Рішення від 07.02.2013 по справі 5011-66/18678-2012

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/18678-2012 07.02.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 5011-66/18678-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма

«Алант-плюс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Сервіс Буд»;

про стягнення 36719,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шкарівська І.В., довіреність б/н від 19.08.2011р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Алант-плюс» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Сервіс Буд» (надалі - відповідач) про стягнення 36719,52 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 30/05 від 30.05.2011р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 29998,00 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 5612,00 грн., 3% річних - 1109,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-66/18678-2012 та призначено її розгляд на 21.01.2013р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2013р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.12.2012р. не виконав.

Ухвалою від 21.01.2013р. суд відклав розгляд справи на 07.02.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Присутній у судовому засіданні 07.02.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, а також подав витребувані судом докази.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимоги ухвали суду від 21.01.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 24.01.2013р. та ухвалу від 21.01.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір поставки № 30/05, у відповідності до умов якого, постачальник бере на себе зобов'язання виготовити та доставити металопластикові конструкції згідно специфікацій та фактичних розмірів і конфігурації конструкцій, наданих покупцем. Покупець зобов'язується прийняти конструкції та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору). Орієнтований загальний обсяг конструкцій складає - 10 000 кв. м, остаточний обсяг зазначається згідно підписаних сторонами додаткових угод та специфікацій (п. 1.2. договору). Строки та обсяги виготовлення конструкцій визначаються у підписаних сторонами додаткових угодах та специфікаціях до даного договору (п. 3.1. договору).

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору, покупець виконує розрахунки з постачальником за фактично поставлені конструкції, за відповідний період, протягом одного місяця, з моменту підписання видаткових накладних постачальника. Умови розрахунків покупця з постачальником виконуються згідно підписаних сторонами додаткових угод. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту отримання коштів від покупця на підписані видаткові накладні по кожній партії.

Положеннями п. 8.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але у бдь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Крім того, сторонами була підписана Додаткова угода № 1 від 30.05.2011р. до договору поставки, згідно з умовами якої постачальник приймає на себе зобов'язання виготовити та доставити на франко-склад покупця - Київська обл., Бориспільський р-н, с. Ревне, металопластикові конструкції орієнтованою загальною площею - 2500 кв. м. Конфігурація продукції відображається в кресленнях (Додаток № 1 до даного договору). Одиницею продукції приймається один квадратний метр. Ціна за одиницю продукції складає - 428,00 грн. з ПДВ - 20%. Ціна продукції містить в собі вартість її виготовлення, комплектації та доставки на франко-склад покупця. Термін поставки продукції - протягом п'яти днів з моменту підписання сторонами специфікації та погодження креслень постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, креслення металоконструкцій були погоджені сторонами 13.07.2011р.

Відповідно до п. 9 Додаткової угоди № 1 від 30.05.2011р., відстрочка платежу зі сторони постачальника складає 75000,00 грн. до кінця поточного місяця.

На виконання умов договору позивачем було виготовлено та поставлено відповідачу товар на загальну суму 519909,65 грн., згідно видаткових накладних № 101 від 06.06.2011р. на суму 17168,36 грн., № 106 від 10.06.2011р. на суму 25310,21 грн., № 107 від 10.06.2011р. на суму 32525,44 грн., № 113 від 17.06.2011р. на суму 23179,63 грн., № 115 від 20.06.2011р. на суму 24693,04 грн., № 123 від 22.06.2011р. на суму 24402,85 грн., № 157 від 15.07.2011р. на суму 39074,69 грн., № 159 від 18.07.2011р. на суму 32185,61 грн., № 179 від 28.07.2011р. на суму 23779,68 грн., № 180 від 28.07.2011р. на суму 25551,18 грн., № 181 від 29.07.2011р. на суму 17732,04 грн., № 182 від 01.08.2011р. на суму 30509,99 грн., № 183 від 01.08.2011р. на суму 35219,70 грн., № 218 від 23.08.2011р. на суму 20130,12 грн., № 219 від 23.08.2011р. на суму 18125,80 грн., № 220 від 23.08.2011р. на суму 36275, 15 грн., № 264 від 15.09.2011р. на суму 23535,30 грн., № 265 від 15.09.2011р. на суму 28322,47 грн., № 275 від 26.09.2011р. на суму 42188,39 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними вище видатковими накладними також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2) № 70 від 02.06.2011р., № 79 від 10.06.2011р., № 82 від 16.06.2011р., № 87 від 20.06.2011р., № 98 від 12.07.2011р., № 100 від 15.07.2011р., № 118 від 22.08.2011р., № 126 від 13.09.2011р., № 129 від 26.09.2011р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий товар у визначений договором строк розрахувався частково, сплативши 489911,65 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 29998,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів оплати переданого товару, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 29998,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 5612,00 грн., та 3% річних у сумі 1109,52 грн., які нараховані на суму заборгованості 29998,00 грн. за період з 26.09.2011р. по 18.12.2012р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.3 договору, у випадку прострочення оплати згідно п. 4.1. договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту повного розрахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з п. 6.3. договору, сторони передбачили нарахування пені до повного розрахунку, тобто позивачем правомірно нараховано пеню за більш тривалий строк, ніж шість місяців.

Проте, суд вважає, що позивачем безпідставно здійснено нарахування пені, починаючи з 26.09.2011р., оскільки остання поставка товару була здійснена за видатковою накладною № 275 від 26.09.2011р. на суму 42188,39 грн., а п. 4.1. договору передбачено, що покупець виконує розрахунки з постачальником за фактично поставлені конструкції, за відповідний період, протягом одного місяця, з моменту підписання видаткових накладних постачальника.

Отже, з урахуванням умов договору, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, починаючи з 27.10.2011р.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено перерахунок пені за період з 27.10.2011р. по 18.12.2012р. на суму заборгованості 29980,00 грн., що становить 5165,41 грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено перерахунок 3% за період з 27.10.2011р. по 18.12.2012р., на суму заборгованості 29980,00 грн., враховуючи дату поставки товару та умови оплати, передбачені договором. За розрахунком суду 3% річних за період з 27.10.2011р. по 18.12.2012р. складають 1033,08 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-Сервіс Буд» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9; код ЄДРПОУ 36377272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Алант-плюс» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 32 (а/с 509); код ЄДРПОУ 36107594) 29 998,00 грн. - боргу, 5165 грн. 41 коп. - пені, 1033 грн. 08 коп. - 3 % річних, 1586 грн. 57 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.02.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов