Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-10182/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 р. Справа № 2а-10182/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного науково-виробничого підприємства "Інтеравіасервіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-10182/12/2070

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Інтеравіасервіс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне науково-виробниче підприємство "Інтеравіасервіс" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003282302 від 11.04.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року відмовлено в задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України , Господарського кодексу України та Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.

За наслідками перевірки складено акт від 22.03.2012р. № 146/221/22687552 (а.с. 19-54), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2011 рік в сумі 340985,00 грн., втому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 156217,00 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 34614,00 грн., IV квартал 2011 року в сумі 150153,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0003282302 від 11.04.2012р. (а.с. 82), згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 340985,00 грн., в тому числі за основним платежем - 340985,0 грн., штрафні санкції не нараховувались.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до приписів п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.135.4.1 п.135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Приписами п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що інші доходи включають: п.135.5.1. доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами; п.135.5.2. доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу; п.135.5.3. суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду; п.135.5.4. вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; п.135.5.5. суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

У відповідності до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

У відповідності до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження виконання усних договорів поставки від 26 травня 2011 року, від 06 червня 2011 року та від 23 червня 2011 року, за якими ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» були здійснені поставки товару Приватному підприємству «ОВД-Трейд» (ідентифікаційний код 37091177) на загальну суму 358 900 гривень 07 копійок, в матеріалах справи містяться наступні документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку, котрі фіксують факт здійснення господарської операції, а також підтверджують факт передання товару ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» вищезазначеному контрагенту та факт отримання товару уповноваженими представниками останнього (асортимент зазначений у нижченаведених документах):

- видаткова накладна № И-05/063 від 26 травня 2011 року;

- податкова накладна № 52 від 25 травня 2011 року;

- рахунок-фактура № И-05/045 від 24 травня 2011 року;

- видаткова накладна № И-06/006 від 06 червня 2011 року;

- податкова накладна № 5 від 03 червня 2011 року;

- рахунок-фактура № И-06/004 від 02 червня 2011 року;

- видаткова накладна № И-06/036 від 23 червня 2011 року;

- податкова накладна № 31 від 22 червня 2011 року.

- рахунок-фактура № И-06/038 від 21 червня 2011 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 липня 1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких: назва документа (форми), дату і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені видаткові та податкові накладні містять назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні даних господарських операцій. а також те, що первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права та зазначені видаткові та податкові накладні відображають у повному обсязі дані господарські операції та доводять наявність фактичного здійснення позивачем зазначених господарських операцій.

У відповідності до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

В даному випадку, враховуючи той факт, що мали місце вказані видаткові та податкові, вважається, що такі операції була укладені позивачем та ПП «ОВД-Трейд» з дотриманням форми.

Як вбачається з матеріалів справи, приймання товару Приватним підприємством «ОВД-Трейд» здійснювалося уповноваженою ним особою - директором Горбатовим Романом Сергійовичем, якому довірено отримувати товарно-матеріальні цінності від позивача, у відповідності з вказаними видатковими накладними, на підставі наступних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, котрі наявні в матеріалах справи:

- довіреність № 11 від 26 травня 2011 року;

- довіреність № 12 від 06 червня 2011 року;

- довіреність № 13 від 23 червня 2011 року.

Оплата Приватним підприємством «ОВД-Трейд» за поставлений йому ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» товар була здійснена ним у безготівковій формі в повному обсязі, підтвердженням чого є:

- банківська виписка від 25 травня 2011 року на суму 116 400 гривень 00 копійок;

- банківська виписка від 03 червня 2011 року на суму 116 400 гривень 00 копійок;

- банківська виписка від 22 червня 2011 року на суму 126 100 гривень 07 копійок.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Під терміном замовник слід розуміти вантажовідправника або вантажоодержувача, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. При цьому, вантажовідправник - це будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

У відповідності до п.п.11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Товарно-матеріальні цінності, поставлені позивачем Приватному підприємству «ОВД - Трейд» за усними договорами поставки від 26 травня 2011 року, від 06 червня 2011 року та від 23 червня 2011 року, були перевезені позивачем з його складу та розвантажені ним на складі зазначеного контрагента, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 105 А, що підтверджується наступними документами, котрі містяться в матеріалах справи:

- товарно-транспортна накладна № И-05/063 ТР від 26 травня 2011 року;

- товарно-транспортна накладна № И-06/006 ТР від 06. червня 2011 року;

- товарно-транспортна накладна № И-06/036 ТР від 23 червня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання усних договорів поставки від 14 червня 2011 року, від 16 червня 2011 року та від 25 червня 2011 року, за якими ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» були здійснені поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт Україна» (ідентифікаційний код 37189531) на загальну суму 320 304 гривні 00 копійок, в матеріалах справи містяться документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку, котрі фіксують факт здійснення господарської операції, а також підтверджують факт передання товару ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» вищезазначеному контрагенту та факт отримання товару уповноваженими представниками останнього, а саме :

- видаткова накладна № И-06/013 від 14 червня 2011 року;

- податкова накладна № 13 від 10 червня 2011 року;

- рахунок-фактура № И-06/013 від 08 червня 2011 року;

- видаткова накладна № И-06/019 від 16 червня 2011 року;

- податкова накладна № 19 від 15 червня 2011 року;

- рахунок-фактура № И-06/023 від 14 червня 2011 року;

- видаткова накладна № И-06/039 від 25 червня 2011 року;

- податкова накладна № 35 від 24 червня 2011 року;

- рахунок-фактура № И-06/041 від 23 червня 2011 року.

Приймання товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопласт Україна» здійснювалося уповноваженою ним особою - директором Кулєшовим Валерієм Валерійовичем, якому довірено отримувати товарно-матеріальні цінності від позивача, у відповідності з вказаними видатковими накладними, на підставі наступних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, котрі містяться в матеріалах справи:

- довіреність № 24 від 14 червня 2011 року;

- довіреність № 25 від 16 червня 2011 року;

- довіреність № 26 від 25 червня 2011 року.

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопласт Україна» за поставлений йому ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» товар була здійснена ним у безготівковій формі в повному обсязі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи::

- банківська виписка від 10 червня 2011 року на суму 123 190 гривень 87 копійок;

- банківська виписка від 15 червня 2011 року на суму 59 170 гривень 00 копійок;

- банківська виписка від 24 червня 2011 року на суму 137 945 гривень 63 копійки.

Товарно-матеріальні цінності, поставлені позивачем TOB «Трубопласт Україна» за усними договорами поставки від 14 червня 2011 року, від 16 червня 2011 року та від 25 червня 2011 року, були перевезені позивачем з його складу та розвантажені ним на складі зазначеного контрагента, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, що підтверджується наступними документами, котрі містяться в матеріалах справи:

- товарно-транспортна накладна № И-06/013 TP від 14 червня 2011 року;

- товарно-транспортна накладна № И-06/019 TP від 16 червня 2011 року;

- товарно-транспортна накладна № И-06/039 TP від 25 червня 2011 року.

Автотранспортний засіб, яким позивач користувався для перевезення вищезазначеного товару Приватному підприємству «ОВД-Трейд» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт Україна», належить ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 05 січня 2007 року, котре міститься в матеріалах справи.

Водій ОСОБА_5, який зазначений у вказаних товарно - транспортних накладних та котрий здійснював транспортування товару ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна», перебуває в штаті ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС», що підтверджується наказом № 143-к від 01 листопада 2007 року.

Склад ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС», на якому було здійснене завантаження вищевказаного товару з метою транспортування його на склади ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна», знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Довгалевська, 19.

Позивач користувався даним складом на підставі наявного в матеріалах справи Договору № 2/К про надання послуг зі складування товарно-матеріальних цінностей від 01 січня 2011 року, укладеного з ВАТ «Харківжелдорснаб» .

З матеріалів справи вбачається, що товар, поставлений позивачем Приватному підприємству «ОВД-Трейд» за усними договорами поставки від 26 травня 2011 року, від 06 червня 2011 року та від 23 червня 2011 року, був придбаний ПНВП «ШТЕРАВІАСЕРВІС» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промпостачсервіс» (код ЄДРПОУ 22695445) у відповідності з усними договорами поставки, підтвердженням виконання яких є наступні первинні документи бухгалтерського обліку, котрі містяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № П-05/501 від 26 травня 2011 року;

- видаткова накладна № П-06/435 від 23 червня 2011 року;

- видаткова накладна № И-06/124 від 06 червня 2011 року.

Товар, поставлений позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт Україна» за усними договорами поставки від 14 червня 2011 року, від 16 червня 2011 року та від 25 червня 2011 року, був придбаний ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» у наступних контрагентів:

- Відкрите акціонерне товариство «Артем-Контракт» (код ЄДРПОУ 22860482) - у відповідності з усними договорами поставки, підтвердженням виконання яких є наступні первинні документи бухгалтерського обліку, котрі містяться в матеріалах справи:.

- видаткова накладна № РН-0000126 від 15 квітня 2011 року;

- податкова накладна № 18 від 14 квітня 2011 року;

- видаткова накладна № РН-0000115 від 07 квітня 2011 року;

- податкова накладна № 46 від 26 березня 2011 року;

- видаткова накладна № РН-0000145 від 28 квітня 2011 року;

- податкова накладна № 17 від 14 квітня 2011 року.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промпостачсервіс» (код ЄДРПОУ 22695445) - у відповідності з усними договорами поставки, підтвердженням виконання яких є наступні первинні документи бухгалтерського обліку, котрі містяться в матеріалах справи:.

- видаткова накладна № П-06/243 від 14 червня 2011 року;

- податкова накладна № 258 від 14 квітня 2011 року;

- видаткова накладна № П-03/556 від 31 травня 2011 року;

- податкова накладна № 592-1 від 30 грудня 2010 року;

- видаткова накладна № П-06/301 від 16 червня 2011 року;

- податкова накладна № 308 від 16 червня 2011 року;

- видаткова накладна № П-06/039 від 25 червня 2011 року;

- податкова накладна № 503 від 25 червня 2011 року.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на його складі обліку товарно - матеріальних цінностей, придбаних ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» у TOB «Фірма «Промпостачсервіс» та ВАТ «Артем-Контракт» та реалізованих в подальшому TOB «Трубопласт Україна» та 1111 «ОВД-Трейд», є оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 «Товари на складі» за 01.05.11 - 30.06.11, котра міститься в матеріалах справи.

Таким чином, всі витрати, які були включені ПНВП «ШТЕРАВІАСЕРВІС» до складу витрат по операціях з ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна», а також всі доходи, які були включені позивачем до складу доходів по операціях з ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна», підтверджені документально належним чином первинними документами та були здійснені для провадження господарської діяльності ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС».

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що усні договори поставки від 26 травня 2011 року, від 23 червня 2011 року та від 06 червня 2011 року, а також усні договори поставки від 14 червня 2011 року, від 16 червня 2011 року та від 25 червня 2011 року, укладені ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» з ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна» відповідно, мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін даних договорів, що спростовує твердження відповідача про відсутність факту реального вчинення ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» господарських операцій за травень-червень 2011 року, червень - липень 2011 року з ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна» відповідно, та про порушення позивачем п. 135.2, п.п. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п.п.138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, зазначаючи в акті перевірки № 146/221/22687552 від 22 березня 2012 року про порушення ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» п. 135.1, ст. 135, п. 135.4, п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, керувалася лише висновком ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 22 вересня 2011 року щодо наявності ознак фіктивності діяльності ПП «ОВД-Трейд» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а також висновками акту № 791/235/37189531 від 09 листопада 2011 року про те, що у TOB «Трубопласт Україна» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період червень-липень 2011 р.

Щодо твердження відповідача, викладеного в акті перевірки № 146/221/22687552 від 22 березня 2012 року, про фальшивість підписів директора ПП «ОВД-Трейд» та відсутність факту реального вчинення господарських операцій у травні-червні 2011 року з боку ПП «ОВД-Трейд», про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період червень-липень 2011 р. з боку TOB «Трубопласт Україна», колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки № 146/221/22687552 від 22 березня 2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не зазначено жодних доказів, які б свідчили про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна» за ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України), а також не наведено інформації про наявність обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, про наявність рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС», ПП «ОВД-Трейд» та TOB «Трубопласт Україна» є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та його зазначені контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Згідно з ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

В рішенні Верховного суду України по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС відсутні правові підстави для висновку про заниження ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року у сумі 156 217 гривень 00 копійок та про заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 156 217 гривень 00 копійок.

Колегія суддів також зазначає, що твердження відповідача стосовно ознак нереальності виконання агентських договорів є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2011 року між ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Bin Союз» був укладений Агентський договір № 13И002 , відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого принципал (позивач) доручає, а агент (TOB «Bin Союз») приймає на себе зобов'язання виступати в якості партнера-агента, котрий сприяє комерційній діяльності принципала, і надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги принципалу. Агент відповідно до вказівок принципала здійснює пошук російських постачальників авіаційно-технічного майна для гелікоптера Ми-8-лопасті несущого гвинта 8АТ-2710-000, випуску 2011 року, завод-виробник - ВАТ «Казанський гелікоптерний завод», в кількості 1 комплекту, за ціною не більше еквіваленту 140 000 доларів США, для базису поставки СРТ, м. Харків, проводить попередні перемовини з продавцями на предмет закупівлі товару, підготовлює проект договору, надає інші послуги, котрі сприяють укладенню договору придбання товар у продавця.

Умовами п.2.1 зазначеного агентського договору передбачено, що, у відповідності до інструкцій принципала, агент зобов'язується здійснювати пошук продавців товару в Росії, проводити з ними попередні перемовини з метою вивчення цінової політики, отримання комерційних пропозицій, попереднього погодження базису поставки, умов оплати та строків поставки.

На виконання п.2.1 Агентського договору № 13И002 від 21 червня 2011 року, TOB «Bin Союз» був наданий ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» наявний в матеріалах справи звіт № 21 від 08 липня 2011 року з додатком до нього, котрий містить інформацію про продавців, ціни та строки поставки авіаційно-технічного майна, передбаченого зазначеним агентським договором

Виходячи зі змісту вказаного дослідження, яке дозволило позивачу реально оцінити положення на ринку та зробити висновки про перспективи придбання вищезазначеного товару, мінімальну ціну поставки по Росії запропонувало TOB «Ікар-Авіа», м. Москва.

Згідно з п.1.3. вказаного агентського договору, договір з продавцем укладається або безпосередньо принципалом, або його уповноваженим партнером в Росії. Факт участі агента в їх підготовці фіксується в тексті вищезазначених договорів або шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

З огляду на зазначене, на виконання п.1.3 Агентського договору № 13И002 від 21 червня 2011 року, 15 липня 2011 року між позивачем та TOB «Bin Союз» було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного агентського договору, якою визначено, що агент, виконуючи доручення принципала, здійснив пошук потенційних постачальників товару на території Російської Федерації, мінімальну ціну поставки по Росії запропонувало TOB «Ікар-Авіа», м. Москва; мінімальна ціна та мінімальний строк поставки товару з Росії в Україну досягається шляхом закупівлі товару по Росії партнером принципала - TOB «Белрегіон-Сервіс» (надалі - партнер), м. Бєлгород і подальшої поставки товару на адресу принципала від імені партнера. Поставка товару на адресу принципала здійснюється за Специфікацією № 43 від 12 липня 2011 року до Договору № 202/05-01 від 24 травня 2002 року між принципалом та партнером; сума поставки - 3 195 000 руб. РФ.

З огляду на те, що наявний в матеріалах справи Контракт № 202/05-01 від 24 травня 2002 року, укладений між позивачем та TOB «Белрегіон-Сервіс», з урахуванням Додаткової угоди № 28 від 28 жовтня 2010 року, є чинним, 12 липня 2011 року між ними було підписано Специфікацію № 43 до цього контракту , та відповідно до рахунку-фактури № 00000066 від 02 вересня 2011 року, CMR А № 0008419 від 02 вересня 2011 року та вантажно-митної декларації від 05 вересня 2011 року, котрі містяться в матеріалах справи, 05 вересня 2011 року було поставлено TOB «Белрегіон-Сервіс» позивачу авіаційно-технічне майно для гелікоптера Ми-8-лопасті несущого гвинта 8АТ-2710-000, випуску 2011 року, завод-виробник - ВАТ «Казанський гелікоптерний завод», в кількості 1 комплекту.

У відповідності до п.4.3. зазначеного агентського договору, факт виконання доручення фіксується в акті виконаних робіт, котрий підписується сторонами протягом 10 (десяти) днів після отримання товару принципалом від продавця або уповноваженого партнера в Росії. В акті виконаних робіт також зазначається розмір винагороди, котрий підлягає виплаті агенту.

З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2011 року, тобто в межах встановленого вказаним агентським договором строку, між ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» та TOB «Bin Союз» був підписаний акт № ОУ-0000404 виконаних робіт (є в матеріалах справи), який за своїм змістом відповідає вимогам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, отже, визнається первинним документом бухгалтерського обліку, котрий фіксує факт здійснення господарської операції, а також підтверджує факт передачі послуг вищезазначеним контрагентом позивача та факт приймання зазначених послуг останнім.

Як вбачається з матеріалів справи, ПНВП «ІТЕРАВІАСЕРВІС», приймаючи запропоновану Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Юніон» пропозицію співробітництва, оформлену листом № 43 від 05 квітня 2011 року (є в матеріалах справи), уклало з TOB «Моноліт Юніон» наступні договори:

- Агентський договір № 19/04-А від 19 квітня 2011 року;

- Агентський договір № 26/08-А від 26 серпня 2011 року;

- Агентський договір № 12/09-А від 12 вересня 2011 року.

У відповідності до п.1.1 та п.1.2 Агентського договору № 19/04-А від 19 квітня 2011 року, принципал (позивач) доручає, а агент (TOB «Моноліт Юніон») приймає на себе зобов'язання виступати в якості партнера-агента, котрий сприяє комерційній діяльності принципала, і надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги принципалу. Агент відповідно до вказівок принципала здійснює пошук потенційних споживачів (надалі кінцевих споживачів) запасних частин до літаків типу Ту-134 и Ан-72/74 (далі товарів) виробництва Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП), встановлює потребу в конкретних запчастинах і агрегатах для вказаних типів літаків, проводить попередні перемовини з покупцями, розробляє логістичні ланцюги поставки товарів, підготовлює проекти угод та договорів/ надає інші послуги, котрі сприяють укладенню угод та договорів між принципалом та кінцевими споживачами (покупцями).

Умовами п.2.1 зазначеного агентського договору передбачено, що, агент зобов'язується проводити вивчення ринку, здійснювати пошук потенційних кінцевих споживачів товарів, інформувати про умови встановленім зв'язків, бажаних умов поставки, умов платежу та інших умов продажу товарів принципалом у відповідності до інструкцій, отриманих від принципала.

На виконання п.2.1 Агентського договору № 19/04-А від 19 квітня 2011 року, TOB «Моноліт Юніон» були надані ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» наступні звіти (є в матеріалах справи), котрі містять інформацію про замовників, ціни, строки та умови поставки авіаційних запасних частин, передбачених Агентським договором № 19/04-А від 19 квітня 2011 року:

- звіт № 67 від 20 червня 2011 року;

- звіт № 78 від 22 липня 2011 року.

На зазначені звіти, позивач надав TOB «Моноліт Юніон» наступні відповіді (є в матеріалах справи):

- № 381/1 від 25 липня 2011 року (на звіт № 78 від 22 липня 2011 року), якою повідомлено TOB «Моноліт Юніон», що позивач не має можливості здійснити поставку вказаних виробів на умовах конкурсної документації;

- № 324/1 від ЗО червня 2011 року (на звіт № 67 від 20 червня 2011 року), якою повідомлено TOB «Моноліт Юніон», що позивач має можливість розмістити замовлення на виготовлення на ХДАВП і поставити в Росію елементи обігріву акумулятора 72.00.7233.705.000 - 20 шт.

Згідно з п1.3 вказаного агентського договору, договори і угоди укладається з кінцевими споживачами або безпосередньо принципалом, або його уповноваженим партнером в Росії. Факт участі агента в їх підготовці фіксується в тексті вищезазначених договорів або шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.1.3. Агентського договору № 19/04-А від 19 квітня 2011 року, 03 серпня 2011 року між позивачем та TOB «Моноліт Юніон» було укладено наявну в матеріалах справи Додаткову угоду № 1 до вказаного агентського договору, якою визначено, що агент, виконуючи доручення принципала, забезпечив отримання замовлення на поставку наступних агрегатів для літаків Ан-72 УА ФСБ Росії: елемент обігріву акумулятора 72.00.7233.705.000 - 20 шт.

З огляду на те, що Контракт № 212/08-01 від 01 серпня 2002 року , укладений між позивачем та TOB «Белрегіон-Сервіс», з урахуванням Додаткової угоди № 23 від 21 жовтня 2010 року , є чинним, 26 серпня 2011 року між ними було підписано Специфікацію № 58 до цього контракту , та відповідно до рахунку-фактури № И-12/008 від 09 грудня 2011 року та вантажно-митної декларації від 09 грудня 2011 року, котрі містяться в матеріалах справи, 09 грудня 2011 року було поставлено TOB «Белрегіон-Сервіс» позивачем вищезазначені авіаційні запасні частини.

У відповідності до п.4.2 зазначеного агентського договору, факт виконання доручення фіксується в акті виконаних робіт, котрий підписується сторонами протягом 5 (п'яти) днів після відвантаження партії товару кінцевому споживачу. В акті виконаних робіт також зазначається розмір винагороди, котрий підлягає виплаті агенту у зв'язку з отриманням передоплати за конкретною партією товару.

14 грудня 2011 року, тобто в межах встановленого вказаним агентським договором строку, між ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» та TOB «Моноліт Юніон» був підписаний акт № МЮ-0000411 виконаних робіт (є в матеріалах справи), який за своїм змістом відповідає вимогам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, отже, визнається первинним документом бухгалтерського обліку, котрий фіксує факт здійснення господарської операції, а також підтверджує факт передачі послуг вищезазначеним контрагентом позивача та факт приймання зазначених послуг останнім.

У відповідності до п.1.1 та п.1.2 Агентського договору № 26/08-А від 26 серпня 2011 року, принципал (позивач) доручає, а агент (TOB «Моноліт Юніон») приймає на себе зобов'язання виступати в якості партнера-агента, котрий сприяє комерційній діяльності принципала, і надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги принципалу. Агент відповідно до вказівок принципала здійснює пошук російських постачальників авіаційно-технічного майна, наведеного в Таблиці 1, за цінами не вище базових, для базису поставки СРТ, м. Харків, проводить попередні перемовини з продавцями на предмет закупівлі товару, підготовлює проект договору, надає інші послуги, котрі сприяють укладенню договору придбання товар у продавця.

Умовами п.2.1 зазначеного агентського договору передбачено, що, у відповідності до інструкцій принципала, агент зобов'язується здійснювати пошук продавців товару в Росії, проводити 3 нами попередні перемовини з метою вивчення цінової політики, отримання комерційних пропозицій, попереднього погодження базису поставки, умов оплати та строків поставки.

На виконання п.2.1 Агентського договору № 26/08-А від 26 серпня 2011 року, TOB «Моноліт Юніон» був наданий ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» звіт № 106 від 12 жовтня 2011 року з додатком до нього (є в матеріалах справи), котрий містить інформацію про товар, продавців, ціни та строки поставки авіаційно-технічного майна, передбаченого Агентським договором № 26/08-А від 26 серпня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ознайомившись зі змістом вказаного дослідження, здійсненого TOB «Моноліт Юніон», та реально оцінивши положення на ринку, дійшов висновку про перспективи придбання вищезазначеного товару саме у ЗАТ «Авіаприлад-РА», м. Москва, ВАТ «НВП «Звезда», м. Томіліно, ЗАТ «АВ1АХЭЛП ГРУПП», м. Москва, TOB «ТД «Теплообмінник», м. Москва, TOB «Техпоставка», м. Москва, TOB «Науковий прогрес-М», м. Москва, оскільки ними запропоновані мінімальні ціни поставки по Росії.

Згідно з п. 1.3. вказаного агентського договору, договір з продавцем укладається або безпосередньо принципалом, або його уповноваженим партком в Росії. Факт участі агента в їх підготовці фіксується в тексті вищезазначених договорів або шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

На виконання п.1.3. Агентського договору № 26/08-А від 26 серпня 2011 року, 19 жовтня 2011 року між позивачем та TOB «Моноліт Юніон» було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного агентського договору (є в матеріалах справи), якою визначено, що агент, виконуючи доручення принципала, здійснив пошук потенційних постачальників товару на території Російської Федерації; мінімальну ціну поставки по Росії запропонувало ЗАТ «АВ1АХЭЛП ГРУПП», м. Москва (насос-регулятор НР-30АР); TOB «ТД «Теплообмінник», м. Москва (радіатор повітряно-масляний 1734); TOB «Техпоставка», м. Москва (приймач повного тиску 1II ІД-1М); TOB «Науковий прогрес-М», м. Москва (сигналізатор пожежі ДС-ЗМ2); мінімальна ціна та мінімальний строк поставки товару з Росії в Україну досягається шляхом закупівлі товару по Росії партнером принципала - TOB «Белрегіон-Сервіс» (надалі - партнер), м. Бєлгород і подальшої поставки товару на адресу принципала від імені партнера. Поставка товару на адресу принципала здійснюється за Специфікацією № 45 від 14 жовтня 2011 року до Договору № 202/05-01 від 24 травня 2002 року між принципалом та партнером; сума поставки - 722 300 руб.РФ.

21 грудня 2011 року між позивачем та TOB «Моноліт Юніон» було укладено Додаткову угоду № 2 до вказаного агентського договору (є в матеріалах справи), якою визначено, що агент, виконуючи доручення принципала, здійснив пошук потенційних постачальників товару на території Російської Федерації; мінімальну ціну поставки по Росії запропонувало ВАТ «НВП «Звезда» імені академіка Г.І. Северіна, Московська обл., сел. Томіліно (шланг ІІШ-1); ЗАТ «Авіаприлад-РА», м. Москва (гіровертикаль центральна ЦГВ-4 сер.04); мінімальна ціна та мінімальний строк поставки товару з Росії в Україну досягається шляхом закупівлі товару по Росії партнером принципала - TOB «Белрегіон-Сервіс», м. Бєлгород (надалі - партнер) і подальшої поставки товару на адресу принципала від імені партнера. Поставка товару на адресу принципала здійснюється за Специфікацією № 47 від 19 грудня 2011 року до Договору № 202/05-01 від 24 травня 2002 року між принципалом та партнером; сума поставки - 1 118 400 руб.РФ.

Отже, між позивачем та TOB «Белрегіон-Сервіс» були підписані Специфікація № 45 від 14 жовтня 2011 року та Специфікація № 47 від 19 грудня 2011 року (містяться в матеріалах справи) до Контракту № 202/05-01 від 24 травня 2002 року, та відповідно до рахунку-фактури № 00000092 від 22 листопада 2011 року, CMR № 0000005 від 30 листопада 2011 року, вантажно - митної декларації від 30 листопада 2011 року, рахунку-фактури № 00000102 від 22 грудня 2011 року, CMR № 0000007 від 26 грудня 2011 року, вантажно-митної декларації від 26 грудня 2011 року відповідно (є в матеріалах справи), 30 листопада 2011 року та 26 грудня 2011 року відповідно було поставлено TOB «Белрегіон-Сервіс» позивачу вищезазначене авіаційно- технічне майно.

Колегія суддів звертає на ту обставину, що закупівля вказаного товару у ЗАТ «Авіаприлад-РА», ВАТ «НВП «Звезда», ЗАТ «АВ1АХЭЛП ГРУПП», TOB «ТД «Теплообмінник», TOB «Техпоставка», TOB «Науковий прогрес-М» була здійснена позивачем через TOB «Белрегіон-Сервіс» з метою зменшення митних та транспортних витрат, оскільки TOB «Белрегіон- Сервіс» за власні кошти придбавало товар у вказаних російських контрагентів та після його митного оформлення поставило на адресу позивача.

У відповідності до н.4.3 зазначеного агентського договору, факт виконання доручення фіксується в акті виконаних робіт, котрий підписується сторонами протягом 10 (десяти) днів після отримання товару принципалом від продавця або уповноваженого партнера в Росії. В акті виконаних робіт також зазначається розмір винагороди, котрий підлягає виплаті агенту.

З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2011 року та 28 грудня 2011 року між ПНВП «ШТЕРАВІАСЕРВІС» та TOB «Моноліт Юніон» були підписані акти № МЮ-0000410 виконаних робіт та № МЮ-0000413 виконаних робіт (містяться в матеріалах справи), які за своїм змістом відповідають вимогам 4.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку, котрі фіксують факт здійснення господарської операції, а також підтверджують факт передачі послуг вищезазначеним контрагентом позивача та факт приймання зазначених послуг останнім.

У відповідності до п.1.1 та п.1.2 Агентського договору № 12/09-А від 12 вересня 2011 року, принципал (позивач) доручає, а агент (TOB «Моноліт Юніон») приймає на себе зобов'язання виступати в якості партнера-агента, котрий сприяє комерційній діяльності принципала, і надавати маркетингові та інформаційно-консультаційні послуги принципалу. Агент відповідно до вказівок принципала здійснює пошук російських постачальників авіаційно-технічного майна, наведеного в Таблиці 1, за цінами не вище базових, для базису поставки СРТ, м. Харків, проводить попередні перемовини з продавцями на предмет закупівлі товару, підготовлює проект договору, надає інші послуги, котрі сприяють укладенню договору придбання товар у продавця.

Умовами п. 2.1 зазначеного агентського договору передбачено, що, у відповідності до інструкцій принципала, агент зобов'язується здійснювати пошук продавців товару в Росії, проводити з нами попередні перемовини з метою вивчення цінової політики, отримання комерційних пропозицій, попереднього погодження базису поставки, умов оплати та строків поставки.

На виконання п.2.1 Агентського договору № 12/09-А від 12 вересня 2011 року, TOB «Моноліт Юніон» був наданий ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» звіт № 105 від 12 жовтня 2011 року (є в матеріалах справи), котрий містить інформацію про постачальників, предмет поставки продукції, ціни та умови поставки авіаційно-технічного майна, передбаченого Агентським договором № 12/09-А від 12 вересня 2011 року.

Виходячи зі змісту вказаного дослідження, позивач мав змогу реально оцінити положення на ринку та зробити висновки про найвигідніші перспективи придбання вищезазначеного товару саме у TOB «НПЦ СТАРТ», м. Самара.

Згідно з п.1.3. вказаного агентського договору, договір з продавцем укладається або безпосередньо принципалом, або його уповноваженим партнером в Росії. Факт участі агента в їх підготовці фіксується в тексті вищезазначених договорів або шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Беручи до уваги вищевикладене, на виконання п.1.3. Агентського договору № 12/09-А від 12 вересня 2011 року, 19 жовтня 2011 року між позивачем та TOB «Моноліт Юніон» було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного агентського договору (є в матеріалах справи), якою визначено, що агент, виконуючи доручення принципала, здійснив пошук потенційних постачальників товару на території Російської Федерації, мінімальну ціну поставки по Росії запропонувало TOB «НПЦ СТАРТ», м. Самара; мінімальна ціна та мінімальний строк поставки товару з Росії в Україну досягається шляхом закупівлі товару по Росії партнером принципала - TOB «Белрегіон-Сервіс» (надалі - партнер), м. Бєлгород і подальшої поставки товару на адресу принципала від імені партнера. Поставка товару на адресу принципала здійснюється за Специфікацією № 45 від 14 жовтня 2011 року до Договору № 202/05-01 від 24 травня 2002 року між принципалом та партнером; сума поставки - 105 000 руб.РФ.

Отже, 14 жовтня 2011 року між позивачем та TOB «Белрегіон-Сервіс» було підписано Специфікацію № 45 до Контракту № 202/05-01 від 24 травня 2002 року (є в матеріалах справи), та відповідно до рахунку-фактури № 00000092 від 22 листопада 2011 року (є в матеріалах справи), ЗО листопада 2011 року було поставлено TOB «Белрегіон-Сервіс» позивачу авіаційно-технічне майно.

З матеріалів справи вбачається, що закупівля вказаного товару у TOB «НПЦ СТАРТ» була здійснена позивачем через TOB «Белрегіон-Сервіс» з метою зменшення митних та транспортних витрат, оскільки TOB «Белрегіон-Сервіс» за власні кошти придбавало товар у вказаних російського контрагента та після його митного оформлення поставило на адресу позивача.

У відповідності до п.4.3. зазначеного агентського договору, факт виконання доручення фіксується в акті виконаних робіт, котрий підписується сторонами протягом 10 (десяти) днів після отримання товару принципалом від продавця або уповноваженого партнера в Росії. В акті виконаних робіт також зазначається розмір винагороди, котрий підлягає виплаті агенту.

02 грудня 2011 року, тобто в межах встановленого вказаним агентським договором строку, між ПНВП «ШТЕРАВІАСЕРВІС» та TOB «Моноліт Юніон» був підписаний акт № МЮ-0000409 виконаних робіт (є в матеріалах справи), який за своїм змістом відповідає вимогам 4.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, отже, визнається первинним документом бухгалтерського обліку, котрий фіксує факт здійснення господарської операції, а також підтверджує факт передачі послуг вищезазначеним контрагентом позивача та факт приймання зазначених послуг останнім.

Обґрунтовуючи економічну доцільність укладення позивачем вищевказаних агентських договорів із зазначеними контрагентами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З огляду на необхідність у ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» придбання та поставки ним авіаційно-технічного майна на території Російської Федерації, а також враховуючи, що деякі вироби повинні бути не першої категорії, а після капітального ремонту, і відповідати певним заданим характеристикам (за роком виробництва, строком відпрацювання з початку експлуатації, залишку ресурсу і таке інше), а також враховуючи, що у позивача відсутні відповідні спеціалісти, останній був змушений звертатися до таких організацій як TOB «Моноліт Юніон» та TOB «Bin Союз».

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Моноліт Юніон», так TOB «Bin Союз» володіють відповідними спеціалістами, котрі мають значний досвід роботи з авіаційно-технічним майном і є добре обізнаними станом даного ринку в Російській Федерації, у зв'язку з чим позивачем було прийнято рішення стосовно укладення вказаних агентських договорів саме з цими контрагентами.

Таким чином, за вищевказаними операціями з TOB «Моноліт Юніон» та TOB «Bin Союз» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, ПНВП «ІНТЕРАВІАСЕРВІС» були правомірно враховані агентські послуги на загальну суму 803 337 гривень 00 копійок, в тому числі у 3 кварталі 2011 року в сумі 119 809 грн. та у 4 кварталі 2011 року в сумі 683 528 грн., що спростовує висновки відповідача про порушення позивачем п.п.138.1.1 п. 138.1, н. 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.І ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 28 грудня 1976 року №11, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Інтеравіасервіс" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-10182/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного науково-виробничого підприємства "Інтеравіасервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003282302 від 11.04.2012р. прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.