Рішення

від 11.02.2013 по справі 910/193/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/193/13 11.02.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Пакопром"

про стягнення 4 980 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники :

від позивача: Житкевич Т.М. (дов. №0207-02 від 02.07.2012)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №2612-01 від 26.12.2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Пакопром" (відповідач) заборгованості в розмірі 4 980 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у частині оплати товару, відповідно до усного договору поставки, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 4 980 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/193/13, розгляд справи призначено на 24.01.2013.

Представник позивача, 21.01.2013 через канцелярію Господарського суду міст Києва, подав документи на виконання вимог узвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання призначене на 24.01.2013 з'явився представник позивача.

В судове засідання призначене на 24.01.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 11.02.2013.

В судове засідання призначене на 11.02.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.02.2013 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено усний договір поставки пакетів (далі - товару).

Позивачем 17.07.2012 було здійснено передоплату за товар в розмірі 4 980 грн. на підставі наданого відповідачем рахунку на оплату №830 від 11.07.2012 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), що підтверджується платіжним дорученням №470 від 17.07.2012 (чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи)

Як зазначає позивач, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару невизначений за домовленістю сторін, у зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою №1709-02 від 17.09.2012 (належним чином засвідчена копія вимоги та оригінал поштової квитанції містяться в матеріалах справи) про поставку товару.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на вимогу не відреагував, товар не поставив.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення поставки за відповідачем не виконано.

Відповідно до ст.. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Про відмову відповідача від виконання свого обов'язку свідчить бездіяльність останнього щодо поставки товару позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З урахуванням наведених положень, виходячи з факту оплати товару позивачем за рахунком на оплату, строк виконання зобов'язання щодо поставки товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів виконання зобов'язання в добровільному порядку відповідачем не надано.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 980 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Пакопром" (02002, м. Київ, вул. Р.Окіпної, буд. 3, офіс 139; ідентифікаційний код: 37664694) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" (46027, м. Тернопіль, вул.. С.Будного, буд. 4-а; ідентифікаційний код: 32941987) 4 980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. - основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Повний текст рішення складено 14.02.2013

Суддя Ю.В. Цюкало