Рішення

від 06.02.2013 по справі 5015/5043/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа№ 5015/5043/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Залізничного району в інтересах держави в особі

позивача-1 Львівської міської ради, м.Львів

позивача-2 Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м.Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства "УВТК", м.Львів

про стягнення 593,66 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Телюк Г.В. - прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005502 від 24.09.2012р.);

від позивача-1 не з'явився;

від позивача-2 Малець Н.М. - представник (довіреність від 21.09.2012р. №2410-10-7205);

від відповідача Сухнацька О.М. - представник (довіреність №1 від 03.01.2013р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено прокурором Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі: позивача-1 Львівської міської ради, позивача-2 Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" до Приватного акціонерного товариства "УВТК" про стягнення 593,66 грн., з яких 588,11 грн. основний борг, 5,55 грн. пеня.

Хід розгляду спору викладено в ухвалах суду.

Представники прокуратури та позивача-2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача-1 в судове засідання не з'явився. Подав через канцелярію суду клопотання вх. №3351/13 від 05.02.2013р., про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника в основній щорічній відпустці з 31.01.2013р. по 22.02.2013р. В підтвердження чого надав належним чином завірену копію наказу юридичного управління Львівської міської ради від 14.01.2013р. №6-к.

Представники прокуратури, позивача-2 та відповідача заперечили проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане представником позивача-1 клопотання, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, зважаючи на той факт, що право господарського суду на відкладення розгляду справи обмежено строками встановленими ст.69 ГПК України, ухвалою суду від 23.01.2013р. строк розгляду спору вже продовжувався. Неявка представника позивача-1 не перешкоджає розгляду спору по суті, відтак у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи. Слід зазначити, що відкладення розгляду справи при належному повідомленні сторін є правом суду, а не його обов"язком.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у поданому відзиві (від 02.01.2013р. вх.№15/13). Зокрема зазначив, що після отримання листа позивача-2 про невідповідність встановленого відповідачем рекламоносія вимогам Правил, представники останнього вийшли на місце розміщення реклами і виявили, що рекламний щит відсутній на місці встановлення, його демонтовано невідомими особами. Відповідачем було подано позивачу-2 лист від 10.11.2011р. про те, що рекламний щит демонтований. Представник відповідача зазначив, що після демонтажу рекламного щита в ПрАТ "УВТК" зменшилась реалізація товару, а відповідно й заробітна плата, відрахування у Пенсійний фонд, було скорочено кількість робочих місць. На думку представника відповідача, саме позивач-2 порушив умови договору, не врахував повідомлення відповідача про демонтаж рекламного щита та безпідставно нарахував плату за послуги, які не бути отримані, відтак позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника позивача-1 за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2, та заперечення представника відповідача, господарський суд,-

встановив:

31.12.2009р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (надалі - робочий орган), Комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" (надалі - оператор) та Приватним акціонерним товариством "УВТК" (розповсюджувач) було укладено договір №100 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів (надалі - договір), згідно умов якого цей договір регулює правовідносини, що виникають між робочим органом, оператором та розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м.Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова, згідно з правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Відповідно до п.3.2.1. договору, робочий орган зобов'язується надавати розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Згідно п.3.4.1., п.3.4.2. та п.3.4.3. договору, оператор зобов'язується готувати та своєчасно надавати розповсюджувачу всі необхідні документи згідно з цим договором. До 15 числа поточного місяця надсилати розповсюджувачу рахунки за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу відповідно до умов цього договору. До 15 числа наступного після звітного місяця надавати розповсюджувачу акти виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п.3.6.3. та п.3.6.8. договору розповсюджувач зобов'язувався використовувати надані за цим договором місця у тимчасове користування за цільовим призначенням для розміщення рекламних засобів відповідно до умов виданих дозволів. Своєчасно та в повному обсязі здійснювати плату за тимчасове користування місцями з дати виставлення пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами за діючими на день сплати тарифами, визначеними порядком надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій.

За умовами п.4.5. договору розповсюджувач здійснює оператору оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до цього договору.

Відповідно до п.5.3. договору за несвоєчасне внесення плати за користування місцем за розміщення рекламного засобу (або внесення не у повному обсязі) розповсюджувач сплачує оператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідач свого зобов'язання щодо оплати згідно умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого в період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. утворилась заборгованість сумі 588,11 грн.

За прострочення виконання своїх зобов'язань, згідно п.5.3. договору, відповідачу нараховано пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 5,55 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 593,66 грн., з яких 588,11 грн. основний борг та 5,55 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Розміщення реклами у м.Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це передбачено ст.16 Закону України "Про рекламу" та Правилами розміщення реклами у м.Лвові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради.

ПрАТ "УВТК" 31.12.2009р. уклало з позивачами договір № 100 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, отримало дозвіл №6-06-07-096 від 21.07.2006р. (строк дії від 21.07.2006р. до 21.07.2010р.), який було продовжено шляхом видачі дозволу №6-10-12-662 від 13.12.2010р. (строк дії від 21.07.2010р. до 31.12.2011р.) на розміщення реклами та встановило рекламні конструкції на території м.Львова за адресою: м.Львів, вул.Навроцького.

Відтак, умови договору №100 від 31.12.2009р. були виконані зі сторони позивачів.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.4.5. договору розповсюджувач здійснює оператору оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до цього договору.

У встановлений умовами договору строк відповідач оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій не провів, відтак за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. у нього існує борг в сумі 588,11 грн.

Як вбачається із дозволу № 6-10-12-662 виданого 13.12.2010р. відповідачу на розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, вул.Навроцького, його дія закінчується 31.12.2011р.

Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010р. № 569 (далі по тексту - Правила) передбачено порядок скасування дозволу, зокрема п.п.1 п.4.6.1. Правил встановлено, що дозвіл скасовує виконавчий комітет міської ради до закінчення терміну дії за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами у довільній формі, до якої долучено підтвердження відсутності рекламного засобу на заявленому місці (фотофіксація). До заяви додається витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Робочий орган подає виконавчому комітету проект рішення про скасування дозволу з дати отримання заяви розповсюджувача за умови підтвердження її актом обстеження місця, складеним оператором;

Оскільки відповідач виявив бажання демонтувати рекламоносій до закінчення терміну дії дозволу, відтак, він повинен був дотриматись порядку передбаченого п.п.1 п.4.6.1. Правил.

Зважаючи на те, що відповідач не дотримався порядку передбаченого п.п.1 п.4.6.1 Правил, позивач-2 правомірно нарахував плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 588,11 грн.

Твердження відповідача про демонтаж невідомими особами встановленого відповідачем рекламоносія не підтверджені жодними доказами, доказів звернення відповідача із заявою у правоохоронні органи по факту крадіжки не подано.

Отже, заперечення відповідача не спростовують позвних вимог, є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.5.3. договору, за невчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу (або внесення не у повному обсязі) розповсюджувач сплачує оператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню нарахована позивачем-2 пеня в сумі 5,55 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 530, 549, 611, 612, 627, 629, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст. ст. 4 3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УВТК" (79034, м.Львів, вул.Навроцького, 6; р/р 26004010028905 у ВАТ "ВТБ Банк"; МФО 321767; код ЄДРПОУ 20789900) на користь Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (79012, м.Львів, Франківський район, вул.Сахарова, 42; р/р 2600700003559 у ВАТ "ДЕРЖ.ЕКС-ІМП.БАНК УКРАЇНИ"; МФО 325718; код ЄДРПОУ 13804591) 588,11 грн. основного боргу за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів та 5,55 грн. пені.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УВТК" (79034, м.Львів, вул.Навроцького, 6; р/р 26004010028905 у ВАТ "ВТБ Банк"; МФО 321767; код ЄДРПОУ 20789900) в дохід Державного бюджету 1 609,50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

складено 11.02.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.