Рішення

від 07.02.2013 по справі 17/906/36/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" лютого 2013 р. Справа № 17/906/36/13-Г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О. В. дов. №3793-О від 18.10.2012р.;

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українське - литовське підприємство "Агромакс" (м. Житомир)

про стягнення 10392968,27грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 10392968,27грн., з яких: 453532,74 доларів США, що еквівалентно 3625087,19грн. заборгованості із простроченого кредиту, 577283,47 доларів США, що еквівалентно 4614226,78грн. заборгованості із сплати відсотків, 217776,63доларів США, що еквівалентно 1740688,60грн. пені, 125,11 доларів США, що еквівалентно 1000,00грн. штрафу фіксованої частини, 51540,81 доларів США, що еквівалентно 411965,70грн. штрафу процентної складової.

01.02.2013р. на адресу суду за вх. №1783 (вих. №04/3-07/48 від 29.01.2013р.) від Головного управління статистики у Житомирській області надійшов лист в якому надається витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ "Спільне Українсько-Литовське підприємство "Агромакс".

07.02.2013р. на адресу суду від відповідача повернулася ухвала від 22.01.2013р. з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2013р. подав суду письмові пояснення до позовної заяви, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.2006р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. змінено найменування з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", 17.07.2009р. проведено державну реєстрацію вказаних змін) - банк (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українське - литовське підприємство "Агромакс" - позичальник (відповідач у справі) укладено кредитний договір №19-VK (а.с. 4-7), згідно якого позивач надає відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом 350000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки та винагороду (п.1.1 договору).

02.02.2007р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №19-VK від 04.04.2006р. (а.с. 8).

19.06.2007р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода №2-к до кредитного договору №19-VK від 04.04.2006р. (а.с. 9-12).

24.03.2008р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода №3 до кредитного договору №19-VK від 04.04.2006р. (а.с. 13-15).

27.03.2009р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода до кредитного договору №19-VK від 04.04.2006р. (а.с. 16-20).

Згідно п. А.1 додаткової угоди від 27.03.2009р., ліміт кредитного договору складає 560000,00USD.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов кредитного договору та додаткових угод позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 560000,00 доларів США, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 74-112).

Відповідно до п. А.3 додаткової угоди від 27.03.2009р. та додатку №1 від 27.03.2009р. до кредитного договору (зворотна сторінка а.с. 20), відповідач зобов'язався повернути позивачу кредит до 22.03.2010р.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню суми кредиту в сумі 453532,74 доларів США, що еквівалентно 3625087,19грн.

За нормами статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За пунктами А.6 та А.7 додаткової угоди від 27.03.2009р., за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки в розмірі 17,0% річних. У разі невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позивач збільшує процентну ставку на 1 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому позивач направляє відповідачу письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору і дати початку нарахування підвищених відсотків. За умови відновлення виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, відповідач за користування кредитом сплачує відсотки в розмірі 17,0% річних. При цьому позивач направляє письмове повідомлення відповідачу зі вказівкою процентної ставки в розмірі 17,0% ( Сімнадцять) % річних і дати початку її нарахування. При порушенні відповідачем будь-якого з грошового зобов'язання Позичальник сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 45,0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права позивача, передбаченого п.А.З , відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 45,0 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченої повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом не сплачуються.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів за несвоєчасне погашення кредиту виконав частково в результаті чого в останнього виникла заборгованість, що згідно розрахунку позивача за період з 24.03.2010р. по 04.12.2012р. становить 577283,47 доларів США, що еквівалентно 4614226,78грн. (а.с. 21-26).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 4614226,78грн. заборгованості по відсоткам за несвоєчасне погашення кредиту обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 217776,63 доларів США, що еквівалентно 1740688,60грн. пені за період з 24.03.2010р. по 04.12.2012р., 125,11 доларів США, що еквівалентно 1000,00грн. штрафу фіксованої частини, 51540,81 доларів США, що еквівалентно 411965,70грн. штрафу процентної складової, розрахунок яких наведено у доданому до позовної заяви розрахунку суми заборгованості (а.с. 21-26).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені та штрафів, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1. додаткової угоди від 27.03.2009р., при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 відповідач виплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації позивачем права, передбаченого п. А.З, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі, зазначеному в п. А.7 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У разі якщо надавався кредит в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідно до п. 5.8 додаткової угоди від 27.03.2009р., при порушенні відповідачем термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення позивачу у судові органи, Відповідач виплачує позивачу штраф, який розраховується за такою формулою: 1000,00 гривень + 5% від суми встановленого в п. А.2 ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів і платежів для сплати за реєстрацію предметів застави в Державному реєстрі обтяження рухомого майна.

Згідно 5.7 додаткової угоди від 27.03.2009р., строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача пені за період з 24.03.2010р. по 04.12.2012р. у сумі 217776,63 доларів США, що еквівалентно 1740688,60грн., штрафу фіксованої частини у сумі 125,11 доларів США, що еквівалентно 1000,00грн. та штрафу процентної складової у сумі 51540,81 доларів США, що 411965,70грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані заявлені у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 10392968,27грн., з яких: 3625087,19грн. заборгованості із простроченого кредиту, 4614226,78грн. заборгованості із сплати відсотків, 1740688,60грн. пені, 1000,00грн. штрафу фіксованої частини, 411965,70грн. штрафу процентної складової.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - литовське підприємство "Агромакс", 10029, м. Житомир, вул. Ватутіна, 55-а, ідентифікаційний номер 31538489 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570:

- на рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код 14360570 -3625087,19грн. заборгованості із простроченого кредиту, 4614226,78грн. заборгованості із сплати відсотків, 1740688,60грн. пені, 1000,00грн. штрафу фіксованої частини, 411965,70грн. штрафу процентної складової;

- на рахунок 64993919400001 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код 14360570 -68820,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.02.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;2-відповідачу (рек. з повід.).