Рішення

від 11.02.2013 по справі 908/165/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/3/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа № 908/165/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дексон" (юридична адреса: 69104, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 26, кв. 1; поштова адреса : 69063, м.Запоріжжя, вул. Глісерна, 14-а)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 52 681,80 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Габуєв Г.Ю. (дов. б/н від 10.01.2013 р.);

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Заявлений позов про стягнення з відповідача 50400 грн. суми боргу, яка виникла за договором поставки № 20/1 від 24.09.2012 р., 1962,86 грн. пені, 50,30 грн. інфляційних втрат, 393,53 грн. - 3% річних від простроченої суми, а всього - 52 806,69 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №908/165/13-г, справі присвоєно номер провадження 20/3/13, справу призначено до розгляду на 25.01.2013 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.02.2013р.

11.02.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

30.01.2013р. від позивача судом отримано заяву про уточнення позовних вимог, що з урахуванням ст.22 ГПК України, якою визначено права позивача, по суті є зменшенням розміру позовних вимог. Відповідно до цієї заяви, позивач у зв'язку з помилково визначеним періодом прострочення виконання зобов'язання (з 08.10.2012р.), який згідно з фактичним обставинами та умовами договору необхідно розраховувати з 12.10.2012р., здійснив перерахунок суми пені, втрат від інфляції та 3% річних за період з 12.10.2012р. по 10.01.2013р. Заява про зменшення позовних вимог не порушує прав та охоронюваних інтересів відповідача, тому на підставі ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 11.02.2013р. позивач підтримав вимоги з урахуванням заяви про зменшення, просить стягнути з відповідача суму 52681,80 грн., з яких: 50 400 грн. - основний борг, 1859,58 грн. - пеня, 50,30 грн. - інфляційні втрати, 371,92 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст.526, 530, 549, 550, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 203-232 ГК України та мотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки №20/1 від 24.09.2012р. щодо оплати товару, отриманого згідно з видатковими накладними №Д-00000797 від 24.09.2012р. та №00000812 від 27.09.2012р. на загальну суму 50 400 грн. У письмовому поясненні, отриманому судом 11.02.2013р., позивач додатково зазначив, що посилання у вказаних видаткових накладних, як на підставу рахунок-фактуру №Д-00001020 від 07.09.2012р. є помилковим, будь-яких інших правовідносин, крім договору поставки №20/1 від 24.09.2012р., між сторонами немає. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами господарського суду документи не надано. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на його адресу, вказану в позовній заяві, договорі та свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача не надійшло.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст. 75ГПК України у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дексон» (Постачальник, позивач) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець, відповідач) укладено договір поставки № 20/1, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений цим договором строк другій стороні - покупцеві світлотехнічне обладнання (товар), а Покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1).

Згідно з п.2.1.1, 2.1.2 Постачальник зобов'язався поставити товар не пізніше термінів, зазначених у п.5.1, а саме: протягом 10 календарних днів з дати підписання цього договору. Одночасно з передачею товару покупцеві передається видаткова накладна.

Ціна на товар визначена сторонами у національній валюті України та вказана у Додатку №1 (Специфікація). Ціна договору становить 50 400,00 грн. в тому числі ПДВ. (п.п.3.1,3.2).

Відповідно до п.п.4.1, 4.1.1 оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною відповідно до Специфікації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника у розміру 100% ціни договору протягом 10 банківських днів з дати поставки товару.

Згідно з Додатком №1 - Специфікація обладнання №1, який підписано сторонами, товаром, належним до поставки, визначено світильник растровий ЛВО 02У-418 Альфа НF в кількості 210 шт. загальною вартістю 50400 грн. з ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що згідно з видатковими накладними №Д-00000797 від 24.09.2012р. та №Д-00000812 від 27.09.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв товар в обумовленій кількості на загальну суму 50400 грн. Накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Як пояснив позивач, рахунок-фактура №Д-00001020 від 07.09.2012р. зазначений у накладних як підстава, було вказано помилково, єдиною підставою для поставки відповідачу вищевказаного товару є договір поставки №20/1 від 24.09.2012р., інших позадоговірних правовідносин на даний час у сторін немає.

Згідно з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п.4.1.1 договору поставки 100% оплата товару повинна була бути здійснена покупцем протягом 10 банківський днів з дати поставки. Як свідчать надані докази, товар був поставлений в повному обсязі 27.09.2012р., отже повинен бути оплачений в строк до 11.10.2012р. включно.

У матеріалах справи міститься гарантійний лист від 24.09.2012р. №1145, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 гарантував ТОВ «Дексон» оплату за умовами укладеного договору поставки в повному обсязі до 02.10.2012р. Із пояснень позивача слідує, що інших договорів, крім договору поставки №20/1 від 24.09.2012р. між сторонами не існує.

Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався, доказів перерахування на користь позивача заявленої суми заборгованості за договором не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми 50 400 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені за період прострочення з 12.10.2012р. по 10.01.2013р. (90 днів) в розмірі 1859,58 грн.

Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 договору передбачено, що за порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника неустойку в розмірі 3% від суми несвоєчасної оплати товару за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки умови п.7.2 договору суперечать вимогам вищезазначеного Закону, пеня розрахована позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним, вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Розрахунок пені здійснено вірно, у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.6 ст.232 ГК України, умовам договору щодо порядку розрахунку, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути 371,92 грн. 3% річних, нарахованих з 12.10.2012р. по 10.01.2013р. включно, та 50,30 грн. інфляційних втрат за період жовтень - грудень 2012 року.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 3% та втрат від інфляції за вказані періоди є обґрунтованими, розрахунок здійснений вірно, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дексон" (юридична адреса: 69104, м. Запоріжжя, вул.Північнокільцева, 26, кв. 1; поштова адреса: 69063, м.Запоріжжя, вул. Глісерна, 14-а, код ЄДРПОУ 35628256, р/р26007178702500 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму 50 400 (п'ятдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп. боргу, 1 859 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 58 коп. пені, 371 (триста сімдесят одна) грн. 92 коп. - 3% річних, 50 (п'ятдесят) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення складено у повному обсязі 14.02.2013р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.