Постанова

від 13.02.2013 по справі 5023/5112/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5023/5112/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гошкова В.В. за довіреністю б/н від 12.09.2012 р., Шило В.Г. за довіреністю б/н від 10.01.2013 р.

відповідача 1 - Корнєва В.М. за довіреністю б/н від 03.09.2012 р.,

відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (вх. № 95Х/3-12 від 08.01.13) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.12 р. про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. за нововиявленими обставинами у справі № 5023/5112/12

за позовом Приватного підприємства "Орієнтир", м. Харків

до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс", м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26", м. Харків

про стягнення 44 470,11 грн. ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. (головуючий суддя Шарко Л.В., судді: Доленчук Д.О., Френдій Н.А.) в задоволенні заяви Приватного підприємства "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за позовом Приватного підприємства "Орієнтир" до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26" про стягнення 44470,11 грн. залишено без змін.

Приватне підприємство "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (відповідач 1) з зазначеною ухвалою не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що дана ухвала необгрунтована, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 скасувати, в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Орієнтир" до Приватного підприємства "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26" про стягнення 44470,11 грн. відмовити.

Зокрема, заявник вважає, що судом першої інстанції неправомірно зроблено висновок про те, що встановлення факту недійсності договору після прийняття рішення, щодо якого подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою обставиною.

Скаржник зазначає, що встановлення факту недійсності договору саме після прийняття рішення, що переглядається, і є однією з основних ознак нововиявлених обставин, що не було належним чином досліджено судом першої інстанції і призвело до винесення неправомірної ухвали.

Оскільки, на його думку, факт недійсності договору є істотним та таким, що спростовує висновки місцевого господарського суду, покладені в основу рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11, заявник вважає, що такі обставини справи свідчать про обгрунтованість заяви про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного рішення, в зв'язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. у даній справі підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 р. апеляційну скаргу відповідача 1 прийнято до провадження, призначено до розгляду на 17.01.2013 р.

Приватне підприємство "Орієнтир" надало відзив на апеляційну скаргу (вх. №313 від 15.01.2013 р.), в якому зазначає, що визнання в постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі №12/324 факту недійсності договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., укладеного між Приватним підприємством "Каф-Буд" та Приватним підприємством "Регіональна Компанія "Тавріясервіс", не є нововиявленою обставиною при розгляді справи №5023/10693/11.

Позивач вказує на те, що при розгляді справи №12/324 судами не досліджувались наслідки недійсності договору, сторони спору не надавали до суду клопотання про застосування наслідків недійсності договору та двостороння реституція судом не застосовувалась.

Також він зазначає, що договори про відступлення права вимоги від 02.07.2008 р., 04.08.2008 р. та від 02.09.2008 р., укладені між Приватним підприємством "Каф-Буд" та Приватним підприємством "Орієнтир", а також договір між Приватним підприємством "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та Приватним підприємством "Орієнтир" від 30.01.2009 р. в судовому порядку не визнані недійсними, отже, твердження відповідача 1 щодо того, що у нього відсутні будь-які зобов'язанння перед позивачем, є неправомірними.

В судове засідання 17.01.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача 1 та надали пояснення у справі.

Відповідач 2 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду з поштового відділення з відміткою на конверті "адресат вибув" повернулась копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, яка була надіслана відповідачу 2 у відповідності до ст. 87 ГПК України на адресу, вказану в апеляційній скарзі.

Представники позивача та відповідача 1 надали суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 69 ГПК України, яке, з врахуванням того, що для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи необхідні додаткові обґрунтовані письмові докази та пояснення сторін, колегією суддів було задоволено та оголошено перерву в розгляді справи до 07.02.2013 р.

05.02.2013 р. позивач надав письмові пояснення (вх. №1043), в яких зазначає про те, що згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р., у справі №12/324 у справах №12/324 та №5023/10693/11 різний суб'єктний склад, тому факти, встановлені в одному з цих судів, не повинні прийматися до уваги іншим судом. Таким чином вважає, що згідно зі ст. 35 ГПК України, факти, встановлені в постанові, не є преюдиційними при розгляді справи №5023/10693/11.

Також позивач вказує на те, що оскільки відсутня одночасна наявність всіх умов для визнання обставин нововиявленими, визначених в п. 2 роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", то відповідні факти, встановлені в постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі №12/324, не можуть вважатись нововиявленими при розгляді справи №5023/10693/11.

Приватне підприємство "Регіональна компанія "Тавріясервіс" в письмових поясненнях від 07.02.2013 р. стосовно постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2012 р. у справі №5023/1626/12, якою було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. у справі №5023/1626/12 (5023/5762/11) за позовом Приватного підприємства "Орієнтир" до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Каф-Буд", про стягнення 194898,00 грн., зазначає про те, що факт скасування постанови апеляційного суду не впливає на його позицію, оскільки посилання на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. у справі №5023/1626/12 (5023/5762/11) має додатковий та інформативний характер та не слугує правовою підставою для задоволення апеляційної скарги, отже скасування вказаної постанови апеляційного суду від 29.10.2012 р. не впливає на підстави для задоволення апеляційної скарги у справі №5023/5112/12 (н.в.о. 5023/10693/11).

Крім того, в межах справи №5023/1626/12 було заявлено стягнення боргу за договорами про відступлення права вимоги від 02.07.2008 р., 04.08.2008 р., та від 02.09.2008 р., укладених між Приватним підприємством "Орієнтир" та Приватним підприємством "Каф-Буд", і Вищий господарський суд України не досліджував питання дійсності договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., укладеного між Приватним підприємством "Каф-Буд" та Приватним підприємством "Регіональна Компанія "Тавріясервіс".

В судове засідання 07.02.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача 1 та надали пояснення у справі.

Відповідач 2 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив, попереднє поштове відправлення з ухвалою суду від 10.01.2013 р. повернулось до суду, як вже зазначалось, з відміткою поштового відділення на конверті "адресат вибув ".

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2 за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві на неї та поясненнях доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступні факти та відповідні їм правовідносини.

03.06.2008 р. між Приватним підприємством "Каф-Буд" (виконавець) та Приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" було укладено договір № 03/06-08, згідно з умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання в строк до 30.10.2008 р. виконати роботи з благоустрою території належного відповідачу 1 міжнародного дитячого оздоровчого центру "Дельфін" в селі Залізний Порт Херсонської області, а відповідач 1, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.1. договору сторони узгодили склад робіт з благоустрою території МДОЦ "Дельфін".

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт складається з сум, передбачених протоколами узгодження договірної ціни, робіт, які складаються на кожний місяць окремо. Загальна вартість робіт була узгоджена сторонами в розмірі 600 000,00 грн.

Згідно з п. 2.2. договору відповідач 1 виконує оплату за виконані виконавцем роботи на протязі 7 днів зі дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до актів виконаних робіт від 30.06.2008 р., 09.07.2008 р., 21.07.2008 р., 31.07.2008 р. та 29.08.2008 р., а також договорів про відступлення права вимоги від 02.07.2008 р., 04.08.2008 р. та від 02.09.2008 р. виконавець відступив позивачу свої права кредитора за договором (т. 1 а.с. 12 - 19).

Загальна сума, на яку виконавець відступив позивачу свої права кредитора за договором, складала 547000,00 грн.

За період з 03.06.2008 р. та на момент подання позову відповідач 1 перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 352102,00 грн., тобто заборгованість становить 194898,00 грн.

30.01.2009 р. між Приватним підприємством "Орієнтир" (кредитор) та Приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (боржник) був укладений договір, відповідно до пунктів 1.2., 1.3. та 2.2. якого 1-й відповідач зобов'язувався сплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ:

- від прострочених сум за кожний день прострочки виконання зобов'язання за весь час прострочення до моменту остаточного розрахунку;

- від прострочених сум процентів за користування грошовими коштами позивача за кожний день прострочки виконання зобов'язання за весь час прострочення до моменту остаточного розрахунку;

- за користування 1-м відповідачем грошовими коштами позивача 1-й відповідач, починаючи з 31.01.2009 р., зобов'язується сплачувати позивачу 40% річних від прострочених сум.

В грудні 2011 р. Приватне підприємство "Орієнтир" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26" про стягнення солідарно за невиконання умов договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., договорів від 02.07.2008 р., від 07.08.2008 р. та від 02.09.2008 р. про відступлення права вимоги та договору від 30.01.2009 р.: збитків від інфляції в розмірі 389,80 грн., 3% річних в розмірі 2242,89 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 29905,15 грн. та пені в розмірі 11932,27 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 (суддя Жигалкін І.П.) з врахуванням заяв про збільшення розміру вимог позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26" солідарно на користь Приватного підприємства "Орієнтир" в зв'язку з невиконанням умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 p., договорів про відступлення права вимоги від 02.07.2008 p., від 04.08.2008 р. та від 02.09.2008 p., та умов договору від 30.01.2009 p.: збитки від інфляції в розмірі 5067,34 грн., 3% річних в розмірі 3590,54 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 40585,56 грн., пеню в розмірі 16250,39 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

03.04.2012 р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. видано відповідний наказ, який направлено стягувачу по справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 р. рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. залишено без змін.

09.11.2012 р. Приватне підприємство "Регіональна компанія "Тавріясервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами.

В обгрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами Приватне підприємство "Регіональна компанія "Тавріясервіс" як на нововиявлені обставини посилалось на встановлення постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. факту недійсності договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., укладеного між Приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та Приватним підприємством "Каф-Буд".

Відмовляючи в задоволенні заяви Приватному підприємству "Регіональна компанія "Тавріясервіс", суд першої інстанції послався на те, що на час розгляду справи №5023/10693/11 за позовом Приватного підприємства "Орієнтир" до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26" істотні обставини, а саме факт подачі позову до суду про визнання недійсним договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., були відомі заявнику, тому вважати ці істотні обставини нововиявленими згідно з п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України неможливо.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально - правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Згідно з заявою Приватного підприємства "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" підставою для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами є встановлення факту недійсності договору підряду №03/06-08 від 03.06.2008 р. на виконання робіт, укладеного між Приватним підприємством "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та Приватним підприємством "Каф-Буд", з моменту його укладення з підстави підписання договору особою, яка не мала повноважень на здійснення таких дій від імені Приватного підприємства "Регіональна Компанія "Тавріясервіс".

Частиною 1. ст. 215 ЦК України в якості підстав недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, отже, факт недійсності договору №03/06-08 (нововиявлена обставина) існував на час розгляду справи №5023/10693/11 та винесення рішення у цій справі - на 19.03.2012 р., разом з тим, приймаючи у справі рішення про стягнення грошових коштів, суд керувався положеннями ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, оскільки на той час договір не був визнаний недійсним у судовому порядку.

Факт недійсності вищезазначеного договору встановлений постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.2012 р. у справі №12/324, тобто після винесення рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11, отже, заявнику станом на 19.03.2012 р. - на момент прийняття господарським судом Харківської області рішення у справі №5023/10693/11- не було і не могло бути відомо про недійсність договору №03/06-08 від 03.06.2008 р. (ст. 204 ЦК України).

Питання дійсності чи недійсності договору має істотне значення для вирішення спору у справі №5023/10693/11, оскільки позивач грунтував свої вимоги на підставі невиконання відповідачем 1 цього договору.

Разом з тим, господарський суд Харківської області при прийнятті 19.03.2012 р. рішення у справі №5023/10693/11 оцінював матеріали справи в контексті дійсності договору №03/06-08, що, зокрема, стало основною підставою для задоволення позову про стягнення боргу.

Згідно з п.8.6 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на момент розгляду заяви Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами існувала одночасна наявність всіх трьох умов, які згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин.

Таким чином, місцевий господарський суд, вірно пославшись на положення чинного законодавства, які регулюють спірні правлвідносини, дійшов невірного висновку щодо того, що встановлення факту недійсності договору не є нововиявленою обставиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В зв'язку з недійсністю договору № 03/06-08 від 03.06.2008 р. заміна кредитора у даному зобов'язанні не відбулась, за відсутності самих зобов'язань, тож договори відступлення права вимоги, за яким ПП "Каф-Буд" відступив позивачу свої права кредитора за договором № 03/06-08 від 03.06.2008 р., не створюють юридичних наслідків.

Отже, зобов'язання, визнані рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/10693/11 за відповідачем 1, виникли з договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., факт недійсності якого встановлено у справі №12/324, є також недійсними.

Стосовно твердження позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що факти, встановлені в постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2012 р. у справі №5023/1626/12, є приюдиційними для даної справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У справі №5023/1626/12 предметом спору було стягнення з відповідачів солідарно 194898,00 грн. основного боргу, збитків від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 226265,21 грн., пеню в розмірі 99464,27 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. у справі № 5023/1626/12 ( 5023/5762/11) прийнята відмова Приватного підприємства "Орієнтир" від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26". Провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства "Орієнтир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал- 26" припинено. Позов Приватного підприємства "Орієнтир" до Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" на користь Приватного підприємства "Орієнтир" борг у розмірі 194898, 00 грн., збитків від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн.,відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 201767,15 грн., пеню в розмірі 49732,14 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 5936,49 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2012 р. у справі № 5023/1626/12 (5023/5762/11) скасовано, і прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 р. у справі №5023/1626/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 у справі № 5023/1626/12 (5023/5762/11) скасовано. Рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2012 в частині стягнення 201767,15 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 49732,14 грн. пені у справі № 5023/1626/12 (5023/5762/11), 2514,99 грн. витрат з оплати державного мита - скасовано. В частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та пені прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2012 про стягнення 194898,00 грн. основного боргу , 125998,76 грн. інфляційних втрат, 21253,34 грн. 3% річних, 3421,50 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишено без змін.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 у справі №5023/1626/12 (5023/5762/11), посилався на те, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України в разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути стороні в натурі все, що вона одержала за виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано.

Тобто, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог у справі №5023/1626/12 (5023/5762/11), суд касаційної інстанції посилався на положення ст. 216 ЦК України та дійшов висновку про стягнення грошових коштів, як сум, що підлягають відшкодуванню стороні на умовах реституції.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом стягнення у даній справі №5023/5112/12 (н.в.о. 5023/10693/11) є стягнення пені, процентів за користування чужими грошовими коштами та штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань відповідно до ст. ст. 549, 551, 625 ЦК України та умов укладеного між сторонами договору (який визнано недійсним у судовому порядку та який, в силу закону, не породжує жодних правових наслідків).

До того ж, колегія суддів зазначає, що договір від 30.01.2009 р. був укладений між Приватним підприємством "Орієнтир" та Приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" саме на забезпечення виконання договору №03/06-08 від 03.06.2008 р. в частині стягнення пені та процентів за користування чужими грошовими коштами, який визнано недійсним, тому згідно з ч. 2 ст. 548 ЦК України договір від 30.01.2009 р. є недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за порушення зобов'язань за договором №03/06-08 від 03.06.2008 р. передбачені санкції - інфляційні збитки три проценти річних від простроченої суми, які за своєю правовою природою є способом забезпечення зобов'язання, в той час як стягнення грошових коштів у справі №5023/1626/12 (5023/5762/11) здійснено Вишим господарським судом України в порядку ч. 2 ст. 216 ЦК України.

Отже, зобов'язання, визнані рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/10693/11 за відповідачем 1, виникли з договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., факт недійсності якого встановлено у справі №12/324.

Таким чином, колегія суддів вважає, що скасування постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 р. у справі №5023/1626/12 постанови Харківського апеляційного суду від 29.10.2012 р. у справі №№5023/1626/12 (5023/5762/11) не може вплинути на висновок суду апеляційної інстанції у справі №5023/5112/12 (н.в.о. 5023/10693/11).

Щодо зауважень позивача про те, що при розгляді справи №12/324 судами не досліджувались наслідки недійсності договору, сторони спору не надавали до суду клопотання про застосування наслідків недійсності договору та двостороння реституція судом не застосовувалась, колегія суддів зазначає, що це не позбавляло сторони звернутися до суду з окремим позовом.

Здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, свідчать про порушення місцевим господарським судом норм чинного законодавства, тому дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. у справі №5023/5112/12 повинна бути скасована, а заява про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами задоволена. Також колегія суддів дійшла висновку щодо того, що рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 має бути скасовано, а позовні вимоги - залишені без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс", м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. у справі № 5023/5112/12 скасувати.

Заяву про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі №5023/10693/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Орієнтир" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, ідентифікаційний код 24344885, р/р 26004114541980 в філії "Слобожанське РУ "ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Харкова, МФО 350697) на користь Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд.9-В, ідентифікаційний код 31865612, р/р 26004301310204 в АТ "ОТП Банк" м. Києва, МФО 300528) 536,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 12.02.2013 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гребенюк Н. В.