*2, трубу 40*25*2, трубу 20*20*2, трубу 16*16*2, трубу 50*50*2, трубу ДУ 40*3, трубу ДУ 25*3,2, трубу 40*20*2,5, трубу 40*25*3, трубу ДУ 20*2,8, кут 50*50*5, лист 3*1500*3000 мм., лист 10*1500*3000 мм., коло ф30 ст. 45, коло ф 25 ст. 20, коло ф25 ст. 20 калібр, коло ф20 ст. 45, коло ф36 ст. 45, коло ф12 ст. 20, швелер 8, швелер 10.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов усної домовленості та рахунку-фактури № СФ 2098 від 12.09.2012 р, згідно банківської виписки від 13.09.2012 року, позивачем було перераховано на користь відповідача 52 748, 16 грн.

За твердженням позивача він так і не отримав оплачений товар.

20 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача з листом Вих. № 178, яким просив повернути перераховані відповідачу кошти в сумі 52748,16 грн., в звязку з неотриманням товару. На підставі зазначено листа відповідачем була повернута частина коштів у розмірі 30 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.09.2012 року.

В зв'язку з поверненням відповідачем не повної суми передплати за непоставлений відповідачем товар, позивачем було направлено відповідачу претензію № 179 від 25 вересня 2012 року, в якій він просив відповідача повернути залишок коштів в розмірі 22 748, 16 грн. терміном до 28.09.2012 року.

За твердженням позивача залишок коштів по передплаті за товар в розмірі 22 748, 16 грн. повернутий відповідачем не був. Отже, позивач просить стягнути з відповідача не повернуті кошти в зазначеному розмірі, та 436, 50 грн. пені згідно ст. 550 ЦК України.

За твердженням позивача на час подання позовної заяви, загальний борг відповідача перед позивачем складає 23184, 16 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Агротехніка" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За своєю правовою природою домовленість між сторонами щодо поставки товару є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, на виконання умов усної домовленості та рахунку-фактури № СФ 2098 від 12.09.2012 р, згідно банківської виписки від 13.09.2012 року, позивачем було перераховано на користь відповідача 52 748, 16 грн.

Відповідно до умов усної домовленості між сторонами та рахунку-фактури № СФ 2098 від 12.09.2012 р, відповідачем не виконано своїх зобов'язань, та не поставлено товар на вказану суму позивачу.

На підставі листа позивача Вих. № 178 відповідач, відповідно до банківської виписки від 20.09.2012 року, повернув частину коштів у розмірі 30 000, 00 грн. Інших доказів сплати боргу відповідачем та позивачем не надані, при цьому повернення відповідачем частини коштів за листом позивача, розцінюється судом як визнання відповідачем свого боргу перед позивачем в розмірі 52 748, 16 грн.

Позивачем умови домовленості на поставку товару виконані в повному обсязі, сума за усною домовленістю між сторонами та за рахунком-фактурою № СФ2098 від 12.09.2012 р. була оплачена в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.

Судом встановлено, що загальний борг відповідача перед позивачем становить 22 748, 16 грн. (52 748, 16 - 30 000, 00) доказів сплати якого відповідачем суду не надано. При цьому, наявність боргу визнається відповідачем, про що свідчать матеріали справи.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження поставки товару відповідачем суду не надано, викладеного в позовній заяві не спростовано. Строк повернення попередньої оплати за товар, встановлений претензією Вих. № 179 від 25.09.2012 року є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати за договором у розмірі 22 748, 16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені нарахованої на суму боргу за період з 14.09.2012 року по 30.10.2012 року в розмірі 436, 50 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.ст. 546, 547, 548, 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; неустойка є одним із видів забезпечення зобов'язань; виконання зобов'язання забезпечується якщо це встановлено договором або законом, при цьому правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює саме договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи, що між сторонами не було досягнуто в письмовій формі домовленості щодо забезпечення виконання зобов'язань неустойкою, в тому числі пенею, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги приватного підприємства «Агротехніка» підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак на відповідача покладено 98,12 % (1682, 67) судових витрат, а на позивача 1, 88% (17, 32 грн.) судових витрат.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Профіт Майстер» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 180/21, кв. 73, код ЄДРПОУ - 38021294, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства «Агротехніка» (08631, Київська область, Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 31, к. 75, код ЄДРПОУ - 31265469) 22 748 (двадцять дві тисячі сімсот сорок вісім) грн. 16 коп. попередньої оплати, а також судовий збір у розмірі 1 682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 67 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко