Рішення

від 14.02.2013 по справі 5015/5350/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.13 Справа№ 5015/5350/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА-ГРУПП», м. Дніпропетровськ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМІДА», м. Львів про: стягнення 15 446, 23 грн., Суддя О. Долінська При секретарі Н. Вашкевич За участю представників: позивача:не з'явився відповідача:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСТА-ГРУПП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМІДА» про стягнення 15 446, 23 грн. Ухвалою від 21.12.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.01.2013р.

Рух справи підстави відкладення її розгляду відображено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов дистрибуторського Договору № 2011-01-010 від 04.01.2011 р. не оплатив в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого виникла в відповідача перед позивачем заборгованість у сумі 14 064,42 грн. Крім того, відповідачу нараховано 210,39 грн. - 3% річних, 22 1 087,02 грн. - пені, 84,40 грн. - інфляційних втрат.

В судове засідання 14.02.2013 р. представник позивача не з'явився. Клопотання вх. №3/63/13 від 04.02.2013 р. просить розглянути справу у відсутності представника позивача та вирішити справу по суті за наданими документами.

В судове засідання 14.02.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, вимог ухвал суду не виконав.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Проте, будучи повідомленим належним чином про дати, час та місце проведення судових засідань (як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, ухвали вручені належним чином), Відповідач своїм правом на захист чи заперечення позову не скористався.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено дистрибуторський Договір № 2011-01-010 від 04.01.2011 р. (надалі Договір). За умовами цього договору, продавець (позивач у справі) зобов'язується передати у власність Дистрибутора (відповідача у справі) Продукт (надалі - Продукт), а дистрибутор зобовязується прийняти та оплатити Продукт та здійснювати його дистрибуцію на умовах даного договору.

На виконання умов вказаного Договору позивачем поставлено відповідачу Продукт, а відповідачем відповідно отримано даний Продукт на загальну суму 16 436,64 грн., про що свідчать видаткові накладні, що є в матеріалах справи: №ЕГ020110162 від 14.01.2011 р. на суму 2 712,96 грн., № ЕГ020110163 від 14.01.2011р. на суму 5 225,40 грн., № ЕГ020110184 від 21.01.2011р. на суму 1 668,48 грн., № ЕГ020110185 від 21.01.2011 р. на суму 6 829,80 грн.

Відповідачем частково повернено поставлений Продукт на суму 2 372,22 грн., що підтверджується накладними на повернення, а саме: накладна на повернення №ЕГ020110156 від 16.06.2011 р. на суму 2 269,08 грн. та накладна на повернення №ЕГ020110157 від 16.06.2011 р. на суму 103,14 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 064,42 грн., що підтверджується також підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2011 р., тим самим відповідач визнав заборгованість перед позивачем і не заперечив її впродовж розгляду даної справи в суді.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості в сумі 14 064,42 грн., яку відповідач 20.01.2012 р. отримав, однак відповіді на претензію не надав позивачу, суму боргу не погасив.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 14 064,42 грн., яку відповідач не погасив, доказів на підтвердження оплати суду не представив протягом розгляду даної справи судом.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. даного Договору передбачено, що продавець надає відстрочку платежу за продукт, що поставлений за торговими марка: Silver standart - 30 календарних днів; Silver premium 45 календарних днів. Однак відповідач і при такій відстрочці платежі не здійснив.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач отримав від позивача Продукт - дистрибуторському Договору №2011-01-010, про що свідчать видаткові накладні, з підписом та печаткою відповідача на них на загальну суму 16 436,64 грн., що знаходяться в матеріалах справи. Відповідач повернув позивачу Продукт по накладних на повернення з підписом та печаткою відповідача на загальну суму 2 372,22 грн., що є матеріалах справи. Однак доказів оплати Продукту відповідач суду не представив, хоча термін оплати за отриманий Продукт з врахуванням п. 4.4. вище вказаного Договору настав. Сума заборгованості підтверджується також підписаним позивачем та відповідачем актом звірки взаєморозрахунків за період червень 2011 р. - серпень 2011 р. за договором №2011-01-010 від 04.01.2011 р. (знаходиться в матеріалах справи). Таким чином, неоплаченим залишився отриманий відповідачем Продукт у позивача на загальну суму 14 062,42 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 14 062,42 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з п. 6.3. даного Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару Дистрибутор сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення. Таким чином, перевіривши розрахунок, вимоги з відповідача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в сумі до стягнення 1 087,02 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин здійснивши розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 210,39 грн. - 3% річних, 84,40 грн. - інфляційних втрат є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМІДА» (адреса: вул. Північна, 1, м. Львів, 79020; ідентифікаційний код 36361702 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА-ГРУПП» (юридична адреса: вул. Берегова, 200, Амур - Нижноьдніпропетровський район, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; поштова адреса: вул. Маршала Малиновського, 2;ТМ «Вавилон» 6 башта; м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 36295090 ) 14 062,42 грн. заборгованості, 1 087,02грн. - пені, 84,40 - інфляційних втрат, 210,39 грн. - 3 % річних та 1 609,50 грн. витрат понесених на сплату судового збору. 3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.