Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-10509/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10509/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артель» (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000391705 від 16 березня 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 24.10.2011 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12 , ч. 1 ст. 41 , ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку TOB «Артель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2001 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої було складено Акт від 25 лютого 2011 року № 2026/23-11/22948538.

В ході перевірки, при перевірці обчислення податку з доходів фізичних осіб встановлено заниження сум податку внаслідок не оподаткування виплат не працівникам підприємства згідно авансових звітів (платіжних доручень).

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення TOB «Артель» підпункту 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, п. 17.2 ст. 17, підпункту «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок на суму 15 875, 55 грн. (у тому числі у 2007 році - 2 727, 00 грн., у 2008 році - 2 630, 55 грн., у 2009 році - 2 489, 25 грн., у 2010 році - 8 028, 75 грн.).

16 березня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000391705, яким згідно з підпунктом 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, ст. 127 Податкового кодексу України та за порушення підпункту 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, підпункту «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» TOB «Артель» збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19 844, 44 грн., у тому числі 15 875, 55 грн. - основний платіж та 3 968, 89 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-1V (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпунктом 17.2 ст. 17 Закону встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент; б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів; в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

В силу підпункту 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку а звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, чинна відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет), крім фіксованого податку.

Неутримання податку з виплачуваних підприємцям доходів при здійсненні господарських відносин з підприємством запроваджено з метою усунення подвійного оподаткування їх доходів, оскільки існують спеціальні порядки оподаткування доходів підприємців. Фізична особа, яка зареєструвалася відповідно до чинного законодавства як суб'єкт підприємницької діяльності, має можливість самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від провадження підприємницької діяльності: згідно з Указом або відповідно до розділу IV Декрету.

Таким чином, відповідно до положень пункту 1.6 ст. 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3 ст. 4, підпункту 9.12.1 пункту 9.12 ст. 9 Закону, ст. 2 та 6 Указу, ст. 14 Декрету податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, що також підтверджується листом Державної податкової адміністрації України від 01 вересня 2006 року № 9732/6/17-0716 та практикою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2010 року (К-6255/08). При цьому має бути підтверджений факт виплати доходу саме фізичній особі - підприємцю в межах її підприємницької діяльності.

При цьому в законодавстві чітко не встановлено, які саме документи платник податку має подавати на підтвердження зазначених обставин.

З пояснень представника відповідача та з п. 5 Довідки про загальну інформацію (Додаток № 1 до Довідки про перевірку) товариства з обмеженою відповідальністю «Артель» та результати його діяльності за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, яка є невід'ємною частиною Акта перевірки, вбачається, що висновок про здійснення виплати доходу на користь фізичних осіб був здійснений на підставі банківських виписок по рахунку позивача.

З банківських виписок по рахунку позивача вбачається, що в них зазначено в колонці «Найменування кореспондента» статус фізичних осіб, яким було здійснено виплату доходу, як підприємців, та в колонці «призначення платежу» зазначена підстава такої виплати - договір, рахунок та інше, з чого витікає, що банківські виписки, на підставі яких податковим органом було зроблено висновок про здійснення виплати позивачем, містили дані про те, що виплата доходу здійснювалась на користь фізичних осіб - підприємців в рамках підприємницької діяльності.

Згідно запиту про надання документів від 09 лютого 2011 року № 3149/10/17-521 податковий орган витребовував від позивача рахунки - фактури, договори, акти виконаних робіт саме з суб'єктами господарювання - фізичними особами.

Таким чином, податковий орган знав або повинен був знати про те, що виплата доходу здійснювалась на користь фізичних осіб - підприємців в рамках їх підприємницької діяльності.

Крім того, наявними в матеріалах справи документами (договорами, видатковими -накладними, рахунками - фактурами, актами виконаних робіт, свідоцтвами про державну реєстрацію, свідоцтвами про сплату єдиного податку) підтверджується те, що виплата доходу здійснювалась позивачем на користь фізичних осіб-підприємців в рамках їх підприємницької діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування позивачу суми податку з доходів фізичних осіб з урахуванням вищевикладених обставин призвело б до подвійного оподаткування одних і тих же доходів.

Посилання відповідача на ненадання позивачем в ході перевірки копій свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців суд вірно не взяв до уваги, оскільки в законодавстві не встановлено вимоги щодо надання конкретних документів на підтвердження здійснення виплати фізичній особі - підприємцю.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.