Ухвала

від 11.02.2013 по справі 17/5026/161/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"11" лютого 2013 р. Справа № 17/5026/161/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівБожок В.С., Корсака В.А., Костенко Т.Ф. розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справігосподарського суду Черкаської області за позовомвиконуючого обов'язки прокурора Монастирищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі Відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області до 1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2) Монастирищенської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТернавська сільська рада провизнання розпорядження Монастирищенської районної державної адміністрації № 92 від 03.04.2006 року, договору оренди землі від 07.04.2006 року, договору оренди водойми від 07.04.2006 року та 20.02.2007 року недійсними, зобов'язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вже звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку та форми подання касаційної скарги, ухвалами Вищого господарського суду України від 21.09.2012, від 23.10.2012 та від 07.12.2012 касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Вчетверте касаційну скаргу скаржником подано лише 21.12.2012, що підтверджується відбитком штампу на поштовому конверті, а тому встановлений для оскарження судових актів строк пропущено.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано клопотання про відновлення процесуального строку.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 Господарського процесуального кодексу України. Подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник не довів поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

За таких обставин, касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справі № 17/5026/161/2012 відхилити.

2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справі № 17/5026/161/2012 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко