Рішення

від 28.01.2013 по справі 5011-20/18188-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18188-2012 28.01.13

За позовом Фізичної особи підприємєця Соколовської Олени Сергіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-буд"

про стягнення 229 120.00 гри.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Соколовський С.В. за довіреністю,

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 28.01.2013 суд. керуючись ч.І ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа підприємець Соколовська Олена Сергіївна (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-буд" (відповідач) заборгованості за договорами оренди приміщень в розмірі 229 120 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі №5011-20/18188-2012, розгляд справи призначено на 10.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2013, через неявку у судове засідання відповідача, розгляд справи було відкладено на 28.01.2013.

У судове засідання, призначене на 28.01.2013, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 28.01.2013 не забезпечив явку повноважного представника, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду па наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 04.01.2013., а саме: 01030, м. Київ, вул. Чапаева, 10.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В матеріалах справи наявні листи, що направлялися на адреси відповідача, а саме на юридичну, згідно витягу з ЄДРПОУ, : 01030, м. Київ, вул.. Чапаева, 10 та 04107, м. Київ, вул.. Нагірна, 25/27, к. 815, які повернуті поштовим відділенням з поміткою «Організація вибула».

З наведеного вище, суд прийшов до висновку, що факт належного повідомлення відповідача про дати, час, та місце проведення судових засідань є доведеним.

Відповідач про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд

ВСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з гі. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачем та відповідачем 08.10.2009 року укледено Договір № 08/10 (надалі - договір №1) оренди приміщення, розташованого за адресою: 04107. м. Київ, вул.. Нагірна, 12, загальною площею 109.4 кв.м.

У п. 1 Договору зазначено, що позивач передає у тимчасове платне користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: 04107. м. Київ, вул.. Нагірна, 12. загальною площею 109,4 кв. м.

Пунктом 3 договору №1 передбачено, що приміщення буде використовуватися відповідачем як службове для виконання завдань, передбачених статутом.

Пунктом 6 вказаного договору передбачено, що орендна плата встановлена у розмірі 10 000 грн. на місяць, яку орендар щомісячно до 5 числа поточного місяця перераховує на розрахунковий рахунок позивача.

01.05.2010 сторони уклали Договір № 10/05-10 (надалі - договір № 2) оренди нежилих приміщень, що розташовані за адресою: 04107, м. Київ, вул.. Нагірна, 12, загальною площею 220,4 кв. м, яка складається із двох нежитлових приміщень площею 109,4 кв. м та 111,0 кв. м (пункт 2 договору №2)

Пунктом 6 орендна плата визначена у розмірі 20 000 грн. на місяць, яку орендар щомісячно до 5 числа поточного місяця перераховує на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 3 договору №1 передбачено, що приміщення буде використовуватися відповідачем для розміщення ділового офісу.

01.04.2011 р. між сторонами було укладено Договір № 01/04-1 1 (надалі - договір № 3) оренди нежитлових приміщень, яким передавалося в оренду приміщення, що розташовано за адресою: 04107, м. Київ, вул.. Нагірна, 12, загальною площею 111.0 кв. м із погодженою орендною платою у розмірі 10 000 грн. (п. 6 Договору).

01.06.2011 приміщення, розташоване за адресою 04107, м. Київ, вул.. Нагірна, 12, загальною площею 111,0 кв. м, із погодженою орендною платою у розмірі 10 000 грн. було передано в оренду, згідно укладеного сторонами договору № 01/06-11 оренди нежитлових приміщень (надалі - договір № 4).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст, 762 ЦК України).

Як доказ передачі майна в оренду, 08.10.2009р., сторонами складені Акт №1 приймання-передачі до договору оренди приміщення № 08/10 від 08.10.2009 р. та Акт № 1 приймання-передачі до договору оренди приміщення № 01/05-10 від 01.05.2009 р., а відтак і обов'язок по сплаті орендних платежів у відповідача перед позивачем судом вважається таким, що виник з 08.10.2009р.

У відповідності до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату па певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3 ст. 285 ГК України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Також відповідачем було взято на себе обов'язок сплачувати спожиті послуги з водопостачання гарячої та холодної води), водовідведення, електроенергії, опалення приміщення, що орендується, інші комунальні послуги в орендну плату не входять та оплачуються окремо на підставі рахунків, виставлених надавачами цих послуг та/або відповідною житлово- експлуатаційною організацією (згідно п. 7 договорів № 1, № 2, № 3 та №4).

Згідно із ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання стропами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст 32 доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмовими доказами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та його розгляду у судовому засіданні, відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування майном, згідно з умовами Договорів № 1, №2, №3 та №4 не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Так, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були направлені претензії від 16.03.2012 та від 08.08.2012 з вимогою погасити заборгованість.

Натомість відповідачем було направлено на адресу позивача гарантійний лист № 25 від 28.08.2012 за підписом директора ТОВ «Мікс Буд» Ніку В.О., в якому останній повністю визнає наявність заборгованості у розмірі 229 120гри. та зобов'язується сплатити її в повному обсязі до березня 2013 року включно.

Згідно тверджень позивача, не спростованих жодним чином з боку відповідача, стягувана заборгованість на час розгляду справи судом лишаеться непогашеною.

Факт неналежного виконання грошових зобов`зань за договорами оренди з боку відповідача також підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаєморозрахунків підписаними позивачем та відповідачем.

Отже, з наведеного вище суд вважає, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 229 120, 00 гри є доведеною і такою, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не надано належних доказів на спростування позовних вимог, у відповідності до ст.ст. 33. 34 ГПК України.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1 . Позов Фізичної особи підприємця Соколовської Олени Сергіївни задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс-буд" (01030. м. Київ. вул. Чапаєва, 10, ідентифікаційний код 35137130) на користь Фізичної особи - підприємця Соколовської Олени Сергіївни (02232, м. Київ. вул.. Данькевича, 12, кв. 89; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця СДР: 20035611446) заборгованість по сплаті орендних платежів та за спожиті комунальні послуги у розмірі 229 120 (двісті двадцять дев'ять тисяч сто двадцять) грн. і 4 582 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві) г рн... 40 коп. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Цюкало

дата підписання рішення 01.02.2013 р.