Рішення

від 06.02.2013 по справі 5011-7/17992-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/17992-2012 06.02.13

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»

про визнання договору дійсним

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ»

про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Костюченко А.М. - довіреність б/н від 05.12.2012;

від відповідача за первісним позовом: Климюк В.Ю. - довіреність б/н від 21.01.2013;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» про визнання договору дійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що листом від 19.11.2012 року відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про припинення дії Договору оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року, в зв'язку з чим позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про визнання Договору оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року дійсним

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, визнавши дійсним Договір оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року.

Ухвалою від 17.12.2012 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.01.2013 року.

22.01.2013 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» (позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за користування приміщенням згідно умов Договору оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року.

З цих підстав, відповідач за первісним позовом просив задовольнити зустрічний позов: 1) стягнувши з позивача за первісним позовом на свою користь 651 326,74 грн. - заборгованості по орендній платі (основного боргу), 31 370,82 грн. - штрафу, 2 578,42 грн. - 3% річних, 13 705,52 грн. - судового збору; 2) розірвавши Договір оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року укладений між позивачем за первісним позовом і відповідачем за первісним позовом; 3) виселивши позивача за первісним позовом з орендованого за Договором оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року приміщення.

Ухвалою суду від 22.01.2013 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000»

В судовому засіданні 22.01.2013 року оголошено перерву до 06.02.2013 року.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 06.02.2013 року первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 06.02.2013 року первісні позовні вимоги не визнав та просив суд їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд в їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» (далі по тексту - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» (далі по тексту - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, орендар) було укладено Договір оренди № 2010-1 (далі по тексту - Договір).

Строк оренди - період з дати передачі орендодавцем приміщень орендарю по 22.02.2013 року. (п. 1.4. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору на умовах, викладених в цьому Договорі, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти від Орендодавця Приміщення в тимчасове платне користування (оренду) для провадження господарської діяльності щодо експлуатації ресторану та організації його роботи.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору будівля - будівля, яка розташована за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Дніпровський узвіз, будинок № 1 (один) та яка належить Орендодавцю на праві власності. Приміщення - нежилі приміщення першого поверху Будівлі, загальна площа яких на дату укладення цього Договору становить 725,9 (Сімсот двадцять п'ять, 9) м 2 , в т.ч. 581,86 м 2 торгової площі.

Згідно з п. 3.1. Договору Орендар має сплачувати Орендодавцю Орендну плату в наступному розмірі й у наступному порядку:

- п. 3.1.1. Договору за користування Приміщеннями за кожен повний місяць оренди Орендар сплачує Орендодавцю 83 333,33 гривень (Вісімдесят три тисячі триста тридцять три гривні 33 копійок), крім того податок на додану вартість в сумі 16666,67 гривень (Шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок), разом 100 000,00 (сто тисяч гривень).

- п. 3.1.2. Договору орендна плата сплачується протягом п'яти робочих днів з моменту складення Акту прийому-передачі,шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, вказаний в реквізитах до цього Договору або інший рахунок зазначений Орендодавцем.

Відповідно до п. 3.2. Договору Орендар має сплачувати Орендодавцю щомісячну Плату за Сервісні послуги згідно розрахунків, виставлених Орендодавцем, протягом п'яти робочих днів з моменту складення Акту прийому-передачі Сервісних послуг, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, вказаний в реквізитах до цього Договору або інший рахунок зазначений Орендодавцем.

Передача приміщення в оренду підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 23.02.2013 року.

Листом від 19.11.2012 року відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі та повідомив позивача за первісним позовом про відмову від договору, а також вимагав повернення орендованого приміщення.

Первісний спір виник в зв'язку з тим, що позивач за первісним позовом вважає що Договір є дійсним і просить суд визнати Договір оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом - дійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Виходячи із зазначеного, чинне законодавство України відносить до способів захисту прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним та не встановлює такого способу захисту, як визнання правочину дійсним. Однак, Позивач за первісним позовом у своїх позовним вимогах просить суд визнати договір дійсним.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку по відмову в задоволенні первісних позовних вимог.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 651 326,74 грн. - заборгованості по орендній платі (основного боргу), 31 370,82 грн. - штрафу, 2 578,42 грн. - 3% річних, 13 705,52 грн. - судового збору, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року (включно) перед позивачем за зустрічним позовом виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 651 326,74 грн.

На підтвердження зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом надав суду Акти надання послуг (підписані сторонами) за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року на суму 651 326,74 грн., які повинен був сплатити відповідач за зустрічним позовом в якості орендних платежів. На підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом від 09.11.2012 року позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі, однак ні відповіді ні сплати заборгованості не отримав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору за грудень 2012 року не в повному обсязі сплатив суборендну плату.

З наданих позивачем за зустрічним позовом доказів вбачається, що позивач за зустрічним позовом взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві за зустрічним позовом у тимчасове платне користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач за зустрічним позовом в порушення умов Договору за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року (включно) не сплатив орендних платежів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення основного боргу в розмірі 651 326,74 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 13.2. Договору просить суд стягнути з відповідача штраф, який за розрахунками позивача становить 31 370,82 грн.

Пунктом 13.2. Договору встановлено, що у випадку порушення Орендарем обов'язку щодо сплати Орендної плати, Плати за Сервісні послуги Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю штраф в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день такого прострочення, але не більше 10% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань в розмірі 31 370,82 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач за зустрічним позовом, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь 2 578,42 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3% річних в розмірі 2 578,42 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог про розірвання Договору оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року укладеного між позивачем за первісним позовом і відповідачем за первісним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Так, як факт прострочення сплати орендних платежів за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року було встановлено судом, а тому позовні вимоги про розірвання Договору оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року укладеного між позивачем за первісним позовом і відповідачем за первісним позовом - є нормативно та документально доведені і підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог про виселення позивача за первісним позовом з орендованого за Договором оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року приміщення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.3. Договору у випадку припинення цього Договору, Орендар зобов'язаний в триденний строк з моменту такого припинення повернути Орендодавцю Приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, але з урахуванням нормального зносу, для чого, у випадку необхідності Орендар зобов'язаний здійснити ремонтні роботи для приведення Приміщень в належний стан, а Орендодавець, в свою чергу, повинен прийняти Приміщення по Акту зворотної передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, враховуючи той факт що Договір оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року укладений між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом було розірвано судом, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» з нежитлового приміщення першого поверху будівлі, яка розташована за адресою: Україна, м. Київ, вул. Дніпровський узвіз, буд. 1, загальною площею 725,9 кв. м., в тому числі 581,86 кв.м. торгової площі, є нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Розірвати Договір оренди № 2010-1 від 23.02.2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» (01010, м. Київ, Печерський район, ДНІПРОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 1, код ЄДРПОУ 30966313) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» (01010, м. Київ, Печерський район, ДНІПРОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 1, код ЄДРПОУ 33938671).

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» (01010, м. Київ, Печерський район, ДНІПРОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 1, код ЄДРПОУ 33938671) з нежитлового приміщення першого поверху будівлі, яка розташована за адресою: Україна, м. Київ, вул. Дніпровський узвіз, буд. 1, загальною площею 725,9 кв. м., в тому числі 581,86 кв.м. торгової площі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер-ХХ» (01010, м. Київ, Печерський район, ДНІПРОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 1, код ЄДРПОУ 33938671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000» (01010, м. Київ, Печерський район, ДНІПРОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 1, код ЄДРПОУ 30966313) 651 326 (шістсот п'ятдесят одну тисячу триста двадцять шість) грн. 74 коп. - основного боргу, 31 370 (тридцять одну тисячу триста сімдесят) грн. 82 коп. - штрафу, 2 578 (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 42 коп. - 3% річних, 13 705 (тринадцять тисяч сімсот п'ять) грн. 52 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 12.02.2013 року.