Рішення

від 24.12.2012 по справі 5015/3280/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа№ 5015/3280/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання Л.Боржієвській, розглянув справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки», м. Львів;

до відповідача 1: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів;

до відповідача 2: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена 109» , м. Львів

за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицькі контракти» , м. Львів;

за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Житлово-комунальна контора», м. Львів;

про: спонукання до вчинення дій

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Пливч Л.Ю. - представник на підставі довіреності № 13/06 від 10.01.12 р.;

відповідача: не з'явився;

третіх осіб: не з'явились.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 06.08.2012 року прийнято до розгляду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки» до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про спонукання до укладення договору. Розгляд справи призначено на 22.08.2012 року.

В судове засідання 22.08.2012 року представник позивача не з'явивсь, причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 06.08.2012 року не виконав. Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві, подав клопотання про залучення у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Суд вважає за доцільне клопотання про залучення третьої особи вирішити в наступному судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 10.09.2012 року.

В судовому засіданні 10.09.2012 року представник позивача позов підтримав, представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Суд ухвалив клопотання про залучення третьої особи вирішити в наступному судовому засіданні. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2012 року.

В судове засідання 17.09.2012 року представник відповідача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості добровільного врегулювання спору. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти відкладення розгляду справи не заперечував. Клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб суд ухвалив вирішити в наступному судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 24.09.2012 року.

В судовому засіданні 24 .09.2012 року представник позивача позов підтримав, подав заяву про уточнення позовних вимог. Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Суд ухвалив клопотання про залучення третьої особи вирішити в наступному судовому засіданні. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 03.10.2012 року.

В судовому засіданні 03.10.2012 року представник позивача позов підтримав, подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Представник відповідача позов заперечив. Суд ухвалив залучити до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицькі контракти», третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена 109» , третьої особи 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство «Житлово-комунальна контора». Розгляд справи відкладено на 17.10.2012 року.

В судовому засіданні 17.10.2012 року представник позивача позов підтримав, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Представник відповідача позов заперечив. Представники третьої особи 1 та третьої особи 3 в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 18.10.2012 року.

В судовому засіданні 18.10.2012 року представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позов заперечив. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Суд ухвалив залучити до участі у справі в процесуальному статусі відповідача 2 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена 109». У зв'язку із залученням іншого відповідача, з метою надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі, судом відкладено розгляд справи на 10.12.2012 року.

В судовому засіданні 10.12.2012 року представник позивача позов підтримав, подав заяву про збільшення позовних вимог, клопотання про витребування доказів, клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Представники відповідачів позов заперечили. Представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Присутні у засіданні сторони повідомлені про дату відкладення судового засідання. Розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року.

В судовому засіданні 18.12.2012 року представник позивача позов підтримав. Представники відповідачів позов заперечили, представник відповідача 2 подав письмові пояснення по справі. Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили. Присутні у засіданні сторони повідомлені про дату відкладення судового засідання. Розгляд справи відкладено на 21.12.2012 року

В судовому засіданні 21.12.2012 року розгляд справи відкладено на 24.12.2012 року з підстав, наведених в ухвалі.

В судовому засіданні 24.12.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Мальсагову В.Б. на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2008 року № 2536, посвідченого Тишківською Р.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, на праві приватної власності належить нежитлові приміщення 5-го поверху (ліва сторона) № № 188 а, 188-191, 191 а, 217-238, загальною площею 502,5 м. кв., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № витягу 28887572 від 03.02.2011 року.

28.09.2008 року між громадянином України Мальсаговим В.Б. (орендодавець) та ЗАТ «Агенством економічної безпеки» (орендар, правонаступником якого є позивач) укладено договір оренди нежитлових приміщень. Згідно п.1.1. вказаного договору, предметом цього договору є сукупність цивільно-правових відносин, згідно з якими орендодавець надає орендарю в тимчасове користування терміном на 5 років нежитлові приміщення загальною площею 192 м. кв., що розташовані на п'ятому поверсі в будинку за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109. Приміщення, що надаються в оренду за умови використання їх орендарем в якості офісних службових кабінетів для забезпечення необхідності виробничо-господарської діяльності (п.1.2.). Цей договір вступає в законну силу з 01.10.2008 року по 31.12.2013 року (п.5.1.).

Позивач стверджує, що 18.03.2010 року водопостачання приміщень лівого крила п'ятого поверху будинку припинено, однак докази цьому в матеріалах справи відсутні.

Листом № 16 від 08.04.2010 року Державним підприємством "Житлово-комунальна контора" проінформовано Мальсагова Володимира Борисовича про те, що протиправне відключення води здійснено у лівому крилі четвертого поверху, нежитлові приміщення якого займає Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція "Галицькі контракти", шляхом відрізання частини водопровідної труби та її заглушення.

Представниками позивача складено акт від 27.04.2010 року про відмову відновлення водопостачання, яким зафіксовано факт відмови відповідача від відновлення водопостачання.

Судом також встановлено, що 30.03.2010 року між ЛМКП «Львівводоканал» (відповідач) та позивачем укладено попередній договір № 302627 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних до каналізаційної мережі зі строком дії в один рік (п. 5.1.). За умовами п. 2.2.1 вказаного договору, позивач зобов'язався отримати в ЛМКП «Львівводоканал» технічні умови на приєднання до мереж водопроводу та каналізації, погодити паспорт водного господарства протягом одного місяця з моменту укладення договору і у встановленому законом порядку отримати дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднюючих речовин. Позивачем приміщення лівого крила п'ятого поверху будинку обладнане приладами обліку, останнім погоджено паспорт водного господарства та отримано технічні умови на приєднання позивача до мереж водопроводу та каналізації, отримано дозвіл № 98 від 16.04.2010 року на підключення споживача до діючих мереж ВК ЛМЛК «Львівводоканал».

Позивач стверджує, що водопостачання приміщення п'ятого поверху (ліва сторона), поновлено в грудні 2010 року внаслідок підписання між Мальсаговим В.Б. (власник) та ОСББ «Зелена, 109» (управитель) договору від 26.11.2010 року № 04/2010 відносин власників нежитлових приміщень та управителя. За умовами п. 2 вказаного договору, управитель безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення у встановленому законодавством порядку фізичних та / чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним майном та загальним майном будинкового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника Мальсагова В.Б. Характеристика приміщень - нежитлові приміщення, які використовуються під офіс, загальною площею 502,5 м. кв., позначенні на поверховому плані номерами 188 а, 1888-191, 191 а, 217-238, та знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109. Згідно п. 4.1.5. цього ж договору, управитель зобов'язується своєчасно та якісно надавати послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення. Якщо інше не визначене умовами даного договору або окремими домовленостями, послуги, які надаються управителем, включають утримання і поточний ремонт загальнобудинкових мереж: електричної, водопостачання та водовідведення, опалення, газопостачання, вентиляції місць або приміщень загального користування.

Додатком № 1 від 26.11.2010 року до договору від 26.11.2010 року № 04/2010, сторони погодили викласти п. 8.6. в новій редакції, згідно якої вказаний договір може бути розірвано (припинено) за згодою сторін або у судовому порядку. Крім цього, договір припиняється з моменту від'єднання приміщень власника від централізованої подачі комунальної послуги, передбаченої цим договором, у т.ч., від'єднання приміщень від власника від централізованого водопостачання.

Судом також встановлено, що на підставі листа від 08.10.2010 року № 02/08в між відповідачем та ОСББ «Зелена, 109» укладено попередній договір від 01.12.2010 р. № 308934 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі, на підставі якого всі розрахунки з відповідачем проводяться через ОСББ «Зелена, 109» згідно показників загально-будинкового приладу обліку води.

У відповідь на звернення Мальсогова В.Б. (лист від 07.03.2012 року) листами від 02.04.2012 року № 14/1-1697-в та від 02.04.2012 року № 14-1692-в відповідач повідомив Мальсагова В.Б. про свою відмову від укладення з ним договору на послуги водопостачання та водовідведення з підстав укладення такого договору з ОСББ «Зелена, 109», яке взяло на обслуговування нежитловий будинок за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109, в тому числі внутрішньо будинкові мережі водопостачання та водовідведення.

Актом від 13.01.2012 року про припинення водопостачання підтверджено припинення водопостачання до приміщень, що належать Мальсагову В.Б. в будинку № 109 на вул. Зеленій у м. Львові на п'ятому поверсі (ліва сторона), а саме в кухні та туалеті. На тій підставі, за твердженнями позивача, договір від 26.11.2010 року № 04/2010 припинився.

Незважаючи на факт виконання позивачем умов попереднього договору від 30.03.2010 року № 302627, укладеного відповідачем, останній безпідставно ухиляється від укладення з позивачем договору на водопостачання та водовідведення, що зумовило звернення позивача до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви від 24.09.2012 року про уточнення позовних вимог, останній просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір на постійній основі на предмет подачі води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі.

В процесі розгляду справи 10.12.2012 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої останній просить суд зобов'язати ОСББ «Зелена, 109» усунути перешкоди в забезпеченні водопостачання у приміщення п'ятого поверху будівлі за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109, шляхом ремонту пошкодженої водопровідної труби будинку, через яку здійснюється постачання води на п'ятий поверх лівої сторони будинку, а також зобов'язати ЛМКМ «Львівводоканал» до укладення типового договору з ПрАТ «Агенство економічної безпеки» на умовах, визначених в попередньому договорі № 302627, на постійній основі, на предмет подачі води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У відповідності до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Таким чином, збільшення позовних вимог можливе у спорі, де заявлено майнову вимогу.

У даній справі позивачем первісно заявлено немайнову вимогу до ЛМКП «Львівводоканал» про зобов'язання до укладення договору, а у заяві про збільшення позовних вимог останній, окрім первісної вимоги, заявив ще одну немайнову вимогу до ОСББ «Зелена, 109». У зв'язку з цим, заява позивача про збільшення позовних вимог не може бути розцінена заявою, якою фактично збільшено позовні вимоги. Остання по своїй суті є заявою про об'єднання позовних вимог.

Відповідно до ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Згідно п. 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Суд відзначає, що вимоги, заявлені позивачем у заяві про збільшення позовних вимог, не є однорідними, у зв'язку з цим, згідно п. 5 ст. 63 ГПК України, суд повертає заяву про збільшення позовних вимог без розгляду, а спір у даній справі підлягає вирішенню згідно вимоги про зобов'язання ЛМКП «Львівводоканал» до укладення з позивачем договору. При цьому, позивач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом до ОСББ «Зелена, 109».

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 22.08.2012 року Зокрема, покликається на укладення між ним та ОСББ «Зелена, 109» договору від 01.12.2010 року № 308934, внаслідок чого всі розрахунки з відповідачем проводяться через ОСББ «Зелена, 109» згідно показників загальнобудинкового приладу обліку води. У зв'язку з цим, а також з огляду на те, що відповідач є виробником послуг, а не виконавцем, згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.06.2008 року № 667, тому позивачу слід укласти договір з ОСББ «Зелена, 109», а не з відповідачем.

Третя особа - ОСББ «Зелена, 109» проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві від 06.12.2012 року та поясненнях від 18.12.2012 року, що наявні в матеріалах справи.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Позивач, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», є споживачем питної води, у зв'язку з чим, на підставі ст. 22 вказаного закону, має право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним

стандартам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання; підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

В підставу для зобов'язання відповідача до укладення з позивачем договору на водопостачання та водовідведення останній покликається на приписи ст.ст. 1, 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 2.3. ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також з підстав виконання попереднього договору від 30.03.2010 року № 302627.

Згідно ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», підприємством питного водопостачання є суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води; централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 17 ч. 3 ст. 9 Закону України " Про ліцензування певних видів господарської діяльності", діяльність по централізованому водопостачанню та водовідведенню підлягає ліцензуванню.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно п. п. 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627 (далі - Правила), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Частиною 1 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Згідно листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.06.2009 року № 12/20-8-993 «Стосовно укладання договорів на водозабезпечення», укладення договорів на послуги з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та ОСББ чи ЖБК (як споживачами) можливе лише у випадку, якщо вони самостійно здійснюють функції балансоутримувача будинку чи управителя. У іншому випадку договори на послуги з водопостачання та водовідведення виробником цих послуг укладаються з підприємствами, установами або організаціями, які відповідно до укладеного з ОСББ чи ЖБК договором є балансоутримувачем будинку чи управителем.

Пунктом п. 3.1. рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.05.2008 року № 667 відповідач - ЛМКП «Львівводоканал» є виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що зобов'язаний укласти договори з виконавцями послуг (житлово-експлуатаційними підприємствами (ЛКП, ЖКК, ЖКП, БУ та ін.), предметом діяльності яких є надання цих послуг.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг. При цьому, згідно ст. 1 вказаного закону, під виробниками житлово-комунальних послуг слід розуміти суб'єкта господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавцем житлово-комунальних послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Останній, згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

З наведених вище норм чинного законодавства України вбачається, що з споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг, зокрема на водопостачання та водовідведення, з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, зобов'язаний укласти виконавець послуг, яким відповідач не являється.

За наведеного, законом не передбачено обов'язку відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Попередній договір від 30.03.2010 року № 302627, що укладений між позивачем та відповідачем, на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі, судом також не розцінюється як підстава для зобов'язання відповідача до укладення договору, що є предметом даного спору, з огляду на те, що цей договір втратив чинність 31.03.2011 року (укладений на 1 рік - п. 5.1.), а також з підстав, визначених ст. 635 Цивільного кодексу України, за якою, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (терміну), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. В матеріалах справи відсутні, а сторонами не представленні докази щодо звернення однієї зі сторін попереднього договору від 30.03.2010 року з пропозицією до другої сторони щодо укладення основного договору.

Крім цього, ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, на яку покликається позивач в підставу даного позову, передбачено, що за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.

Однак вказана норма також не зобов'язує відповідача до укладення з позивачем спірного договору.

Згідно ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

В повній мірі встановивши дійсні обставини справи, які підтвердженні наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що за відсутності визначеного законом обов'язку щодо укладення між позивачем та відповідачем договору на водопостачання та водовідведення, відсутності між сторонами спору угоди щодо вирішення переддоговірного спору судом, а також припинення дії попереднього договору від 30.03.2010 року № 302627, переддоговірний спір, що виник між позивачем та відповідачем щодо укладення договору на водопостачання та водовідведення, не бути предметом розгляду судом.

Крім цього, суд відзначає, що частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 648 Цивільного кодексу України).

Статтею 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України врегульовано загальний порядок укладання господарських договорів. Зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України).

Судом не встановлено, а позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що останній звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення договору, вимогу з приводу чого заявлено останнім у даному спорі. Матеріалами справи підтверджується, позивачем протилежне не доведено, що відповідач відмовив Мальсагову В.Б. (власнику лівого крила п'ятого поверху будинку № 109 по вул. Зелена у м. Львові) в укладенні договору на водопостачання та водовідведення з підстав укладенні такого договору з ОСББ «Зелена, 109», однак не позивачу.

За наведеного вище, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись наведеними вище нормами та ст. 33, 34, 43, 63, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Повернути без розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки» (79025, м. Львів, вул. Папоротна, 10/7, ідентифікаційний код 20852449) про збільшення позовних вимог від 10.12.2012 року.

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2012 року.

Суддя Р.Матвіїв