Постанова

від 12.02.2013 по справі 29/5005/11144/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2013 року Справа № 29/5005/11144/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: Давиденко Н.П., представник, довіреність №66/10/10-009 від 11.01.13;

від ініціюючого кредитора: Корнєв Є.О., представник, довіреність №09/2012-2 від 01.10.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012 року у справі №29/5005/11144/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спецторг", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Альтернатива", смт. Черкаське, Новомосковський район Дніпропетровської області

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012 року (суддя Полєв Д.М.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Альтернатива", смт. Черкаське, Новомосковський район - банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Альтернатива" призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спецторг", м. Новомосковськ, якого зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постанова господарського суду мотивована ст.ст.22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вказаною ухвалою Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби оскаржує її на предмет порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що господарський суд не об'єктивно, без дослідження всіх обставин справи, у відсутності в матеріалах справи інформації від фінансових, митних та інших контролюючих органів доказів відсутності господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, визнав боржника банкрутом.

Скаржник просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012 року.

В судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спецторг" доводи апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду від 28 грудня 2013 року законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників скаржника, ініціюючого кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Альтернатива", смт. Черкаське, Новомосковський район Дніпропетровської області порушено господарським судом 21 грудня 2012 року за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Спецторг", м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі -Єдиний державний реєстр).

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому частина 3 статті 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 19 грудня 2012 року (а.с.18-19) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Альтернатива" відсутнє за місцезнаходженням (запис 4). Отже, належними доказами доведено відсутність боржника за місцезнаходженням

Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора підтверджується виконавчим написом нотаріуса від 09 липня 2012 року зареєстрованим за №406 (а.с.10-11), неплатоспроможність боржника підтверджується постановою відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 16 серпня 2012 року (а.с.14), про повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Оцінюючи обставини справи в сукупності судова колегія вважає, що у господарського суду були правові підстави для визнання боржника банкрутом.

Доводи скаржника про те, що матеріалами справи не підтверджено відсутність господарської діяльності боржника з моменту подання останньої звітності не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як зазначено вище, справа порушена за ознаками відсутності боржника за його місцезнаходженням, що доведено належними доказами.

Незважаючи на те, що згідно повідомлення об'єднаної державної податкової інспекції у боржника відсутній податковий борг, апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції по суті з наступних підстав.

Згідно до абз.4 п.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04.06.2004р. №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" копія ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим учасникам провадження, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, органу місцевого самоврядування та ін.), державному органу з питань банкрутства, органу державної податкової служби, місцевому суду загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.

Ухвала про порушення справи про банкрутство від 21 грудня 2012 року та постанови господарського суду від 28 грудня 2012 року отримані Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією 08 січня 2013 року.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Відповідно до п.2.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 04.06.2004р. №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).

Сама лише відсутність у Законі та ГПК України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників провадження та введення тих чи інших процедур банкрутства, не може бути підставою для повернення чи відмови у прийнятті апеляційних та касаційних скарг, які оформлені відповідно до вимог господарського процесуального законодавства, при відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. Закону України № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Тобто, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також, незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника припиняє можливість донарахування податковими органами податкових зобов'язань за періоди, які мали місце до моменту введення ліквідаційної процедури, згідно рішення податкового органу, оскільки в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів можуть включатися тільки вимоги, які виникли із зобов'язань боржника, які виникли під час здійснення процедури банкрутства (пункт 4 статті 31 Закону). Незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника має наслідком припинення повноважень керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

По даній категорії справ існує сформована певна судова практика розгляду по суті апеляційних та касаційних скарг органів ДПІ (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. по справі № 27/96б, постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № Б29/295-10, постанови Вищого господарського суду від 15.11.2011р. по справі №14/3257, по справі № 5005/3584/2011, від 25.12.2012 року №5017/2118/2012, №5006/27/67б/2012, №5017/2118/2012, від 18.12.2012 року №5006/1/10б/2012, №5006/27/55б/2012, від 13.12.2012 року №5023/2802/12, №Б24/015-12, від 10.01.2013р. №28/7-б, 25/5005/8151/2012, №5009/3564/12, від 15.01.2013р. №5009/2387/12).

З врахуванням викладеного, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2012 року у справі № 29/5005/11144/2012 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 13.02.13 р.)