Рішення

від 07.02.2013 по справі 5015/5019/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.13 Справа№ 5015/5019/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Опал», м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області

про стягнення 397100,27 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дацко М.С. - ю/к

від відповідача: Равлюк Т.І. - адвокат

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області до відповідача: Приватного підприємства «Опал», м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області про стягнення 397100,27 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.12.2012р.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалі суду від 27.12.2012р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано клопотання вх.№3511/13 від 07.02.2013р. в якому виражено прохання про долучення до матеріалів справи довідки про заборгованість ПП «Опал» перед ДП «Рава-Руський шпалопросочувальний завод станом на 07.02.2013р. та двохстороннього акту звірки взаємних розрахунків від 01.02.2013р., які судом прийнято і долучено до матеріалів справи

Відповідачем явку представника в засідання суду забезпечено, висловлено усні пояснення в яких не заперечено проти задоволення позову в частині стягнення 202522,50 грн. основного боргу, 45459,68 грн. пені та 13341,82 грн. 3 % річних, а щодо нарахування 5613,17 грн. індексу інфляції заперечено частково, оскільки на думку відповідача, позивачем неправомірно нараховано індекс інфляції за грудень 2011 р., оскільки, згідно п.6.1 договору №ПШ/ЛР/11-04 від 14.11.2011р. оплата за продукцію проводиться покупцем протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку і оскільки товар отримано відповідачем 15.11.2012р., згідно накладної від 15.11.2011р. №42, то відповідно платіж повинен був поступити 16.12.2011р., а відтак, відповідач вважає неправомірним нарахування індексу інфляції за цілий місяць грудень 2011р.

Судом встановлено:

14 листопада 2011 року між Приватним підприємством «Опал» та Державним підприємством «Рава-Руський шпалопросочувальний завод» було укладено договір №ПШ/ЛР/11-04 на поставку шпал І типу в кількості 2300 штук та шпал II типу в кількості 1392 штуки на загальну суму 623685,60 грн.

На виконання умов договору ДП «Рава-Руський ШПЗ» 15 листопада 2011 року було поставлено ПП «Опал» шпали в кількості 1900 штук шпал І типу на суму 337212,00 грн. та 01 грудня 2011 року було поставлено шпали в кількості 400 штук І типу та 1392 штуки шпал II типу на суму 286 473,60 грн., про що свідчать накладні № 42 від 15.11.2011 року та № 44 від 01.12.2011 року підписані представниками сторін.

З метою досудового врегулювання спору ДП «Рава-Руський ШПЗ» надіслано на адресу ПП «Опал» листи № 28/1 від 16.01.2012, № 110/1 від 10.02.2012, № 221 від 01.03.2012, № 421 від 04.04.2012, № 685 від 23.05.2012 та претензію № 1138 від 20.08 2012 року з проханням погасити заборгованість. Дану претензію відповідачем визнано повністю.

Позивачем у довідці від 06.02.2013р. №159 зазначено, що основна заборгованість, станом на день вирішення позову, становить 202522,50 грн. в зв'язку частковою проплатою відповідачем решти заборгованості. Дану заборгованість визнано позивачем в акті звірки розрахунків станом на 01.02.2013р.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 45459,68 грн. пені, 13341,82 грн. 3 % річних та 5613,17 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,530, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.3 договору за порушення термінів оплати, що вказуються в п. 6.1 договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочки, а в разі протермінування покупцем грошових зобов'язань в строк передбачений п. 6.1 тривалістю понад 10 календарних днів продавець застосує штрафні санкції: індекс інфляції та 3% річних від суми боргу.

Ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не може погодитись з висновками відповідача щодо неправильного нарахування індексу інфляції, оскільки як зазначено у листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 N 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 №62-97р. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 45459,68 грн. пені та 13341,82 грн. 3 % річних, 5613,17 грн. індексу інфляції, судом вважаються підставини і такими, що розраховані відповідно до ст.625 ЦК України та 232 ГК України, а тому підлягають до стягнення.

У відповідності до довідки про стан заборгованості від 06.02.2013р. №159, основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.02.2013р. становить 202522,50 грн., тому суд приходить до висновку про припинення провадження у справі, на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення 130163,10 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а також що заборгованість відповідачем визнано в акті звірки розрахунків станом на 01.02.2013р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 266937,17 грн., з яких: 202522,50 грн. основного боргу, 45459,68 грн. пені та 13341,82 грн. 3 % річних, 5613,17 грн. індексу інфляції.

Судовий збір, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, п.1-1 ст.80, 82, 83, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Опал» (81054, Львівська область, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул.І.Франка, 1/301, код ЄДРПОУ 25551770) на користь Державного підприємства «Рава-Руський шпалопросочувальний завод», (80316, Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Наливайка, 22, код ЄДРПОУ 01057574) 202522,50 грн. основного боргу, 45459,68 грн. пені та 13341,82 грн. 3 % річних, 5613,17 грн. індексу інфляції, 7942 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 130163,10 грн. основного боргу, провадження у справі - припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 12.02.2013р.

Суддя Станько Л.Л.