Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а-14173/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2013 року 16:52 № 2а-14173/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Казанської Л.М.,

від відповідача: Свистун Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» простягнення заборгованості у розмірі 75 321,36 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області (далі -позивач, ДПІ у Макарівському районі Київської області) звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Макарівське районне дорожнє управління» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 75 321,36 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі - ДПІ Макарівському районі Київської області - зі спірних правовідносин, судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що стягнення спірної заборгованості є неможливим, оскільки відносно ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» порушено провадження у справі про банкрутство ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2011 року по справі № 44/258-б. Окрім іншого, вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно наданих позивачем документів, заборгованість відповідача утворилась за 2009-2010 роки, тобто до прийняття рішення про введення мораторію. Більше того, ДПІ у Макарівському районі Київської області серед визнаних господарським судом м. Києва кредиторів відсутня, тому вимоги цієї особи вважаються погашеними. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код за ЄДРПОУ 33096517) зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 серпня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 000412 (а.с.11).

Позивач має відокремлений підрозділ - Макарівське районне дорожнє управління, ідентифікаційний код 33233986, місцезнаходження: м. Макарів Київської області, вул. Дорожна, 27, який перебуває на податковому обліку в ДПІ у Макарівському районі Київської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 106 від 30.11.2004 р.

Станом на день розгляду спору за Філією відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку з власників транспортних засобів у розмірі 75 321,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік №3103 від 25.02.2010р, в якому відповідачем визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 29 424,00 грн.;

- самостійно поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік №0381 від 12.06.2009р., в якому відповідачем визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 22 291,35 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 29.07.2010 р. № 0036701700/0, яким відповідачу нараховано податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів у розмірі 35 298,00 грн., з яких за основним платежем - 23 532 грн. та 11 766,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З метою стягнення вказаного податкового боргу позивач в порядку, визначеному пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/104 від 11.04.2007 р. та другу податкову вимогу № 2/124.

При цьому, з наявного в матеріалах справи витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача вбачається, що ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перебуває в процедурі банкрутства (а.с. 5).

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2011 року по справі № 44/258-б було порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію ) - а.с. 35-37.

Ухвалою суду Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2011р. провадження у справі № 2а-14173/11/2670 було зупинено до проведення попереднього судового засідання та затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №44/258-б, що перебуває у провадженні господарського суду м. Києва.

Згідно з інформацією, наданою на запит суду господарським судом м. Києва (вих. № 06-37.1/878 від 14.12.2012 року), у справі №44/258-б було постановлено ухвалу попереднього засідання від 08.08.2012 року та затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (а.с. 56).

Зазначена обставина стала підставою для поновлення провадження у даній справі.

Вказаною вище ухвалою Господарського суду м. Києва від 08 серпня 2012 року визнано кредиторами ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ряд підприємств та державних органів, а також затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 109 532 093,97 грн.

Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області серед визнаних господарським судом м. Києва кредиторів відсутня (а.с. 57-97).

Стягнення заборгованості по податкам та зборам після того, як судом відносно товариства порушено справу про банкрутство, регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (тут і далі - у редакції Закону України від 21 квітня 2011 року № 3265-VI, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника , а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними , про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника, про що вказано також в п. 45 Постанови №15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. «Про судову практику в справах про банкрутство».

Як зазначалось вище, провадження у справі про банкрутство ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було порушено ухвалою Господарського суду м. Києва від 09 вересня 2011 року.

Податкова заборгованість Макарівської філії ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» виникла до вказаної дати, а саме - протягом 2009 -2010 років .

Отже, заборгованість відповідача виникла до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, тому ДПІ у Макарівському районі Київської області відноситься до конкурсних кредиторів.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду м. Києва від 08.08.2012 р. № 44/258-б, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковане у газеті «Голос України» від 22.12.2011 р. № 242 (5242) - а.с. 92.

Таким чином, ДПІ у Макарівському районі Київської області протягом тридцяти днів від дня опублікування вказаного оголошення - тобто до 23 січня 2012 року - повинна була подати до Господарського суду м. Києва письмову заяву з вимогами до ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а також документи, що їх підтверджують.

Як встановлено під час розгляду справи, вказана заява до Господарського суду м. Києва позивачем подана 03 квітня 2012 року - після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від 08.08.2012 р., якою затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ДПІ Макарівському районі Київської області серед визнаних господарським судом м. Києва кредиторів відсутня.

Більше того, пунктом 7 ухвали Господарського суду м. Києва у справі №44/258-б від 08 серпня 2012 року встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Відтак, заборгованість відповідача перед ДПІ у Макарівському районі Київської області ДПС вважається погашеною, а право вимоги стягнення такої заборгованості з відповідача - припинилося.

Також суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який у період виникнення спірних правовідносин був спеціальним законом щодо відносин погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами, у якій зазначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та погашення зобов'язань зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому посилання відповідача лише на положення Закону України № 2181 є безпідставними оскільки у спірних правовідносинах законодавець віддає перевагу положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Аналогічні приписи містить Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Так, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України, яка визначає сферу його дії, встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Варто також зауважити, що згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції, прийнятій Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 75 321,36 грн., яка утворилась на підставі розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №3103 від 25.02.2010р, розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №0381 від 12.06.2009р та податкового повідомлення-рішення від 29.07.2010 р. № 0036701700/0, не підлягають задоволенню, так як вказана заборгованість на час розгляду справи вважається погашеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 07.02.2012 року.