Ухвала
від 05.02.2013 по справі 2а-11228/12/2070
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-11228/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Калитки О. М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-11228/12/2070

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року №0000671710 в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7288,75 грн., у тому числі за основним платежем - 5831 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1457,75 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2012 року № 0000681710 в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3753,09 грн., у тому числі за основним платежем - 3753,09 грн.. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на незаконність спірних рішень, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладеного з ТОВ "Константа - М" договору, посилаючись на первинні документи (видаткові та податкові накладні, платіжні доручення про сплату). Посилання в акті перевірки на лист Державної податкової служби у Дзержинському районі м. Харкова від 11.03.2011 р. № 3222/7/23-525 та акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "Константа - М" від 10.03.2011 р. № 605/2305/37092516 за період з 17.05.2010 р. по 30.09.2011 р., вважає неправомірними, оскільки Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011 р. по справі № 2-а-3783/11/2070 визнано незаконною документальну перевірку ТОВ "Константа МВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 р. по 31.01.2011 р., оформлену актом №605/2305/37092516 від 10.03.2011 р., яка набрала законної сили, відповідно до Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 р.. Також, позивач вважає, що актом перевірки неправомірно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1100,00 грн. за лютий 2012 р., зокрема висновки про те, що ФОП ОСОБА_1 не включив до ліквідаційної податкової декларації до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість (умовний продаж) за придбаний РРО в сумі 1100,00 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними в частині податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 827,00 грн., оскільки умовний продаж на залишки товарів позивач відобразив у податковій декларації за січень 2012 р. в сумі 827,00 грн., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ, додатком 5 до декларації та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000671710 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7288,75 грн., у тому числі за основним платежем - 5831,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1457,75 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000681710 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3753,09 грн..

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, в апеляційній скарзі зазначає доводи щодо непогодження з висновками суду лише щодо нарахувань пов'язаних з нікчемними на думку податкового органу угодами. Доводів щодо помилковості всановленення фактичних обставин та висновків по незаконності нарахувань при здійсненні умовного продажу не наведено.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1, (код НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_1) зареєстровано Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 27.05.2003 року за № 2 458 017 0000 001087, та взято на податковий облік 27.05.2003 року.

Фахівцями ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС проведено виїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 03.04.2012 р..

За результатами перевірки складений Акт перевірки №235/17-0-19/НОМЕР_3 від 17.04.2012 року, яким зафіксовано наступні порушення: ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Константа М"; пп. 139.1.10 п. 139.1 ст. 139, п. 177.3, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, ст. 13 ДКМУ від 26.12.1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 1.32 ст. 1, ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період на суму 4785,66 грн., в т. ч. за 4 кв. 2010 р. на суму 3900,84 грн., за 2011 р. на суму 884,82 грн.; ст. 3, 4, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI в результаті заниження податку на додану вартість в сумі 6104 грн., в т. ч. за жовтень 2010 р. а суму 5004,00 грн., лютий 2012 р. на суму 1100,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 18.05.2012 р. за № 0000671710 та № НОМЕР_1.

ФОП ОСОБА_1 скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, передбаченим ст. 56 Податкового кодексу України, та направив скарги до ДПС у Харківській області та ДПС України. Проте скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2012 р. за №0000671710 та № НОМЕР_1 - без змін.

Податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 р. за № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7630,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 6104,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1526,00 грн..

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7288,75 грн., у тому числі за основним платежем - 5831 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1457,75 грн..

Податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2012 р. за № НОМЕР_1, згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5006,87 грн., у тому числі за основним платежем - 4785,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 221,21 грн..

Податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2012р. № НОМЕР_1 позивачем оскаржується в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3753,09 грн., у тому числі за основним платежем - 3753,09 грн.

Встановлено, що під час проведення перевірки відповідачем використано інформацію щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Константа - М" (код 37092516), зокрема лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 11.03.2011 р. за № 3222/7/23-525 та акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "Константа - М" від 10.03.2011 р. за № 605/2305/37092516, за період з 17.05.2010 р. по 30.09.2011 р.. Зазначеним актом було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Константа - М" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді. Також перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, порушення ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Константа - М" з постачальниками та покупцями.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки від 10.03.2011 р. за № 605/2305/37092516 складено ДПІ у Дзержинському районі після укладання та виконання договору між позивачем та ТОВ "Константа - М" (код 37092516), а тому не може свідчити про неможливість укладення договору або нікчемність останнього.

З акту перевірки № 605/2305/37092516 від 10.03.2011 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вбачається, що ТОВ "Константа - М" мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер та перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість, надавало податкову звітність до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Дані документи підтверджують право підприємства-контрагента виписувати податкові накладні.

Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Константа - М" 25.10.2010 р. було укладено договір купівлі-продажу № 25102010, відповідно до якого ТОВ "Константа - М" поставило підприємцю нафтопродукти (дизельне паливо) на загальну суму 30024,75 грн..

Виконання договору підтверджується видатковою та податковою накладними.

Оплату за отримане дизельне паливо позивач здійснив грошовими коштами за безготівковим розрахунком 26.10.2010 р. на суму 30024,75 грн..

Вказані документи спростовують висновок ДПІ про те, що спірний договір купівлі-продажу не спричиняє реального настання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, правочин, який було вчинено між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Константа - М" є таким, що відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, його недійсність прямо не заборонена законом, а також він не визнаний судом недійсним.

Правові наслідки, обумовлені правочином, реально настали для обох сторін.

Транспортування дизельного палива проведено незалежним перевізником ФОП ОСОБА_4 відповідно до укладеного договору № 05/01-10 від 05.01.2010 р.. Надання послуг з транспортування товару підтверджують товарно-транспортна накладна № 25102010 від 25.10.2010 р., талон замовника КВ № 0121 від 25.10.2010 р., акт виконаних робіт № 121 від 25.10.2010 р..

Придбання дизельного палива відповідає господарській діяльності позивача, що також підтверджується актом перевірки, зокрема -роздрібна торгівля ПММ через мережу АЗС, тому дизельне паливо було придбане підприємцем для ведення господарської діяльності.

АЗС є власністю позивача, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.07.2006 р. № 11130664, виданим Зміївським бюро технічної інвентаризації та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.07.2006 р., видане Виконкомом Таранівської сільської ради.

Подальший продаж дизельного палива підтверджується Звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій (форма № ЗВР-1), наданими до ДПІ у Зміївському районі, податковими деклараціями з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_1 правомірно віднесено вартість придбаного дизельного палива на суму 25020,62 грн. до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу.

Отриману податкову накладну № 142 від 25.10.2010 р. на загальну суму 30024,75 грн., сума ПДВ 5004,13 грн. підприємцем включено до реєстру отриманих податкових накладних та до розділу ІІ Податковий кредит Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 р..

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, який був чинним на період спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вказаного підпункту Закону, позивач мав право на нарахування податкового кредиту по придбаному дизельному паливу, оскільки його придбано для ведення господарської діяльності.

Право на нарахування податкового кредиту у ФОП ОСОБА_1 виникло на підставі податкової накладної, що засвідчує факт отримання підприємцем дизельного палива. Згідно п.п. 7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Відповідно до п.п. 7.2.6 вказаного Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкова накладна № 142 від 25.10.2010 р., виписана на адресу ФОП ОСОБА_1, містить усі обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У висновках акту перевірки відповідач посилається лише на лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 11.03.2011 р. за № 3222/7/23-525 та на акт невиїзної документальної перевірки ТОВ "Константа - М "від 10.03.2011 р. № 605/2305/37092516 за період з 17.05.2010 р. по 30.09.2011 р..

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 р. по справі № 2-а-3783/11/2070 визнано незаконною документальну перевірку ТОВ "Константа М" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 р. по 31.01.2011 р., оформлену актом від 10.03.2011 р. за № 605/2305/37092516. Постанова набрала законної сили відповідно до Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2011 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2012 р. на підставі ст. ст. 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова повернена з доданими до неї матеріалами.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість встановлено їх заниження на суму 1100,00 грн. за лютий 2012 р. На думку податкової установи ФОП ОСОБА_1 не включив до ліквідаційної податкової декларації з ПДВ до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість (умовний продаж) за придбаний РРО в сумі 1100,00 грн..

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2011 р. було придбано у ТОВ ВП "ДМТ" (код ЄДРПОУ 32032049) реєстратор розрахункових операцій ЕККА МІNI 500.01 АЗС 1 Дец. № 3.021.005-01, податкова накладна № 36 від 22.11.2011 р. та платіжне доручення № 123 від 22.11.2011 р. на суму 6600,00 грн.. Суму податку на додану вартість у розмірі 1100,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 р..

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 проведено у лютому 2012 р., про що повідомлено податковий орган листом від 07.02.2012 р. за № 105/К/29-040.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо в останньому звітному періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів та необоротних активів.

Умовний продаж на залишки товарів позивач відобразив у податковій декларації за січень 2012 р. в сумі 827,00 грн., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ, додатком 5 до декларації та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Тому висновки акту перевірки щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (умовний продаж) за лютий 2012 р. є неправомірними в частині суми ПДВ 827,00 грн. Враховуючи вищевикладене, відповідач безпідставно застосував штрафну (фінансову) санкцію на суму 206,75 грн..

Позивачем не оскаржується загальна сума заниженого податку на додану вартість 341,25 грн., у т. ч. основний платіж - 273,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 68,25 грн..

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення зустрічної звірки позивача по справі.

Колегія суддів зазначає, що посилання податкового органу на положення ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України не відповідає законодавчо закріпленим повноваженням податкового органу, оскільки з приписів ст. 228 ЦК України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які які були укладені з метою, що суперечить інтересам Держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

За таких обставин, повноваження на встановлення законності правочину належить до повноважень суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС, приймаючи оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони підлягають скасуванню.

Таким чином, вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-11228/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Калитка О. М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.02.2013
Оприлюднено15.02.2013
Номер документу29329549
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-11228/12/2070

Ухвала від 26.04.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 22.03.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 05.02.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

Ухвала від 20.12.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні