Рішення

від 12.02.2013 по справі 927/114/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 лютого 2013 року справа №927/114/13-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Челтон Плюс", вул. Глінки, 61а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022, до відповідача: приватного підприємства „Ворд Пак", вул. Попова, 63-а, м. Чернігів, 14001, про стягнення 13103,41 грн. Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Помазна С.І., довіреність №25 від 21.12.2012 року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Челтон Плюс" подано позов до приватного підприємства „Ворд Пак" про стягнення 13103,41 грн. боргу, в тому числі 11986,32 грн. основного боргу за невиконання умов договору дистриб"юції №22ЧДс від 23.04.2012 року, 213,20 грн. 3% річних та 903,89 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити з урахуванням перерахованої відповідачем заборгованості в сумі 600 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.01.2013р., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і яка відповідає адресі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м. Чернігів, вул. Попова, буд. 63 А, повернута на адресу суду з довідкою Укрпошти: „за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Челтон Плюс" (постачальник) та приватним підприємством „Ворд Пак" (дистриб"ютор) укладено договір дистриб"юції №22ЧДс (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язується передати на умовах даного договору продовольчу продукцію (далі - Продукцію) у власність дистриб"ютора, а дистриб"ютор зобов'язується здійснити компанії послуги по дистриб"юції продукції, тобто закупати продукцію у відповідності із запланованим щомісячним об'ємом, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистриб"юцію продукції на території дистриб"юції у відповідності до цілей по дистриб"юції, своєчасно оплачувати продукцію по відповідній вартості і виконати інші вимоги, вказані в п. 8.2 даного договору.

Згідно п. 4.2 договору вартість конкретної партії продукції визначається в замовленні дистриб"ютора виходячи з вартості на продукцію, діючу на момент подачі заявки дистриб"ютором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторони застосовують до даного договору наступні умови поставки продукції - продукція поставляється до складу дистриб"ютора за рахунок постачальника на умовах DDP згідно правил Інкотермс-2000. Постачальник самостійно визначає вид і вантажопідйомність транспорту, оптимального для доставки дистриб"ютору відповідного об'єму продукції.

Моментом виконання своїх зобов'язань постачальника по поставці продукції вважається момент передачі дистриб"ютору продукції на його складі. Підтвердженням факту отримання продукції являється підпис представника або робітника дистриб"ютора на товарній (видатковій) накладній, завірена печаткою або штампом дистриб"ютора, де повинен бути вказаний ідентифікаційний номер. Дистриб"ютор в додатку №2 надає постачальнику примірники (відтиски) таких печаток (штампів), а також примірники підписів осіб, уповноважених на прийом продукції (п. 5.10 договору).

Право власності на продукцію і всі ризики, пов'язані з її подальшим зберіганням та реалізацією переходять від постачальника до дистриб"ютора з моменту підписання сторонами оформленої належним чином товарної (видаткової) накладної (п. 5.11 договору).

Пунктом 9.4 договору передбачено, що дистриб"ютор зобов'язується оплачувати постачальнику певну партію продукції не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання продукції.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу продукцію згідно видаткової накладної №П-00000252 від 30.04.2012 року на загальну суму 11986,32 грн.

Вказаний товар отриманий представником відповідача, що підтверджується його підписом та відтиском печатки підприємства на вказаній видатковій накладній. Зразки підпису осіб, які уповноважені отримувати продукцію, та печатка відповідача передбачені сторонами в додатку №2 до договору.

Факт поставки товару також підтверджується копією податкової накладної, яка міститься в матеріалах справи.

Між позивачем та відповідачем складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2012 року по 07.08.2012 року, згідно якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 11986,32 грн.

В порушення умов договору відповідач не сплатив вартість отриманої продукції на суму 11986,32 грн.

Аналізуючи змісту договору дистриб"юції, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача продукції за вищевказаною накладною на суму 11986,32 грн., виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманої продукції, яке він не виконав.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг відповідача на суму 11986,32 грн.

Після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач перерахував на рахунок позивача борг в сумі 600 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 01.02.2013 року та від 04.02.2013 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 600 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору в цій частині.

Відповідно до п. 10.2 договору у випадку несвоєчасної оплати за реалізовану продукцію дистриб"ютор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

На підставі п. 10.2 договору позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за прострочення платежу за період з 29.05.2012 року по 28.11.2012 року в сумі 903,89 грн.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення платежу за період з 29.05.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 213,20 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правомірність нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 12503,41 грн., в тому числі 11386,32 грн. основного боргу, 903,89 грн. пені та 213,20 грн. 3% річних.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 600 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Ворд Пак" (вул. Попова, 63-а, м. Чернігів, ідентифікаційний код 37804471, р/р 26008001355899 в АТ „ОТП Банк" у м. Києві, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Челтон Плюс" (вул. Глінки, 61а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, ідентифікаційний код 35228824, р/р 2600401183915 в Кримському відділенні Центрального філіалу ПАТ „Кредобанк", МФО 325365) 11386,32 грн . боргу, 903,89 грн. пені, 213,20 грн. 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна