h
h
справа
№ 2-а-10945/08
категорія 50
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2008 р. м.Житомир
Житомирський
окружний адміністративний суд у складі:
головуючого
- судді Капустинського М.М. ,
при
секретарі - Метельській С.В.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту
населення Овруцької районної державної адміністрації
про
стягнення 75924,20 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1
звернулась з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що в період з
01.09.1996 року по 31.12.2007 року їй не було проведено у повному обсязі
виплати, передбачені ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що
призвело до порушення її прав.
Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на
територіях радіоактивного забруднення (ст. 39) позивач визначила в розмірі
46774, 00 грн., а заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів
харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37)
-в розмірі 29150, 20 грн., а разом - 75924, 20 грн.
Посилалась на те, що отримувала відповідні доплати та
допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836
від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх
розміри, кратні мінімальній заробітній
платі у відповідні періоди.
Позивач у судове засідання не з"явилась. Просила
справу розглядати без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не
з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений вчасно і у
передбаченому законом порядку. Надіслав письмове заперечення на позовну заяву і
просив справу розглянути без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,
що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач в спірний період часу проживала
у с. Нові Велідники Овруцького району, яке віднесено до зони посиленого
радіоекологічного контролю, і працювала у с. Словечне Овруцького району
Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного
відселення.
На вихованні позивача перебуває неповнолітній син,
ОСОБА_2, 1998 р. н., який також має статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС
і проживає разом з позивачем.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна
виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання
продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного
господарства, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від
мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться
доплата. У зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні
плати щомісяця.
Проте вказані допомога та доплата виплачувались у розмірах, визначених
Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про
компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому
розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і
діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою
Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги та доплат в твердих сумах, встановлених постановою
Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Однак позов підлягає частковому задоволенню, оскільки
дію абзацу четвертого частини першої статті 37 та абзацу третього частини
першої статті 39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у
розмірах відповідно до мінімальної
заробітної плати згідно із Законом N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005.
На 2007 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом N 489-V (489-16) від
19.12.2006, і лише з 9 липня 2007 року їх дію відновлено рішенням
Конституційного Суду N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09.07.2007.
Заборгованість по допомозі, передбаченій ст. 37 Закону,
за 1996 - 2005 роки не може бути стягнута на користь позивача, бо, відповідно
до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав встановлюється річний строк.
Позов пред”явлено у червні 2008 року, тобто після спливу строку. Ця вимога
підлягає задоволенню лише за період з липня
по грудень 2007 року включно.
Заборгованість по ст. 39 Закону підлягає стягненню
відповідно до ч. 2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в
даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст. 2 Закону України „Про
оплату праці” є складовою структури
заробітної плати, тобто за періоди з вересня 1996 року по грудень 2005 року, з
липня по грудень 2007 року включно.
З врахуванням викладеного вище, сум фактично отриманих
позивачем та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу розмір
заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст. 37 Закону
становить 1594, 80 грн., ст. 39 Закону -33373, 00 грн., а всього -34967, 80
грн.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період
часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Овруцької
районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись Законом України “Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст.
158 -163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту
населення Овруцької районної державної адміністрації на користьОСОБА_1 1594, 80 грн. допомоги у зв”язку з обмеженням
споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37) та 33373, 00
грн. доплати до заробітної плати (ст. 39), всього - 34967, 80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх
безпідставністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків
подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про
апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний
суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення
постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий
суддя: М.М.
Капустинський
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2008 |
Оприлюднено | 16.02.2009 |
Номер документу | 2932616 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капустинський М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні