Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2а/0570/15592/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року справа №2а/0570/15592/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Дяченко С.П.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Біличенко В.О.,

від відповідача: Дунда В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Пак» постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012р. по справі № 2а/0570/15592/2012 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Пак» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року № 00000911542/2416, визнання податкової накладної зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання податкової накладної від 10 квітня 2012 року № 14, продавець ТОВ «Технопрод» на суму 155976 грн., в тому числі податок на додану вартість 25996 грн., зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних, визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року № 00000911542/2416 на загальну суму 32495 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі та під час судового засідання позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість вважає безпідставним, оскільки право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 25996 грн. за господарською операцією з ТОВ «Технопрод» підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами. Факт реєстрації податкової накладної №14 від 10.04.2012р., складеною ТОВ «Технопрод», підтверджено листами ТОВ «Технопрод» від 7 червня 2012 року № 143, від 1 червня 2012 року № 141, ТОВ «Бест» від 7 червня 2012 року, та квитанцією (повідомлення) з поштового серверу щодо надіслання податкової накладної.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012р., за результатами якої було складено акт від 12.06.2012 р. № 337/15-2-37303856 та згідно з п.п. 54.3.1. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0000911542/2416 від 27 червня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25996 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6499 грн..

Підставою для збільшення грошового зобов'язання послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковою накладною №14 від 10.04.2012р., складеною ТОВ «Технопрод», яку не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопрод» був укладений договір від 4 січня 2011 року № 2Д, на виконання якої останнім були видані позивачу видаткова накладна від 10 квітня 2012 року на загальну суму 155976 грн., податкова накладна від 10 квітня 2012 року № 14 на загальну суму 155976 грн., в тому числі податок на додану вартість 25996 грн. Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною позивачем віднесено по0зивачем до складу податкового кредиту квітня 2012 року у розмірі 25996 грн.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У наведеній нормі встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що за приписами наведених норм право покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності факту її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець має право звернутися з відповідною скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Позивачем не надано відповідної квитанції про прийняття спірної накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, або додання до податкової декларації відповідної заяви із скаргою на постачальника, а тому суд апеляційної інстанції погоджує висновок податкового органу про те, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту у квітні 2012р. суму податку на додану вартість за податковою накладною, складеною ТОВ «Технопрод», яку не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання позивача на листи ТОВ «Технопрод» від 7 червня 2012 року № 143, від 1 червня 2012 року № 141 , лист ТОВ «Бест» від 7 червня 2012 року, та знімки квитанції (повідомлення) з поштового серверу щодо надіслання податкової накладної, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки не є належними доказами. Виходячи з приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підтвердженням прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є саме квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття податкової квитанції.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що позивач мав можливість перевірити реєстрацію отриманої податкової накладної від 10 квітня 2012 року в реєстрі шляхом подання запиту відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно до вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Визнання судом податкової накладної зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима Пак» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012р. по справі № 2а/0570/15592/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012р. по справі № 2а/0570/15592/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 лютого 2013 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 лютого 2013року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.П.Дяченко

С.В. Білак