Рішення

від 05.02.2013 по справі 5011-10/16547-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16547-2012 05.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боярд-Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сорокопуд О.П. (представник за довіреністю);

від відповідача: Стовбуха Д.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 05 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16 листопада 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боярд-Плюс» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (відповідач) заборгованості за договором поставки № 40 від 20 березня 2012 року в сумі 40 081,82 грн. з них основного боргу - 38 357,01 грн. (тридцять вісім тисяч триста п'ятдесят сім гривень 01 копійка), пені - 1 405,40 грн. (одна тисяча чотириста п'ять гривень 40 копійок), втрат від інфляції - 38,36 грн. (тридцять вісім гривень 36 копійок) та 3% річних - 281,05 грн. (двісті вісімдесят одна гривня 05 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 40 від 20 березня 2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд позовні вимоги щодо стягнення заборгованості - залишити без задоволення в частині вартості товару, поставленого за видатковими накладними на загальну суму 10 493,88 грн., а в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків - відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 15.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 24.01.2013 року.

В судовому засіданні 24 січня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 05 лютого 2013 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

24 січня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі у зв'язку з наявністю між сторонами третейської угоди в задоволенні якого судом, з підстав його недоведеності, було відмовлено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 40 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 55 572,09 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі - 28 000,00 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором з урахуванням початкового сальдо, в сумі 38 357,01 грн., що становить: 55 572,09 грн. - 28 000,00 грн. + 10 784,92 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем у позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві звернув увагу суду на ту обставину, що поставки товару здійснювались без надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» документів, що засвідчують якість поставлених товарів, а тому, за переконанням відповідача, момент оплати частини товару не настав, що також унеможливлює нарахування останньому санкцій у заявлених позивачем розмірах.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 20 березня 2012 року між сторонами укладено договір поставки № 40 згідно п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.

У відповідності до положень ст. 180 Господарського кодекс України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Так, 20 березня 2012 року між позивачем та відповідачем погоджено та складено протокол розбіжностей до Договору поставки яким сторони внесли редакцію в окремі положення умов Договору. Пунктами 3, 4 резолютивної частини протоколу передбачено, що протокол є невід'ємною частиною пунктів Договору та вступає в силу з моменту його фактичного підписання (належним чином засвідчена, скріплена печатками сторін та підписана останніми копія протоколу міститься в матеріалах справи, оригінал оглянуто та досліджено судом).

Пунктом 2.6. Договору встановлено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від Постачальника до Покупця з моменту, коли товари поставлено Покупцеві вивантаженими на приймальну платформу торгової точки, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані Покупцем.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з квітня по серпень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 67 634,90 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.6. Договору, в редакції протоколу розбіжностей, встановлено, що Покупець оплачує товари протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з дня отримання товарів за умови, що Постачальник надасть належним чином оформленні податкові та товарні накладні.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 28 000,00 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується банківськими виписками (копії документів містяться в справі). Факт оплати відповідачем товару свідчить про виконання Продавцем умов п. 3.6. Договору та зобов'язань щодо передачі товарів Покупцю, а тому правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 38 357,01 грн. станом на серпень 2012 року (копія акту міститься в справі).

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 38 357,01 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 9.8. Договору, в редакції протоколу розбіжностей, випливає, що якщо Покупець зазнав збитки у зв'язку з виконанням Договору, то Постачальник відшкодовує нанесені збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 405,40 грн. пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару по Договору.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з останнього на користь позивача підлягає 281,05 грн. 3% річних та 38,36 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (ідентифікаційний код: 36148976, адреса: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, р/р 260083016473 в АБ «Національні інвестиції», МФО 300498, ІПН 361489726558, Св-во пл. ПДВ № 100313331), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боярд-Плюс» (ідентифікаційний код: 33911361, адреса: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Хрещатик, буд. 15, р/р 26007010193877 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 339113610132, Св-во пл. ПДВ № 200033421), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 38 357,01 грн. (тридцять вісім тисяч триста п'ятдесят сім гривень 01 копійка), пені - 1 405,40 грн. (одна тисяча чотириста п'ять гривень 40 копійок), втрат від інфляції - 38,36 грн. (тридцять вісім гривень 36 копійок), 3% річних - 281,05 грн. (двісті вісімдесят одна гривня 05 копійок) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.02.2013р.

Суддя О.В. Котков