Постанова

від 06.02.2013 по справі 2а-9258/08/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року Справа №13040/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Техномарт» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Техномарт» 22.12.2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ДПІ в м. Рівне, в якому спочатку просило визнати протиправним і скасувати рішення №0000692240/2/22-514 від 01 жовтня 2008 року про визначення пені за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 2 975,00 грн..

03.06.2009 року підприємство свої позовні вимоги змінило і просило визнати протиправним та скасувати рішення №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в тій же сумі і з тих же підстав, що було прийняте відповідачем за результатами адміністративного оскарження замість первинного.

В позовній заяві зазначає, що нормами ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст.15 Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997 року, якими розкрито та визначено поняття: «момент поставки нерезидентом товару» та «момент імпорту». Звертає увагу на те, що належним чином оформленою документацією ПП «Техномарт» повністю підтверджено своєчасність надходження імпортного товару за контрактом, який ревізувався ДПІ у м.Рівне. а тому відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Стверджує, що фактичною підставою для нарахування йому штрафних санкцій є висновки відповідача про порушення термінів виконання імпортного контракту, які зроблені за рахунок безпідставного перенесення дати поставки нерезидентом товару з дня фактичного надходження товару в Україну на день розміщення товару у заявленому митному режимі.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692240/2/22-514, прийняте ДПІ в м. Рівне 01 жовтня 2008 року в повному обсязі з моменту його прийняття.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ в м. Рівне оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав порушення норм матеріального права.

Зазначає, що згідно абз.1 п.8 Положення про вантажно-митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 (із змінами та доповненнями) ВМД «вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів». Митне оформлення товарів за ВМД проведено відповідно до вимог наказу ДМСУ від 20.04.2005 року № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосування вантажної митної декларації». Моментом завершення імпортної операції вважається дата проставлена у відповідному супроводжувальному документі тільки при обов'зковій наявності ВМД типу ІМ-40.

Отже, на погляд апелянта, датою імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД на імпорт (у даному випадку типу ІМ - 40 «Імпорт»).

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Рівне з 26.06.2008 року по 03.07.2008 року проводилась позапланова документальна перевірка приватного підприємства «Техномарт» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №02/07 від 24.10.2007 року з фірмою «Autohandel Didier N.V.», Бельгія, результати якої оформлені актом №919/86/22-513/33408805 від 03.07.2008 року.

На виконання вищевказаного імпортного контракту, ПП «Техномарт» перерахувало нерезиденту - фірмі «Autohandel Didier N.V.», Бельгія, аванс в сумі 9400,00 євро (500,00 євро платіжним дорученням №10 від 26.10.2007 року та 8900,00 євро платіжним дорученням №11 від 19.11.2007 pоку).

З урахуванням норми ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) граничний термін надходження імпортного товару по даним авансовим платежам - 23.04.2008 року та 17.05.2008 року, відповідно.

Товар від нерезидента на суму 9400,00 ЄВРО надійшов на територію України і задекларований:

на суму 2500,00 євро згідно ВМД №204000003/7/301196 від 12.12.2007 року;

на суму 4200,00 євро згідно ВМД №204000003/7/301197 від 12.12.2007 року;

на суму 2700,00 євро згідно ВМД №204000003/8/000912 від 22.07.2008 року.

Остання оформлена на заміну ВМД №204000003/7/301243 від 25.12.2007 року, що оскаржувалася позивачем в судовому порядку у зв»язку з незгодою з кодом розмитнення товару ( вантажного автомобіля) і відмови судом в задоволенні позовних вимог .

На момент завершення перевірки, ВМД типу ІМ-40 на дану партію оформлено не було, тому ДПІ у м.Рівне визначено прострочену дебіторську заборгованість по даному контракту в сумі 2700,00 євро і нараховано пеню, починаючи з 18.05.2008 року (граничний термін погашення дебіторської заборгованості) по 03.07.2008 року (термін завершення перевірки) на суму 2700,00 євро за 47 календарних днів.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м.Рівне винесено і направлено ПП «Техномарт» рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692240/0/22-514 від 14.07.2008 року, яким визначено розмір пені за порушення вимог ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 2975,00 грн.

Останнє рішення, що винесено в процедурі адміністративного оскарження - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року і є предметом даного розгляду.

Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на уточнені 03.06.2009 року позивачем позовні вимоги і визнав протиправним та скасував рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000692240/2/22-514 від 01 жовтня 2008 року, яке після 03.06.2009 року уже не було предметом судового оскарження.

Даючи правову оцінку рішенню Державної податкової інспекції в м. Рівне №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року про застосування щодо приватного підприємства «Техномарт» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 975,00 грн., як пеню за недопоставку товару нерезидентом, колегія суддів вважає його таким, що ґрунтується на помилковому розумінні податковим органом поняття «момент імпорту» товару.

Так, стверджуючи, що датою імпорту продукції з увезенням її на територію України, вважається дата завершення оформлення ВМД на імпорт, податковий орган не врахував наступні вимоги чинного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка визначає моментом експорту (імпорту) : момент перетину товаром митного кордону України, або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. А моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа «Під митним контролем» (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем» (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався. Наявність на вантаж товаросупровідного документу, проставлення на якому відбитку штампа «під митним контролем» з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

З матеріалів справи видно, що товаросупровідні документи на останню партію товару (вантажний автомобіль), вартістю 2700,00 євро. імпортованого на виконання імпортного контракту №02/07 від 24.10.2007 року фірмою «Autohandel Didier N.V.» для ПП «Техномарт», а саме, експортна ВМД імпортера від 17.12.2007 року та рахунок-фактура №20070369 від 04.12.2007 року містять відмітки Мостиської митниці про надходження товару на територію України 20.12.2007 року і про взяття його з вказаної дати під митний контроль. На даних документах містяться відмітки і митниці призначення - Рівненської митниці про взяття товару під митний контроль 25.12.2007 року.

Факт перетину даним товаром митного кордону України доводиться також даними уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КА №913426 від 20.12.2007 року та письмовим зобов'язанням водія про доставку задекларованих товарів в митницю призначення, на яких також наявні відмітки митниці на кордоні.

25.12.2007 року підприємство подало до Рівненської митниці ВМД №204000003/7/301243, для оформлення, проте остання 08.02.2008 року склала картку відмови №204000003/2008/000009 в прийнятті митної декларації, у зв»язку з невірним визначення коду товару. Вказану картку відмови ПП «Техномарт» оскаржило в судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року у справі №2-а-1616/08 в позові було відмовлено і після набрання рішенням законної сили ПП «Техномарт» розмістило товар у заявлений митний режим за новим кодом УКТЗЕД, згідно з ВМД №204000003/8/000912 від 22.07.2008 року.

Оскільки, товар від нерезидента - фірми «Autohandel Didier N.V.» на суму 2700,00 євро, авансову оплату за який здійснено позивачем платіжним дорученням №11 від 19.11.2007 pоку, і граничний термін поставки якого - 18.05.2008 року, перетнув митний кордон України 20.12.2007 року, то вимоги встановлені ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ( 180 днів) не порушено, а відтак фінансова санкція, застосована рішенням відповідача №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року є необгрунтованою.

Доводи апелянта про завершення митного оформлення, як моменту імпорту, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України, зокрема у постанові від 4 липня 2011 року № 21-136а11.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2009 року у справі №2а-9258/08 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0000692240/3/22-514 від 11 грудня 2008 року про застосування щодо приватного підприємства «Техномарт» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 975,00 грн..

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Техномарт» (3327, Рівненська область, м.Рівне, вул.. Д.Галицького, 19. код ЄДРПОУ 33408805) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик