Постанова

від 28.11.2006 по справі 13/227-06-7858

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/227-06-7858

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р. Справа № 13/227-06-7858

Розпорядженням першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 р. справа передана до розгляду колегії суддів: Тофану В.М. –головуючий, Журавльову О.О., Михайлову М.В.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

Від позивача:  Покутній О.В., по дов.

Від відповідача:  Савенков О.С., по дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства „Елакс”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2006 року

по справі № 13/227-06-7858

за позовом Закритого акціонерного товариства „Черкаситара”, м. Черкаси

до Заявника апеляційної скарги

про стягнення 8 544 грн.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) „Черкаситара” (далі –Позивач) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Елакс” (далі –Відповідач) про стягнення з останнього 8 208 грн. заборгованості за виготовлену гофротару на замовлення Відповідача згідно укладеного договору та спонукати Відповідача забрати ці гофровироби.

У процесі розгляду справи після витребування судом доказів виготовлення гофротари по заявці Відповідача, за яку стягується сума позову і які не були наданні до позову, Позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути суму 8 208 грн. вартості виготовленої гофротари і вартість в сумі 336 грн. проведеної експертизи про наявність у нього на складі виготовленої гофротари, надавши при цьому експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 15 вересня 2006 р., хоча позов до суду був надісланий в липні 2006р.

У відзивах на позов Відповідач його не визнає, посилаючись на те, що поставку йому гофровиробів Позивач згідно договору повинен здійснювати після їх попередньої оплати, чого ним зроблено не було, а тому  зобов'язання за договором не наступили по забранню цих гофровиробів і їх повної оплати. Крім того, як зазначає дальше Відповідач, він не надавав повноважень особі замовляти продукцію (гофротару), цим правом користується тільки гендиректор, а також, що у позовній заяві відсутні докази виготовлення Позивачем гофротари.

Рішенням місцевого господарського суду від 26.09.2006 р. (суддя Панченко О.Л.) позов задоволено частково: з Відповідача на користь Позивача стягнуто 8 208 грн. боргу і 201 грн. 35 коп. судових витрат, а в решті позову про стягнення витрат за проведення експертизи відмовлено з огляду на обґрунтованість позову в частині стягнення вартості гофровиробів, а в частині витрат на проведення експертизи Позивач їх не довів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на ті ж  підстави, що і у відзивах на позов, і на порушення, судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідача Позивач вважає її необґрунтованою, оскільки доводи в ній спростовуються матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно укладеного між сторонами договору № 177-юр від 04.05.2006р. Постачальник (позивач) зобов'язався виготовити і поставити Покупцю (відповідачу) гофротару з нанесеним на ній зображенням, затвердженим Покупцем у додатку № 1 до цього договору і затвердженими еталонними зразками з відповідною поліграфією.

Таким чином, відповідно до умов укладеного договору сторони визначили специфічні ознаки гофротари, яку Позивач повинен був виготовити для Відповідача.

У пункті 4.3 договору сторони визначили порядок оплати виготовленої гофротари, згідно якому її оплата здійснюється у гривнях: 50 % передоплати, а 50 %, на протязі 10 банківських днів з моменту поставки гофротари і отримання транспортних документів Покупцем (відповідачем) відповідно до пункту 5.7 договору.

Підставою виготовлення гофротари Позивачем згідно пунктів 5.4 і 5.5 договору поставки від  04.05.2006 р. є відправка заявки Покупцем (відповідачем). Така заявка є невід'ємною частиною договору (п.5.4).

Першу партію цієї гофротари Позивач виготовив, а Відповідач одержав по довіреності № 916149 від 06.05.2006 р. і повністю по даним Позивача сплатив її вартість.

На підставі нової заявки за № 150 від 17.05.2006 р. Позивач виготовив нову партію гофротари згідно умов укладеного договору між сторонами, яку Відповідач (покупець) зобов'язаний був забрати зі складу Позивача (постачальника) своїм або залученим автотранспортом (п. 5.3 договору), чого ним зроблено не було, хоча довіреність за № 916178 від 18.05.2006 р. на її одержання була надіслана Відповідачем Постачальнику (позивачу) (а.с.15), а у відповіді від 26.06.2006р. за № 169 на претензію Позивача була підтверджена готовність Відповідача на отримання виготовленої гофротари згідно умов договору в липні 2006р.

Згідно експертного висновку від 15.09.2006р. Черкаської торгово-промислової палати, наданого Позивачем у процесі розгляду справи на вимогу господарського суду, на складі Позивача (виробника) є в наявності гофротара, виготовлена згідно замовлення Відповідача від 17.05.2006 р. за № 150 і його заявок за № 944, 945, 946 від 17.05.2006 р. по договору № 177-юр від 04.05.2006р.

Із цього експертного висновку також вбачається про неможливість продати цю гофротару іншому покупцю із-за наявності спеціальних на ній ознак: поліграфії (логотипу) „Avantlarde” (а.с.43-46).

Посилання Відповідача у відзивах на позов і в апеляційній скарзі на те, що замовлення на виготовлення гофротари підписані неналежною особою правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки ці доводи Відповідач не підтвердив належним чином і крім того, спростовуються довіреністю за № 916178 від 18.05.2006 р. на отримання від Позивача виготовленої гофротари, яка підписана керівником і головним бухгалтером Відповідача і скріплена печаткою останнього, що свідчить про схвалення поданого замовлення (заявки) від 17.05.2006 р. за № 150 і заявок за № 944, 945 і 946 від 17.05.2006 р. на виготовлення гофротари згідно укладеному договору, які є його невід'ємною частиною (п. 5.4 договору).

Відповідно до частини 2 статті 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Посилання Відповідача в апеляційній скарзі на відсутність спеціфікації на поставку нової партії гофротари по його заявкам від 17.05.2006 р. не приймається судовою колегією до уваги, оскільки в замовленні № 150 від 17.05.2006 р. він вказав дані гофротари, які були визначені в специфікації № 1 до договору № 177-юр від 04.05.2006 р., тобто спеціальні ознаки гофротари, яка підлягала виготовленню і поставці Відповідачу. Ці ж дані гофротари Відповідач підтвердив і в листі від 26.06.2006 р. № 169.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно умов договору поставки № 177-юр від 04.05.2006 р. Відповідач зобов'язаний забрати виготовлену для нього продукцію (гофротару) у Позивача.

Не підлягали задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача витрати в сумі 336 грн. за проведення експертизи, оскільки при поданні позову ЗАТ „Черкаситара” не були підтверджені документально позовні вимоги у відповідності зі статтею 57 ГПК України, а такі докази були надані Позивачем тільки на вимогу суду в ухвалі при відкладенні розгляду справи.

Крім того, ці витрати Позивач не підтвердив документально про їх перерахування експертній установі.

При таких обставинах відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції і відмовлення у позові.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного „Елакс” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 26.09.2006р. по справі № 13/227-06-7858 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                               О.О.Журавльов                                                                                                                                  

                                                                              М.В. Михайлов