Рішення

від 08.02.2013 по справі 2605/10312/12

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

08.02.2013 Справа № 2605/10312/12

Унікальний № 2605/10312/12

Провадження № 2/756/156/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відповідача батьком дитини, стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат на дитину,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання відповідача батьком дитини, стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат на дитину.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач у 2009 році познайомилась з відповідачем, після чого вони почали разом проживати і між ними склались фактичні шлюбні відносини. Після того, як позивач завагітніла, стосунки між нею та відповідачем почали погіршуватися і через деякий час відповідач її покинув та став проживати окремо. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась донька - ОСОБА_3, запис про батька якої здійснено за вказівкою матері на підставі ст.135 СК України. На підставі викладеного, а також враховуючи те, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, просить визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини всіх його заробітків щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги і просила також стягнути з відповідача, як з батька дитини, додаткові витрати на придбання ліків для лікування ОСОБА_3 в розмірі 370 грн. 17 коп.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі. Зазначила, що повідомляла відповідача про народження дитини, проте останній відповів, що дитина не його. Вказала, що припинили жити разом з грудня 2010 року, а завагітніла вона наприкінці травня-початку червня 2010 року. В даний час проживає разом з донькою в квартирі свого дядька, не працює, живуть за рахунок допомоги батьків та допомоги на дитину. Деякий час дитина сильно хворіла, що потягло додаткові витрати на лікування.

Відповідач проти позову заперечував, вказав, що з відповідачем разом він не проживав, спільного господарства не вів, лише зустрічався і наприкінці квітня 2010 року вони перестали зустрічатися за взаємною згодою. Про вагітність ОСОБА_1 та народження у неї дитини відповідач не знав, про це йому стало відомо лише з позовної заяви. Вважає що дитина не його, оскільки він припинив стосунки з позивачем за 10 місяців до народження дитини. Також зазначив, що оскільки він не є батьком дитини, відсутні підстави для стягнення з нього аліментів.

В ході розгляду справи, після проведення судово-генетичної експертизи, відповідач позов визнав повністю, погодившись з тим, що ОСОБА_3 його донька, просив суд врахувати при призначені розміру аліментів, що в нього від попереднього шлюбу є дитини, на яку він за рішенням суду вже сплачує аліменти.

Заслухавши сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Статтею 128 СК України встановлено, що батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 22 березня 2011 року ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, її матір'ю є ОСОБА_1 Запис про батька здійснено зі слів позивача та зазначено ОСОБА_1

Відповідно до висновку експерта № 478 від 20 вересня 2012 року, вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 складає величину не менш, ніж 99,999999 %, тобто практично доведено.

Враховуючи висновок експертизи, пояснення сторін, а також те, що відповідач не заперечує проти свого батьківства, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 182 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і не можуть бути меншими, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України здійснюється у тому випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу отримує в натурі.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач з не проживає разом з позивачем та матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, у зв'язку з чим дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

Згідно довідки про доходи за період з 01 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року, ОСОБА_2 працює на посаді директора ТОВ «Агентство професійної безпеки «Лев» та має сукупний дохід за 6 місяців в розмірі 11594 грн. 90 коп.

Крім того, з пояснень відповідача та матеріалів справи вбачається, що відповідач має дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, від попереднього шлюбу та сплачує аліменти на вказану дитину відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області в розмірі ј всіх доходів на місяць.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, а також, те, що визнання позову не порушує прав та інтересів інших осіб, приймаючи до уваги, що відповідач має постійне місце роботи та стабільний заробіток, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, від дня пред'явлення позову і до досягнення донькою повноліття.

Згідно ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Оскільки відповідач визнав позов, а позивачем надано документи, що підтверджують додаткові витрати на дитину, пов'язані з хворобою дитини, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 370 грн. 17 коп. витрат на лікування дитини, понесених позивачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення судово-генетичної експертизи для підтвердження батьківства відповідача в розмірі 3158 грн. 40 коп. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 1049 від 23 листопада 2012 року; з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., а також на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі ст.ст. 125, 128, 180-185, 191 Сімейного кодексу України, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 15, 60, 88, 174, 212-215, 367 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, працюючого директором ТОВ «Агентство професійної безпеки «Лев» (ідентифікаційний код 36239680, м. Київ, просп. Воз'єднання, 10/1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої в АДРЕСА_2, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 21 червня 2012 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, додаткові витрати на дитину у розмірі 370 (триста сімдесят) грн.17 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, сплачений судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. та 3158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 40 коп. витрат на оплату судової експертизи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко