Рішення

від 12.02.2013 по справі 925/139/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Справа № 925/139/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, буд. 138

до фермерського господарства «Рубін», Черкаська область, Маньківський район, с. Кути

про стягнення 181 863,09 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Стельмах Ю.М. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Суффле Агро Україна» на підставі договору поставки №2085 від 05.03.2012р. на замовлення фермерського господарства «Рубін» здійснило останньому поставку сільськогосподарської продукції (насіння кукурудзи, засоби захисту рослин, насіння ячменю) на загальну суму 174807,47 грн. Розрахунок не проведено, тому позивач (постачальник) звернувся до суду та просить стягнути суму боргу, інфляційні збитки, пеню та 3% річних з простроченої суми.

Представник позивача вимоги підтримав повністю.

Відповідач заявою до суду від 12.02.2013р. вимоги визнав повністю. Справу попросив розглядати без участі представника відповідача. Заяву долучено до справи. Неприбуття представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Інших доказів чи клопотання сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача та заяву відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з ЄДР (а.с. 8-10).

Позивач є кредитором у зобов'язанні відповідача провести розрахунок за поставлене останньому майно на підставі договору поставки.

За правовою природою договір №2085 від 05.03.2012р. є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки товару застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 05.03.2012р. №2085 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати партію товару в строк, обумовлений сторонами.

Позивач на підставі специфікації №1/К (а.с. 16) поставив Відповідачу 27.04.2012р. насіння кукурудзи МАС 24.А на загальну суму 7348 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №Д-00000518 від 27.04.2012р. (а.с. 20), довіреністю серія ЯМЮ №273848 від 27.04.2012р. з реквізитами відповідача (а.с. 18-19), та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено.

Позивач поставив Відповідачу 24.05.2012р. засоби захисту рослин на загальну суму 59054,47 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №Д-0000663 від 24.05.2012р. (а.с. 17). Майно отримав особисто керівник відповідача Демченко А.І. Отримання майна не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено. Строк оплати визначений у додатковій угоді №2085з та специфікації 1/3 - до 30.10.2012р. (а.с 21-23).

Позивач поставив Відповідачу 23.03.2012р. насіння ячменю Себастьян на загальну суму 108405 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №Д-00000183 від 23.03.2012р. (а.с. 29), довіреністю серія ЯМЮ №273846 від 23.03.2012р. з реквізитами відповідача (а.с. 27), та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено. Строк оплати визначений у специфікації 1/Я - до 30.09.2012р. (а.с. 26).

На момент звернення з позовом відповідач не розрахувався. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар сільськогосподарського призначення, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений у специфікаціях №1/К та 1/Я до договору поставки №2085 - 30.09.2012р.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки насіння сільгоспкультур та засобів захисту рослин, недопоставки насіння сільгоспкультур та засобів захисту рослин чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий та використаний товар (насіння кукурудзи, ячменю та засобів захисту рослин) належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 174807,47 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до п. 4.1 договору поставки №2085 від 05.03.2012р. та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 5731,39 грн. пені - з мотивів прострочення боргу 80 днів. Представник позивача вимоги підтримує. Нарахування проведено без обмеження, передбаченого ст. 232 ГК України. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги обґрунтовані. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Відповідач не заперечив нарахування санкцій за прострочення оплати боргу. Належить стягнути на користь позивача 5731,39 грн. пені.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 1149,42 грн. 3% річних та 174,81 грн. інфляційних збитків за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.11.2012р. по 20.01.2013р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Відповідач не заперечив нарахування інфляційних та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Стягненню підлягає 1149,42 грн. - 3% річних з простроченої суми та 174,81 грн. інфляційних.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 3638 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Рубін», Черкаська область, Маньківський район, с. Кути, код ЄДРПОУ 32741585, № рахунку 26002060346326 в Маньківському відділенні ЧГРУ «Приватбанк»Ю, МФО 354247

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, буд. 138, код ЄДРПОУ 34863309, рахунок №2600570164 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805

174807,47 грн. заборгованості, 5731,39 грн. пені, 1149,42 грн. 3% річних з простроченої суми та 174,81 грн. інфляційних збитків, 3638 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 12.02.2013р.

Суддя Г.М. Скиба