Рішення

від 04.02.2013 по справі 5017/3516/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5017/3516/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К. В.

за участю представників:

від прокуратури: Доброжан Н.І. (за посвідченням)

від позивачів: 1. - не з'явились;

2. -Горячева Ю. С. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в особі Комунального підприємства "Одесреклама";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Димакс Юг"

про стягнення 1483,55 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ : Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства „Одесреклама" Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Димакс Юг" в якій просив суд стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої рекламної конструкції в сумі 882, 35 грн., витрати на демонтаж рекламної конструкції в сумі 571, 20 грн. та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Димакс Юг" самовільно, без правоустановчих документів розташувало рекламу за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дор. 108 у вигляді стаціонарного наземного середньогабаритного спеціального одностороннього рекламного засобу до 2 кв.м. у кількості двох штук.

В судовому засіданні 04.02.2013р. представником Комунального підприємства „Одесреклама" подано суду заяву про збільшення позовних вимог у зв'язку із здійсненням розрахунку позовних вимог, згідно якого сума упущеної вигоди складає 900, 44 грн. До вказаної заяви додано відповідний розрахунок.

У судовому засіданні 04.02.2013 року прокурор підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Одеська міська рада у судове засідання не з'являлась, між тим, надала до суду клопотання (вх. ГСОО №572/2013 від 09.01.2013р.), згідно якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника Одеської міської ради за наявними матеріалами справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, зазначену у позовній заяві. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив:

23.05.2012 року інспектором відділу інспекційної роботи Комунального підприємства „Одесреклама", на підставі рішення Одеської міської ради від 22.01.2008р. №2153-V "Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини)", рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р №434 "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції", рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008р. № 178 "Про порядок розміщення вивісок на території міста Одеси", було проведено перевірку, в зв'язку з чим складено акт перевірки № 000913 від 23.05.2012р.

Як вбачається з даного акту, під час проведення перевірки виявлено, що конструкції стаціонарних наземних рекламних засобів розміром 0,90м х 1,2м х 1 у кількості дві одиниці, які розташовані за адресою: м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 108, розміщені з порушенням вимог рішення Одеської міської ради №434 від 22.04.2008р., а саме: відсутні дозвільні документи.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки № 000913, позивачем був винесений припис про усунення порушень від 24.05.2012р. №913, яким було запропоновано відповідачу усунути вказані порушення, а саме, демонтувати вказані конструкції у строк до 29.05.2012 року та попереджено відповідача, що у разі невиконання цього припису, демонтажні роботи будуть здійснені силами КП „Одесреклама".

Як встановлено матеріалами справи, вимоги даного припису Товариством з обмеженою відповідальністю "Димакс Юг" виконані не були, в зв'язку з чим 29.05.2012р. силами позивача було здійснено демонтаж самовільно розміщених конструкцій зовнішньої реклами за адресою: м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 108, та зазначені демонтовані конструкції були вивезені на склад КП „Одесреклама". На підтвердження викладеного позивачем надано акт проведення демонтажу № 0061 від 29.05.2012р. в якому зазначено, що адресою де розташована конструкція є: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога 118.

Між тим, Комунальним підприємством „Одесреклама" до своїх пояснень від 26.12.2012р. додано пояснення інспектора відділу інспекційної роботи КП „Одесреклама" з яких вбачається, що ним, в акті проведення демонтажу № 0061 від 29.05.2012р., помилково зазначено адресу проведення демонтажу, а саме вказано „Дніпропетровська дорога 118", замість правильного „Дніпропетровська дорога 108". З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглядати правильну адресу, зазначену в пояснювальній, а саме „Дніпропетровська дорога 108".

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем було надано заяву відповідача на ім'я директора КП „Одесреклама", згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Димакс Юг" просило виставити рахунки за користування місцями для розміщення рекламних конструкцій у період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р.

Також, в підтвердження понесення КП „Одесреклама" витрат в сумі 571,20 грн. на проведення демонтажних робіт, позивачем надані суду рахунок-фактура № СФ-000162 від 29.05.2012р., акт № ОУ-0000093 здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідку про вартість виконаних робіт за 29.05.2012р., акт №5 прийняття виконаних підрядних робіт за 29.05.2012р., реєстр №5 виконаних підрядних робіт, платіжне доручення № 353 від 30.05.2012р., договір на здійснення демонтажних робіт № 26 від 01.01.2011р., додаткову угоду до договору про здійснення демонтажних робіт № 26 від 01.01.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем вимог законодавства щодо розміщення зовнішньої реклами та наявністю у позивача права надавати у тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, а також отримувати плату за користування вказаними місцями, що розраховується на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської Ради. Крім того, заступник прокурора зазначає, що за звичайних обставин, а саме за умови укладення відповідачем договору з позивачем, останній реально міг би отримувати плату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, в зв'язку з чим позовні вимоги направлені на стягнення з відповідача суми збитків завданих позивачу у вигляді упущеної вигоди (сума платежів за час користування наведеним вище місцем, розрахована відповідно до тарифів діючих на момент розміщення) яка складає 900, 44 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції" від 22.04.2008р. №434 затверджені Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі та затверджені тарифи на тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі.

Пунктом 4.1 вказаних Правил, зокрема, передбачено, що КП "Одесреклама" забезпечує економічно ефективне використання місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами; забезпечує повноту надходжень до бюджету міста Одеси плати за користування вказаними місцями; укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів у випадках, передбачених цими Правилами; надає платні послуги фізичним та юридичним особам у сфері розміщення зовнішньої реклами відповідно до чинного законодавства.

В той же час, пунктами 6.1 та 6.2 цих Правил, зокрема, передбачено, що розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" встановлено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. При цьому, ч.1 ст.16 цього Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.

Аналогічні за змістом норми міститься у п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2003 р. за № 2067, відповідно до якого зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, ч.2 ст. 22 цього кодексу встановлено, що збитками вважаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, за умови укладення Товариством з обмеженою відповідальністю „Димакс Юг" відповідного договору на розміщення зовнішньої реклами, Комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради, мало реальну можливість отримувати плату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, відповідно до встановлених тарифів.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо визначення суми упущеної вигоди у розмірі 900, 44 грн. вважає його вірним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі, згідно до ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Між тим, в порушення зазначених норм відповідачем не наведено будь-яких обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Димакс Юг" 900, 44 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів та 571, 20 грн. витрат на демонтаж рекламної конструкції підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та розрахунком позивача, суд доходить висновку про задоволення даних позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Димакс Юг" (м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 23, кв. 108, код ЄДРПОУ 37679428) на користь Комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради (65026, м.Одеса, вул. Леха Качинського, буд.5, код ЄДРПОУ 25830211) 900/девятсот/грн. 44 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди та 571 /п'ятсот сімдесят одна/грн. 20 коп. витрат на демонтаж рекламної конструкції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Димакс Юг" (м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, буд. 23, кв. 108, код ЄДРПОУ 37679428) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) судовий збір у сумі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.02.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.