Рішення

від 05.02.2013 по справі 5006/19/139/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 5006/19/139/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донецький рудо-ремонтний завод», м.Донецьк

про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №94-КЛ від 29.12.2010р. в розмірі 61 400 705,88 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : Хіцевич О.Ю. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

05.02.2013р. з 11.25 год. по 11.35 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецький рудо-ремонтний завод», м.Донецьк про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №94-КЛ від 29.12.2010р. в розмірі 61 400 705,88 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №94-КЛ від 29.12.2010р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим нараховує штрафні санкції та вимагає стягнути з позичальника:

- Основну суму кредиту, яка станом на 05.12.2012р. становить 57 778 407,03 грн.

- Прострочені проценти, за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. - 240 841,25 грн., за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. - 805 108,95 грн., за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. - 831 945, 92 грн.

- Нараховані та несплачені проценти, за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. в розмірі 805 108,95 грн.

- Пеню за прострочене тіло кредиту, за період з 30.11.2012р. по 02.12.2012р., яка складає 939 293,78 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/139/2012.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на користь позивача на грошові кошти, що належать відповідачу - Публічному акціонерному товариству «Донецький рудо-ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 33012950) та відкриті ним рахунки у всіх банківських установах України, у межах суми розміру позовних вимог.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливлює вжиття таких заходів, заява щодо забезпечення позову у справі №5006/19/139/2012 шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалі від 28.12.2013р., про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив.

Позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого Публічне акціонерне товариство «Донецький рудо-ремонтний завод», зареєстровано за адресою: 83056, Донецька область, м.Донецьк, Київський район, вул.Молодих Шахтарів, 8а. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

29 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк», (далі - Кредитодавець ) та Відкритим акціонерним товариством «Донецький рудо-ремонтний завод» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Донецький рудо-ремонтний завод», (далі - Позичальник), був укладений «Договір зростання» кредитний договір №94-КЛ (кредитна лінія) від 29 грудня 2010 року, (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених договором та додатковими договорами/угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Згідно з п.п.1.1.1. п.1.1. Кредитного договору, кредит надається у формі кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в сумі 49 488 000,00 (сорок дев'ять мільйонів чотириста вісімдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Додатковою угодою від 29.12.2011 року максимальний ліміт кредитування збільшено до 60 000 000,00 (шістдесят мільйонів) гривень 00 копійок.

Згідно з п.п.1.1.2. п.1.1. Кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди від 28.12.2010 року встановлено термін остаточного повернення кредиту - 27 червня 2012 року.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. Кредитного договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачу транші на підставі письмової заяви позичальника на строк та в сумі, попередньо погодженій з кредитодавцем.

Згідно з п.п.1.1.3. п.1.1. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом - 17 (сімнадцять процентів річних).

Відповідно до додаткової угоди №2 від 23.06.2011 року до Кредиитного договору сторони домовились викласти пункт 2.7.1. в наступній редакції «Проценти, нараховані за червень та липень місяці 2011 року відповідно до п.2.6. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати на рахунок №2068.6.00017.002 відкритий у Кредитодавця, щомісяця, не пізніше 30 серпня 2011 року. Після сплати процентів нарахованих за червень та липень місяці 2011 року встановлюється графік сплати процентів, а саме: Проценти, нараховані за місяць відповідно п.2.6. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати на рахунок №2068.6.00017.002 відкритий у Кредитодавця, щомісяця, не пізніше 25 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані».

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору про відкриття кредитної лінії №94-КЛ від 29.12.2010р. сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У зв'язку з невиконанням обов'язків за Кредитним договором 15 листопада 2012 року, Позивачем, на адресу Відповідача, було направлено Вимогу про усунення порушень по Кредитному договору №94-КЛ від 29.12.2010 року (вих. №6863 від 15.11.2012р.) та погашення заборгованості. Однак, як свідчать матеріали справи Позичальник заборгованість по сплаті боргу не виконав.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед позивачем. Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на 05.12.2012р. у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 57 778 407,03 грн., прострочені проценти за період 01.08.2012р. по 31.08.2012р. - 240 841,25 грн., за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. - 805 108,95 грн., за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. - 831 945, 92 грн., нараховані та несплачені проценти за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012 року в розмірі 805 108,95 грн., пеня за прострочене тіло кредиту, за період з 30.11.2012р. по 02.12.2012 року складає 939 293,78 грн.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/139/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №94-КЛ від 29.12.2010 року, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 57 778 407,03 грн., прострочених процентів за період 01.08.2012р. по 31.08.2012р. - 240 841,25 грн., за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. - 805 108,95 грн., за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. - 831 945, 92 грн., нарахованих та несплачених процентів за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. в розмірі 805 108,95 грн., є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.4.2. договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за прострочене тіло кредиту, за період з 30.11.2012р. по 02.12.2012р. в сумі 939 293,78 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Судом проаналізовано надані позивачем розрахунки штрафних санкцій та встановлено що він є арифметично не вірним.

Арифметичний підрахунок вимог щодо пені здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», встановив, що розмір пені складає - 805 108,95 грн.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково та стягує з відповідача пеню в сумі 805 108,95 грн.

Беручи до уваги, що вимоги позивача є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до п.22 ст.5 Закону України „ Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи приписи пп.22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» у встановленому порядку звільнений від судових витрат (які мали бути сплачені на момент подання позову відносно майнових і немайнових вимог), у зв'язку з чим такі витрати стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Донецький рудо-ремонтний завод», м.Донецьк про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №94-КЛ від 29.12.2010р. в розмірі 61 400 705,88 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький рудо-ремонтний завод», (83056, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, 8а, ЄДРПОУ 33012950) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (04070, м.Київ, вул. Сагайдачного / Ігорівська , буд 10/5 а 20, ЄДРПОУ 34817907) заборгованість за кредитним договором №94-КЛ від 29.12.2010р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 57 778 407,03 грн., прострочених процентів за період 01.08.2012р. по 31.08.2012р. - 240 841,25 грн., за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. - 805 108,95 грн., за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. - 831 945, 92 грн., нарахованих та несплачених процентів за період з 01.11.2012р. по 30.11.201 року в розмірі 805 108,95 грн., пені за прострочене тіло кредиту за період з 30.11.2012 року по 02.12.2012 року в сумі 805 108,95 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький рудо-ремонтний завод», (83056, м.Донецьк, вул.Молодих Шахтарів, 8а, ЄДРПОУ 33012950) на користь державного бюджету України (отримувач: Київське УК/ Київський р-н/22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 64 380,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 05.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 11.02.2013р.

Суддя Демідова П.В.