Рішення

від 05.02.2013 по справі 25/154-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 25/154-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопромат",

08132, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ УКРАЇНА",

07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим'є, вул. Радгоспна, 2

про стягнення 111 287,83 грн.

за участю представників:

позивача - Пугач О.В. (довіреність від 03.12.2012 № б/н)

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопромат" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 111 287,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з поставки товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.01.2013.

У судове засідання 10.01.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 24.01.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1136 від 22.01.2013) позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1137 від 22.01.2013) позивачем подано заяву про уточнення позову, яка за своїм змістом є додатковими письмовими поясненнями щодо обставин справи. Вказані пояснення прийняті судом до уваги.

У судове засідання 24.01.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 05.02.2013.

У судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, позовні вимоги та надані позивачем докази не спростував, у судові засідання представника не направив, про причини суд не повідомив.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сопромат" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ УКРАЇНА" (далі - відповідач, постачальник) досягнуто усних домовленостей щодо поставки товару.

Для оплати товару відповідачем позивачеві виставлено рахунки-фактури: від 07.09.2010 №СФ-0000769 на суму 141 545,34 грн., від 30.09.2010 №СФ-0000859 на суму 138 574,08 грн., від 30.09.2010 №СФ-0000860 на суму 138 942,72 грн., від 30.09.2010 №СФ-0000850 на суму 138 574,08 грн. (копії в матеріалах справи).

Позивачем, на підставі вищевказаних рахунків-фактур, на розрахунковий рахунок відповідача перераховано 557 636,22 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи копіями банківських виписок.

Як зазначається позивачем, до звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач частково поставив товар на загальну суму 446 348,39 грн., натомість, як доказ вказаного, до матеріалів справи надано видаткові накладні в яких не зазначено реквізитів спірних рахунків, а, відтак, зважаючи на вимоги статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, вказані накладні не взяті судом до уваги в якості допустимих доказів поставки товару саме на підставі спірних рахунків.

Проте, судом взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення поставки товару, що оплачений за спірними рахунками та стягнення оплати за який заявлено в позові.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву, позов не спростував та не оспорив. Доказів поставки товару, на час вирішення спору суду не надав.

До матеріалів справи позивачем подано претензію від 09.12.2010 №60, що направлена останнім на адресу відповідача з вимогою поставити товар або, у зв'язку з його відсутністю - повернути кошти за рахунком від 30.09.2010 №850 до кінця 2010 року.

У відповідь на вказану претензію, листом від 21.12.2010 № 1.153/2 відповідачем повідомлено позивача, що у зв'язку з різким спадом реалізації будівельних матеріалів і відсутністю коштів на підприємстві, він не має можливості сплатити заборгованість.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінал банківської довідки від 22.01.2013 №Р1-1313/45-25, яка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, про те, що за період з 14.12.2010 по 10.01.2013 кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і при недотриманні письмового договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки між сторонами письмовий договір відсутній, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання з оплати послуг у семиденний строк з моменту отримання вимоги позивача, а з моменту спливу семи днів з дня виставлення вимоги про оплату - виникла заборгованість.

На підставі наявної в матеріалах справи претензії від 09.12.2010 №60 про сплату заборгованості, яку згідно наданого в матеріали справи листа відповідача, отримано відповідачем 21.12.2010 судом встановлено момент виникнення у відповідача грошового зобов'язання з повернення сум попередньої оплати - 21.12.2010, а, відтак, семиденний строк оплати заборгованості сплинув 28.12.2010.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за не поставку товару в повному обсязі станом на день прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 111 287,83 грн. попередньої оплати за недопоставку товару.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2 225,76 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ УКРАЇНА" ( 07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим'є, вул. Радгоспна, 2 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35125009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопромат" ( 08132, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31897749) 111 287 (сто одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 83 коп. основного боргу та 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 76 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.02.2013.

Суддя С.О. Саванчук