Ухвала

від 11.02.2013 по справі 6/143-3883

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2013 р. м. Київ К-46775/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009

та постанову Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2008

у справі № 6/143-3883

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська туристична компанія «Тур-Сервіс»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнська туристична компанія «Тур-Сервіс»звернулось до суду з позовом про скасування рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.02.2007 № 0131592303/0.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009, позов задоволено; скасовано спірне рішення податкового органу, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Західноукраїнська туристична компанія «Тур-Сервіс»щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, складено акт № 011541/1918/2303/33091021 від 09.02.2007, в якому зафіксовано порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункової операції та невидача розрахункового документа на суму 1 500 грн. за туристичну послугу.

На підставі результатів вказаної перевірки, 15.02.2007 відповідачем прийняте рішення № 0131592303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7 500 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт надання позивачем туристичних послуг з використанням іншого порядку, не пов'язаного із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, підтверджується касовою книгою товариства за 2006-2007 роки, актом про результати документальної перевірки позивача з питань правильності застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за період з 27.08.2004 по 01.04.2007 № 6387/7/15-04/33091021 від 05.07.2007, посадовою інструкцією головного бухгалтера ТОВ «Західноукраїнська туристична компанія «Тур-Сервіс».

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з п. 1 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо проведення розрахунків у касі підприємства -позивача, з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею клієнту відповідної квитанції про сплату коштів за туристичні послуги на суму 1 500 грн.

Однак, встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до відповідного суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 та постанову Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2008 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний