Рішення

від 22.01.2013 по справі 5006/11/201/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.13 р. Справа № 5006/11/201/2012

за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району

міста Донецька», м.Донецьк, ЄДРПОУ 35729969,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Велстанд», м.Донецьк,

ЄДРПОУ 36695166,

про стягнення 6 040,05 грн.,

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: Лаврова Т.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району міста Донецька», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Велстанд», м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 6 040,05 грн., у тому числі 5 732,84 грн. сума основного боргу, 76,81 грн. пені та 230,40 грн. 3% річних.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про участь у відшкодуванні витрат по утриманню будинку та прибудинкової території №б/н від 01.03.2010р., рахунки №80156 за липень - грудень 2011р., січень-жовтень 2012р., розшифровку розрахунків експлуатаційних витрат, розпорядження Донецького міського голови №247 від 28.02.2008р., розрахунки експлуатаційних витрат за фактичними витратами 2010р. та 2011р.

13.12.2012р. до матеріалів справи із супровідним листом долучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15240920, копії: рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №464 від 29.10.2003р., із додатком, фіскальних чеків та реєстрів відправленої кореспонденції у підтвердження відправлення спірних рахунків відповідачу, переліку житлових будинків (додаток №3 до розпорядження міського голови №247 від 28.02.2008р.), а також розшифровку розрахунків експлуатаційних витрат на 01.11.2012р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про участь у відшкодуванні витрат по утриманню будинку та прибудинкової території №б/н від 01.03.2010р. (надалі Договір) згідно з яким, Балансоутримувач (позивач) забезпечує експлуатацію та обслуговування житлового будинку, надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території за адресою: м.Донецьк, вул.І.Ткаченко,1, а Орендар (відповідач) користується на правах оренди вбудованим нежитловим приміщенням площею 204,7кв.м., розташованому в означеній будівлі і приймає участь у відшкодуванні витрат на утримання будинку та прибудинкової території в загальних витратах, пов'язаних з експлуатацією житлового фонду (п.п.1.1.-1.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено розрахунок місячної суми витрат по утриманню будинків та прибудинкової території (інші комунальні послуги), а саме: 204,7кв.м.*1,1262грн./кв.м. = 230,53 грн. без ПДВ, 276,64 грн. з ПДВ.

При цьому, розрахунок тарифів на експлуатаційні витрати здійснюється на підставі Порядку, затвердженого рішенням міської ради №464 від 29.10.2003р. за фактичними витратами підприємства за минулий рік, що склалися, про що повідомляється письмово.

Розрахунки за утримання будинків та прибудинкової території, а також експлуатацію тари здійснюються шляхом перерахування суми платежів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача у строки, передбачені п.2.2.9 цього договору (п.4.2 Договору).

Згідно п.2.2.9 Договору, Орендар зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату за утримання будинків та прибудинкової території згідно пред'явленого Балансоутримувачем рахунку до 25 числа поточного місяця. За користування тарою для складування ТПВ Орендар здійснює оплату самостійно, згідно норм, зазначеним у договорі на вивіз ТПВ чи факту вивозу, виходячи з вартості експлуатації контейнеру за 1м3 накопичення 3,29 грн., у тому числі ПДВ, у ті ж самі строки.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розпорядженням Донецького міського голови №241 від 28.02.2008р. передано позивачу у господарське відання житлові будинки згідно додатку №3, до числа яких віднесено будинок №1 по вул.І.Ткаченко в м.Донецьку.

Згідно приписів п.1.1 укладеного між сторонами договору, Відповідач користується нежитловим приміщенням площею 204,7ев.м. у наведеному житловому будинку на підставі договору оренди з УКР №635 від 01.03.2010р. для розміщення спортивного клубу.

Дані обставини у порядку встановленому приписами Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Відповідно до затвердженого розрахунку експлуатаційних витрат за фактичними витратами 2010р., на підставі порядку, затвердженого рішенням міської ради №464 від 29.10.2003р. по КП «КК Ленінського району м.Донецька» розмір відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території визначено на рівні 1,3285 грн./кв.м з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до затвердженого розрахунку експлуатаційних витрат за фактичними витратами 2011р., на підставі порядку, затвердженого рішенням міської ради №464 від 29.10.2003р. по КП «КК Ленінського району м.Донецька» розмір відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території визначено на рівні 2,0035 грн./кв.м з урахуванням податку на додану вартість.

Враховуючи наведене та умови договору №б/н від 01.03.2010р., з їх дотриманням Позивачем виставлені рахунки на обумовлену правочином оплату №80156 за липень - грудень 2011р., січень-жовтень 2012р. на загальну суму 5 732,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи дані рахунки направлені відповідачу.

Отже, приймаючи до уваги граничний строк оплати за утримання будинків та прибудинкової території до 25 числа поточного місяця, встановлений п.2.2.9 договору, рахунок за липень 2011р. на суму 271,94 грн. повинен був бути сплаченим відповідачем не пізніше 24.07.2011р., рахунок за серпень 2011р. на суму 271,94 грн. не пізніше 24.08.2011р., рахунок за вересень 2011р. на суму 271,94 грн. не пізніше 24.09.2011р., рахунок за жовтень 2011р. на суму 271,94 грн. не пізніше 24.10.2011р., рахунок за листопад 2011р. на суму 271,94 грн. не пізніше 24.11.2011р., рахунок за грудень 2011р. на суму 271,94 грн. не пізніше 24.12.2011р., рахунок за січень 2012р. на суму 271,94 грн. не пізніше 24.01.2012р., рахунок за лютий 2012р. на суму 548,30 грн. (з яких 138,18 грн. є донарахуванням у зв'язку зі зміною тарифу на 2012р.) не пізніше 24.02.2012р., рахунок за березень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.03.2012р., рахунок за квітень на суму 410,12 грн. не пізніше 24.04.2012р., рахунок за травень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.05.2012р., рахунок за червень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.06.2012р., рахунок за липень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.07.2012р., рахунок за серпень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.08.2012р., рахунок за вересень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.09.2012р., рахунок за жовтень 2012р. на суму 410,12 грн. не пізніше 24.10.2012р.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Проте, в порушення наведених норм матеріального права відповідачем не виконані покладені на нього зобов'язання та перелічені рахунки не сплачено.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у загальній сумі 5 732,84грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

За таких обставин, факт заборгованості відповідача в сумі 5 732,84 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Одночасно позивачем на підставі п.2.2.9 договору, відповідно до якого сторонами також погоджена відповідальність за несвоєчасне внесення плати у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 100% від суми заборгованості, нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 76,81 грн. нараховану за 489 днів прострочення (з 01.07.2011р. по 31.10.2012р.) на загальну суму боргу в розмірі 5 732,84 грн.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» №686-ХІV від 20.05.1999 р.

Преамбулою даного нормативного акту визначено, що цей Закон встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Відповідно до приписів ст1 наведеного Закону, встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Як трактує Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

З огляду на таке, враховуючи підстави виникнення заборгованості, до складу якої не входить вартість вивезення побутових відходів, спірні послуги не відносяться до комунальних послуг і тому, положення Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відтак, правомірним є нарахування штрафних санкцій з дотриманням п.6 ст.232 господарського кодексу України, положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено обмеження щодо нарахування пені: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наведені положення Закону не передбачають встановлений розмір неустойки, та у разі якщо договором не обумовлена відповідальність сторін, не можуть бути застосовані.

Втім, з огляду на встановлення пені на рівні 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, що є вищим, ніж встановлене законодавством обмеження, застосування подвійної облікової ставки Національного банку України при розрахунку неустойки за порушення грошового зобов'язання, є таким, що відповідає чинному законодавству, окрім того, враховуючи також і ті обставини, що правочином передбачено нарахування господарських санкцій у вигляді пені.

Так, перерахувавши нараховані штрафні санкції з дотримання означеним норм матеріально права, у межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено розмір пені у загальній сумі 334,58 грн.

При цьому, зважаючи на межі позовних вимог, вимоги у частині стягнення пені підлягають стягненню у розмірі визначеному позивачем, а саме в сумі 76,81грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», період їх нарахування зважаючи на момент виникнення прострочення, суд дійшов висновку, що сума 3% річних підлягає стягненню у розмірі 66,15 грн.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 75, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району міста Донецька», м.Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Велстанд», м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 6 040,05 грн., у тому числі 5 732,84 грн. сума основного боргу, 76,81 грн. пені та 230,40 грн. 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велстанд» (83060, м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Церетелі, б.16, кв.114, ЄДРПОУ 36695166, банківські реквзіти не зазначено) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району міста Донецька» (83016, м.Донецьк, вул.Аравійська, 4а, ЄДРПОУ 35729969, р/р26003000097352 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 5 875,80 грн., у тому числі 5 732,84грн. сума основного боргу, 76,81 грн. пені та 66,15 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 565,73 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.01.2013р.

Суддя Соболєва С.М.